Закон і Бізнес


Валютні «ігри»

Нардепи пропонують створити компенсаційний фонд для клієнтів форекс-компаній. Але вирішують, хто і як контролюватиме ці кошти


№3 (1249) 16.01—22.01.2016
ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ
3060

Наприкінці минулого року в парламенті було зареєстровано два законопроекти, спрямовані на регулювання діяльності форекс-дилерів. І хоча автори обох ініціатив указують, що їхньою метою є захист прав громадян, які беруть участь у фінансових операціях, проекти мають низку принципових відмінностей.


Мільйонів як не було

Проблема регулювання діяльності форекс-дилерів існує ще з початку 2000 років, коли на вітчизняний ринок почали виходити перші фірми, які надавали послуги з обслуговування арбітражних операцій. З того часу масштабні рекламні кампанії та відсутність розвиненого ринку акцій зробили форекс одним із найпопулярніших способів укладення коштів. Не зупинили цей процес навіть висловлювання критиків, що в нинішніх реаліях ця «гра» швидше нагадує лотерею, ніж інвестиційну діяльність.

За словами голови Комітету ВР з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергія Рибалки, через форекс-брокерів з України щорічно виводяться десятки мільйонів доларів США. Про ще більші суми говорить голова громадської організації «Фінансова свобода» Ігор Сабадаха. За його словами, щорічно Україна недолічується до $200 млн.

Ризикують учасники ринку форекс не тільки тоді, коли роблять «ставку» на коливання курсу валюти чи вартості ресурсів, а й коли переказують свої кошти відповідним структурам. «Переважна більшість форекс-дилерів, які надають свої послуги на території України, зареєстровані за кордоном, а їхні клієнти не мають можливостей для захисту своїх інтересів. Більше того, практика минулого року, коли збанкрутіли відразу кілька форекс-компаній, показала, що навіть за наявності їхніх офісів в Україні клієнти не мають можливості для захисту своїх інтересів через відсутність відповідної законодавчої бази», — говорить народний депутат Сергій Рудик.

Пошук регулятора

Врегулювати цей ринок Нацбанк спробував ще у 2012 р., прийнявши відповідну постанову. Проте практичного значення для форекс-компаній вона не мала: вони продовжили працювати, як і раніше.

Стало зрозуміло, що для розв’язання проблем у цій сфері потрібен повноцінний закон. Перший крок до його ухвалення зробив С.Рудик, який ще у березні минулого року вніс законопроект «Про діяльність форекс-дилерів в Україні» (№2290). Правда, після цього стало очевидно, що ініціатива потребує вдосконалення, і її було відкликано, аби згодом унести вже доопрацьований варіант. А до його розроблення долучились експерти, громадські організації та представники форекс-дилерів.

Проте ще до того, як громадськості було представлено результат цих напрацювань, у парламенті з’явився законопроект «Про діяльність форекс-дилерів» (№3672), який уніс С.Рибалка. Щоправда, як вказує І.Сабадаха, це практично той самий проект №2290, в якому змінено лише близько 10% тексту.

Водночас цей фальстарт пришвидшив унесення проекту, підготовленого робочою групою, який отримав ту ж назву, що й попередник, але був зареєстрований під №3672-1.Тобто як альтернативний. Уніс його також С.Рудик.

Два документи суттєво відрізняються між собою. У коментарі для «ЗіБ» І.Сабадаха звернув увагу на те, що проект №3672 передбачає: функції з регулювання форекс-ринку будуть покладені на Нацкомфінпослуг. Відповідно ж до альтернативного варіанта — на Нацбанк.

Обидві ініціативи визначають, що клієнти збанкрутілих дилерів матимуть право на отримання компенсації. Кошти для цього переказуватимуть самі форекс-компанії на зразок того, як банки роблять внески для виплати компенсацій фізособам. Однак механізм розпорядження грошима може суттєво відрізнятись. Так, відповідно до проекту №3672-1 порядок виплат установлюватиметься саморегулювальною організацією форекс-дилерів за погодженням з НБУ. Проект же №3672 передбачає створення замість саморегулювальної компенсаційної організації. До неї так само приєднуватимуться дилери й переказуватимуть їй кошти. Водночас, застерігає І.Сабадаха, гроші гарантійного фонду не відокремлюватимуться від майна цієї організації.

Ще одне дискусійне питання — діяльність на українському ринку російських форекс-дилерів. Відповідно до проекту С.Рудика вони не зможуть працювати в нашій державі, а варіант С.Рибалки таких обмежень не містить.

Хоча в ключовому питанні обидва проекти збігаються: дилери, які бажатимуть працювати в нашій країні, мають зареєструватись як юридичні особи. А на їхніх клієнтів поширюватимуться передбачені в законі гарантії. Хоча, звичайно, це не означатиме, що дилери, котрі не зареєструються в Україні, не зможуть тут працювати. Водночас кожен громадянин отримає можливість принаймні обирати, до кого з представників ринку звернутися.