Закон і Бізнес


Королівське милосердя

Чому жінкам дозволили голосувати, але забороняють керувати


Давши жінкам право вибору, король Абдалла сподівався на зміцнення своєї влади.

№48 (1242) 28.11—04.12.2015
2763

Саудівська Аравія готується до грудневих муніципальних виборів. Достатньо рядова, на перший погляд, подія привертає увагу світової преси — і неспроста: вперше в історії ваххабітського королівства жінки отримали право вибирати і бути вибраними. Оптимістичні прогнози щодо подальшої лібералізації режиму в Саудівській Аравії, проте, затулили той факт, що поступки в інших сферах офіційний Ер-Ріяд робити не збирається.


Весна і реформи

Своїми раптово отриманими виборчими правами саудівські жінки зобов’язані «арабській весні». Низка потрясінь, яка занурила в хаос Північну Африку і частину Ближнього Сходу, серйозно налякала тодішнього правителя Саудівської Аравії Абдаллу і змусила його задуматися про те, як укріпити свою владу. Король вирішив зіграти на випередження: виділив $35 млрд із особистих коштів на потреби соцзабезпечення та будівництво житла для молоді, а також пообіцяв реформи, яких давно вимагали ліберали. Серед них було і введення виборчого права для жінок, чого добивалися активістки руху «Баляді» — «Моя країна».

Одночасно з частковими поступками і щедрими пожертвуваннями король за допомогою спецслужб жорстко подавив всі спроби радикалів з Вільного союзу молоді влаштувати масові протести в Ер-Ріяді, а безлади шиїтів, що почалися незабаром на сході країни, остаточно переконали ліберальні круги, що розгойдувати човен наразі не потрібно.

Всупереч очікуванням багатьох, після того як «арабська весна» пішла на спад, реакції не послідувало. Два роки опісля Абдалла своїм указом ввів 30 жінок до складу найвищого дорадчого органу королівства — Меджлісу аш-Шури, а з 2015 року жінки отримали право брати участь в муніципальних виборах.

Аллах забороняє

Проте, повідомляє журналістка Foreign Policy, Елізабет Дікінсон, яка поспілкувалася з саудівськими жінками, небагато потенційних виборниць збираються скористатися своїм правом. Їхня пасивність пояснюється декількома причинами, але в першу чергу — тиском оточення.

Донедавна у кожної жінки згідно із законом мав бути махрам — родич-опікун, який скрізь супроводжував її і вів всі справи від її особи: укладав шлюб, наймався на роботу, вступав до інституту, відкривав банківські рахунки. З 2008 року цю практику формально було скасовано, але неофіційно вона існує дотепер. Жінка, як і раніше, залишається повністю залежною від своїх родичів, а деякі з них украй несхвально дивляться на порушення традицій і забороняють жінкам реєструватися як виборець.

Держава, яка формально наділила жінок правом голосу, фактично перешкоджає його реалізації. Так, для реєстрації жінці необхідно надати докази того, що вона проживає в своєму будинку. Але для реєстрації було надано дуже нетривалий період, з 22 серпня до 14 вересня — час відпусток, які піддані королівства проводять за кордоном або в інших регіонах країни.

Свою роль відіграла і пропаганда релігійних консерваторів, які затверджували, що обрання жінки в органи влади означає псування і розкладання всієї системи управління країною. Впливовий мусульманський богослов Абдуррахман бен Насер аль Барак, провідний мікроблог із 161000 фолловерів, написав, що Аллах забороняє жінкам голосувати, а ті, хто не послухається, заплатять життям.

Без права на права

Дозволивши жінкам займатися політикою, саудівський режим парадоксальним, чином залишається непохитним в іншому питанні. Саудівська Аравія — єдина країна в світі, де представницям прекрасної статі заборонено керувати авто. Неофіційну заборону було введено ще в 1957 році. І якщо в сільських районах на жінок-автомобілістів дивилися крізь пальці, то в містах цієї заборони до цих пір дотримуються неухильно.

На початку 1990-х декілька десятків активісток спробували організувати демонстрацію, щоб добитися права на керування автотранспортом. Це закінчилося для них потраплянням в буцегарню і позбавленням паспортів. У подальшому жінки неодноразово проводили кампанії і подавали петиції, але король не зважав на їхні прохання.

У 2011 році, на хвилі «арабської весни», що призвела до політичних реформ, сформувався рух Women2drive. Ключову роль відіграла в ньому активістка Маналь аль Шаріф: вона вела пропаганду у Фейсбуку, викладаючи ролики, де демонструвала свої навички керування авто. Таке зухвале порушення порядку не могло залишитися безкарним: аль Шаріф затримали, але того ж дня відпустили, потім знову затримали і знову відпустили, узявши з неї обіцянку не керувати авто і не спілкуватися із ЗМІ.

Її послідовниці, Шемі Джастанійя з м.Джідда, поталанило менше: у липні 2011 року за керування автомобілем її засудили до 10 ударів батогом. Король Абдалла, втім, явив милосердя і відмінив вирок.

Країна без цнотливих

Після цього на виправдання негласної заборони були надані додаткові сили. Богослови, лікарі та психологи повторювали один за одним, пояснюючи жінкам, що керувати автомобілем не потрібно.

Шейх Салех бін Саад аль Лухайдан, консультант психологічної асоціації Персидської затоки, оголосив: «Саудівським жінкам, які намагаються оспорити заборону на керування автомобілем, варто знати, що це може позначитися на їхніх тазових органах. І може мати негативні фізіологічні наслідки».

Вища рада з Ісламських справ у свою чергу повідомила, що, згідно з проведеним нею дослідженням, якщо заборону на видачу посвідчення водія жінкам буде знято, в Саудівській Аравії протягом найближчих 10 років зовсім не залишиться цнотливих, і країна потоне в порнографії. Пропаганда, судячи з усього, здобула дію: виникли навіть жіночі громадські групи, які виступають за збереження підвалин.

Як би там не було, заборона діє дотепер. Жінка, яка бажає скористатися засобом пересування, може, наприклад, покататися на велосипеді в парку у супроводі махрама — принаймні, це право за нею закріплене з 2013 року.

Таким чином, саудівська влада примудряється сидіти на двох стільцях. Ззовні вона демонструє свою прогресивність, формально дозволяючи жінкам брати участь у політичному процесі, а насправді — непохитність, охороняючи основи мусульманського благочестя.