Заочне звільнення

Після півторарічних даремних пошуків члени ВРЮ вирішили позбавити суддю посади

Дисциплінарна секція рекомендувала звільнити суддю вищого суду, який уже більш ніж півтора року не з’являється на робочому місці й нічого не повідомив про причини прогулів. Хоча дещо про долю законника членам Ради все ж з’ясувати вдалось… у прикордонників та СБУ.

Відпустка затягнулась

Суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Валерій Швець вирішив піти у відпустку ще в середині лютого 2014 р., а на робочому місці його чекали 15 квітня. Однак у суді він не з’явився, але повідомив через свого помічника, що перебуває на лікарняному. Хоча документів, які це підтверджували б, не надав.

Відтоді суддя жодного разу не прийшов на роботу й нічого не повідомив про себе. Натомість у ВСС спробували відшукати його самостійно. Однак лист, надісланий законнику з проханням невідкладно повідомити причину відсутності, повернувся до установи після закінчення строку зберігання в поштовому відділенні. Для того щоб уникнути порушення прав сторін, у суді провели повторний автоматизований розподіл справ, які раніше отримав В.Швець.

Напевно, вже втративши надію на повернення володаря мантій, голова ВСС Борис Гулько в листопаді минулого року звернувся до ВРЮ щодо його «тривалої безпідставної відсутності на роботі».

Залучили прикордонників

Рада у свою чергу намагалася повідомити його про розгляд матеріалів і тим самим дати можливість пролити світло на ситуацію. Зокрема, колегіальний орган звернувся до очільника ВСС з проханням «направити листа на всі відомі адреси судді для забезпечення належного повідомлення про проведення перевірки». Однак ці дії очікувано не дали жодних результатів.

Водночас дещо прояснили ситуацію прикордонники. Як розповів член Ради Андрій Бойко, у відповідь на запит головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби повідомив: він має інформацію про те, що В.Швець ще у березні 2014 р. перетнув українсько-російський кордон у Сумській області. Даних же про повернення до України немає. Підтвердив переїзд законника до Росії й департамент контррозвідки СБУ.

Як наслідок, секція Ради дійшла висновку, що «наведені обставини безпідставної відсутності на роботі та невиконання обов’язків судді свідчать про наявність у його діях ознак порушення присяги». Проте навряд чи рішення Ради матиме для судді особливе значення.

Скарга тут і зараз

Якщо з вирішенням питання щодо звільнення В.Швеця члени Ради впоралися без труднощів, то розгляд матеріалів стосовно Артема Браги із Жовтневого райсуду м.Дніпропетровська ризикує стати одним із найбільш скандальних за час роботи колегіального органу.

Це питання вже кілька разів виносилося на засідання секції, однак та все ще не визначилася зі своєю позицією. При цьому матеріали викликають значний інтерес у кількох громадських організацій, представники яких були присутні на всіх засіданнях і вже почали звинувачувати колегіальний орган у заангажованості.

Звернувся ж до Ради й сам А.Брага, який намагається оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності. За словами представників ГО «Перемога», законнику було винесено догану через те, що він постановив тримати здорову людину в камері для хворих на туберкульоз і тим самим піддав ризику її здоров’я.

Водночас у представників громадських організацій є й інші претензії до законника. Зокрема, за їхніми словами, А.Брага, сівши за кермо у стані алкогольного сп’яніння, наїхав на пішохода (відповідне звернення було надіслане до ВККС). Є й інші скарги. Скасування ж догани, мовляв, потрібне законнику для того, щоб без проблем отримати рекомендацію для обрання безстроково.

Розгляд цього питання секція вже двічі відкладала: спочатку через відсутність законника, а потім через необхідність уточнити деякі матеріали. Цього разу А.Брага знову не з’явився на засідання секції, повідомивши про те, що перебуває на лікарняному, й попросив перенести розгляд. Крім цього, до ВРЮ звернувся потерпілий від рішення судді громадянин. Він зазначив, що також хотів би бути присутнім на вивченні матеріалів, але не може приїхати через складні погодні умови. Тому він теж попросив відкласти розгляд питання.

Натомість рішуче проти перенесення виступили присутні в залі представники громадських організацій. На їхню думку, це спроба затягнути розгляд. До того ж громадські активісти сумніваються, що потерпілий особисто писав звернення про перенесення, й підозрюють, що замість нього це зробив сам законник.

Проте, коли члени Ради поцікавилися, чи мають представники ГО доручення від потерпілого для представництва його інтересів, ті відповіли, що ні, а прибули з власної ініціативи. Таким чином, на думку ВРЮ, вони були лише вільними слухачами, які не мають стосунку до справи, що розглядається.

Звісно, члени колегіального органу могли б врахувати, що секція виносить лише рекомендацію для прийняття остаточного вердикту Радою. І якщо питання буде розглянуто за відсутності судді, він ще матиме можливість виступити згодом. Саме так і вчиняє ВРЮ у тих випадках, коли на хворобу посилаються судді, яких звинувачують у порушенні присяги.

Водночас ця ситуація вирізняється тим, що ініціював звернення законник. А тому саме він передусім зацікавлений у тому, щоб ВРЮ розглянула матеріали. За таких умов Рада погодилася піти йому назустріч. Громадські активісти ж у свою чергу нагадали, що їм на засідання потрібно добиратись з Дніпропетровська, і, як виявляється, даремно. До того ж вони звинуватили Раду в намаганнях допомогти законнику уникнути відповідальності. Однак подібні висловлювання не змінили позиції колегіального органу. А тому, швидше за все, представники громадських організацій ще раз прибудуть до Києва.