Закон і Бізнес


Боржника — на олівець

Усі позичальники потраплять до державного реєстру


Вчасна оплата першого кредиту вплине на можливість отримання наступних позик.

№41 (1080) 13.10—19.10.2012
ВАЛЕРІЙ ОЛЕФІР
1543

Єдиний державний реєстр кредитних історій має стати новим інструментом, за допомогою якого банки зможуть дізнатися, чи варто довіряти клієнтам, а позичальники — переконатися, що за ними не числиться невиплачених кредитів.


Збір інформації

Верховна Рада прийняла в першому читанні проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності бюро кредитних історій» (№10292). Цей документ уносить зміни та доповнення до законів «Про організацію формування та обігу кредитних історій» та «Про державну податкову службу України».

Планується створити Єдиний державний реєстр кредитних історій, затвердити порядок його ведення та зобов’язати бюро кредитних історій надавати інформацію про реєстрацію нових та внесення змін до наявних кредитних історій. Обов’язок щодо формування кредитної історії покладатиметься на бюро. Натомість органи ДПС будуть зобов’язані надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків іншим органам державної влади, відділенням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування та бюро кредитних історій відповідно до закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій» в електронному вигляді в режимі реального часу.

Відзначимо, що передбачена можливість надання кредитному бюро інформації з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків як на підставі порядку, розробленого Кабміном, так і на підставі договору між бюро кредитних історій та держателем відповідного реєстру.

На сьогодні такий порядок Урядом не розроблений. У разі ж надання інформації відповідно до укладених договорів у кожному випадку можуть установлюватись індивідуальні умови взаємодії між бюро кредитних історій та держателем відповідного реєстру, тому ймовірним є виникнення ситуації, коли різні бюро кредитних історій будуть отримувати різний обсяг інформації. Оскільки інформація за договором буде надаватися на оплатній основі, можливі корупційні зловживання при укладенні та виконанні такого договору.

На доопрацювання

Державний реєстр кредитних історій — інформаційна система, яка забезпечуватиме збір, накопичення та обробку відомостей про наявність кредитної історії конкретного суб’єкта. За задумами авторів проекту, створення такого реєстру дозволить більш повно та детально аналізувати фінансовий стан позичальника та зменшити можливості шахрайства.

Проте авторами законодавчої ініціативи свідомо або випадково залишені поза увагою окремі моменти. Так, у пояснювальній записці до проекту вказується, що він не потребує додаткових витрат з бюджету. Водночас для функціонування держреєстру потрібне створення матеріальної бази та відповідних програм, а для його ведення — додаткові витрати робочого часу. Отже, без виділення додаткових коштів та перерозподілу обов’язків працівників не обійтися.

Також варто звернути увагу на те, що реєстр має бути створений при національній комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Однак найбільшу зацікавленість у такому реєстрі мають банківські установи, оскільки саме ними сформовано основну частку кредитних відносин. Тому більш доцільним виглядає адміністрування реєстру кредитних історій Нацбанком.

Запропоновані проектом зміни визначають державні та інші реєстри та бази даних як джерела формування кредитних історій. Бюро кредитних історій має право направляти запити та отримувати інформацію від держателів, адміністраторів таких реєстрів та баз даних. Проте в проекті відсутні посилання на обов’язок держателів, адміністраторів надавати інформацію, що є колізією законодавства. Саме цей недолік автори документа намагаються виправити, встановивши для Державної податкової служби обов’язок надавати інформацію про фізичних осіб, зокрема про доходи за останні 4 квартали.

Проте залишено поза увагою інші бази даних та реєстри, що можуть використовуватися для визначення фінансового стану та надходжень на користь суб’єкта кредитної історії (наприклад спадковий реєстр, що міститиме інформацію про спадщину на користь суб’єкта кредитної історії). Таким чином, колізія законодавства щодо отримання інформації з інших реєстрів та баз даних збережеться.

Планується, що інформація з реєстру надаватиметься користувачам та суб’єктам кредитної історії на безоплатній основі в порядку, встановленому уповноваженим органом. Водночас слід мати на увазі, що бюро кредитних історій — це юридична особа, діяльністю якої є збирання, зберігання та використання інформації, яка стосується кредитної історії. Діяльність бюро регулюється Господарським кодексом та має на меті отримання прибутку. Тому отримання інформації від бюро кредитних історій для користувачів є оплатним.

Отже, може скластися ситуація, коли збирати та обробляти інформацію будуть бюро кредитних історій, а отримати відомості про суб’єкта кредитної історії можна буде безоплатно в державному реєстрі. Оскільки на адміністратора держреєстру не покладено обов’язку самостійно збирати інформацію, з плином часу це може призвести до зникнення бюро кредитних історій як господарських утворень (їх діяльність стане збитковою) або до зміни порядку взаємодії між реєстром кредитних історій, бюро та користувачами.

У будь-якому випадку утворення централізованого державного реєстру є корисним як для фінустанов, так і для позичальників. Для банків це вигідно, оскільки достатньо звернення до одного органу для отримання всієї інформації, що дає змогу оцінити платоспроможність позичальника. У свою чергу як звичайні громадяни, так і підприємці зможуть звернутися до реєстру та отримати відомості про те, де розміщена їхня кредитна історія та які дані вона містить. На сьогодні одержати таку інформацію для позичальника досить складно.