Ціна популярності

Аби законників урешті-решт почули, вони готові дебатувати в прямих ефірах та проводити власні статистичні дослідження

Доки законотворці «чубляться» через те, як саме очищувати судову владу, володарі мантій вирішили сконсолідуватись та висловити власне бачення розв’язання проблеми. Аби їх почули, вони готові виходити в прямі ефіри та дискутувати з політиками. Проте чи в цьому полягає призначення судової влади?

Слово не горобець

На засіданні дискусійного клубу «Ефективне правосуддя», що проводилося в рамках зустрічі «Судова реформа очима судді», представники Асоціації правників України розглянули питання незалежності, відкритості та очищення царини Феміди.

Модератор заходу, суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук, повідомив, що відвідав закрите засідання Національної ради реформ при Президенті. За його словами, «радники» схвалили один із проектів змін до Конституції, в «Перехідних положеннях» якого прописаний механізм так званого очищення судової влади. Він передбачає 3 складові переатестації, тобто перевірки, володарів мантій: професійну, соціальну та особистісну.

Водночас не встановлено співвідношення оцінювання, яке пропонується закласти в Конституції, та оцінювання, що може розпочатися найближчим часом відповідно до закону «Про забезпечення права на справедливий суд». Щодо цього пролунала досить гостра критика в бік Ради суддів від голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Козьякова, який прирівняв затримку РСУ зі схваленням порядку та методики кваліфоцінювання до саботажу. Причиною такого зволікання, зауважив В.Кравчук, стали ідеологічні відмінності в баченні процесу оцінювання ВККС і РСУ. Якщо вони не будуть усунуті найближчим часом, законодавець має запасний сценарій, який передбачає покладення відповідних повноважень на ВККС та усунення РСУ від процесу оцінювання. Звичайно, це потребуватиме внесення змін до закону, на що, в принципі, є «політична воля».

Блокування оцінювання, зазначив доповідач, може призвести до реалізації законодавчих ініціатив щодо очищення іншими способами. Можливо, саме таку альтернативу і мав на увазі Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, роблячи заяву з приводу оновлення судової влади. На жаль, офіційно її прокоментувати кореспонденту «ЗіБ» ніхто із присутніх бажання не виявив. Утім, у кулуарах говорили про те, що спікер вже й сам зрозумів недолугість свого висловлювання.

Аби не допустити подібних казусів у подальшому, В.Кравчук запропонував колегам створити концепцію очищення з професійної точки зору. Він озвучив свої пропозиції із цього приводу, які тижнем раніше надіслав до нашого тижневика (див. «ЗіБ» №45/2015).

Сізіфова праця

Із необхідністю створення власної концепції погодився й заступник голови Господарського суду Харківської області Олексій Бринцев. Разом із тим він висловив сумнів у тому, що законодавець та суспільство почують розробників такого документа. Адже досі загальна увага була прикута лише до критикування людей у мантіях.

Змінити ситуацію, вважає суддя, можуть два кроки, на які повинні наважитися служителі Феміди: перенесення обговорення концепції з вузького кола в широкий загал та відмова від складних семантично-правових конструкцій, аби документ міг зрозуміти кожний. У негараздах же, які спіткали судову систему, О.Бринцев звинувачує політиків, котрі перетворюють проблеми суспільства на гасла передвиборних кампаній.

Опосередковано ця думка підтверджується й дослідженнями судді Господарського суду Харківської області Тетяни Суярко, яка вчергове нагадала про результати соціологічних досліджень щодо рівня довіри до судової системи порівняно з рекордними показниками недовіри до політиків, чиновників і навіть керівництва ЖКГ. Крім того, суддя знайшла інформацію, відповідно до якої суспільство не має довіри й до так званої люстрації. Тож, запитала доповідачка в присутніх, чи варто розраховувати на схвалення результатів такого очищення?

Підкорення медіа-простору

Ідею піару Феміди підтримав член Ради суддів Олександр Сасевич. Він переконаний, що законники мають відмовитися від консервативізму та закритості й почати спілкуватися із суспільством. Володар мантії навіть ладен погодитись із тим, аби судді виходили в прямий ефір для спілкування з політиками. А В.Кравчук пообіцяв, що для цього іноземні донори готові провести спеціальні тренінги.

Щоправда, інші експерти, коментуючи цю пропозицію для «ЗіБ», поставилися до неї досить скептично та порадили ініціаторам звернутися до доробку хоча б Гюстава Лебона, який у своїй «Психології народів та мас» говорив про особливості виступів перед великою аудиторією, яка, на думку дослідника, мислить готовими образами та не сприймає логічних аргументів. Навчитись цьому, вважають фахівці, за кілька тренінгів буде надзвичайно складно.

Так само спеціалісти піддали критиці й пропозицію В.Кравчука щодо створення судової журналістики, яка уможливить піар служителів Феміди у ЗМІ через конкретні судові рішення. Однак фахівці вбачають у цьому небезпеку перетворення таких репортажів на піар адвокатів, які радо розповідатимуть про свої досягнення в процесі. Натомість, на їхню думку, імідж судової влади має формуватися насамперед політиками, які повинні припинити будь-яку критику інституції.

Що ж стосується очищення, то експерти одноголосно погоджуються із необхідністю проведення цієї процедури. Так само одноголосно вони заявляють, що провести його якісно в стислі строки нереально. Тому пропонують не поспішати й зосередитися на впровадженні швидкого, а головне — невідворотного механізму відповідальності за порушення, які вчиняють судді.

Поряд із цим, на їхню думку, необхідно грунтовно дослідити питання незалежності та деполітизації судової влади, проблеми суддів-«п’ятирічок» та невиконання судових рішень, суспільні виклики та очікування від судової влади тощо, а також сформувати якісну законодавчу базу.

ПРЯМА МОВА:

Олексій БРИНЦЕВ, заступник голови Господарського суду Харківської області:

— Усім силам, які бажають досягти політичного Олімпу, необхідно мати те, що буде легко сприйнято людьми. А вони легко сприймають критику. У кожній судовій справі є сторона, яка програла процес. Саме за рахунок таких осіб поповнюється електоральне поле тих, хто виступає за очищення судової влади. Чим нижчим буде рівень правової культури, чим заплутанішим буде законодавство, тим більшою буде кількість невдоволених. І тому виходить, що законодавча та виконавча влада зацікавлені в нестабільній судовій системі задля того, аби перед виборами можна було підняти на щит новий-старий лозунг про очищення судової влади.

Наталія БЛАЖІВСЬКА, суддя Вищого адміністративного суду:

— Підвищуючи вимоги, ми не даємо кар’єрного зростання тим молодим високопрофесійним суддям, які обізнані з термінами «верховенство права», «справедливий суд», «практика Європейського суду з прав людини». Чи суспільство має чекати ще 5—10 років, поки ці молоді, активні люди зможуть отримати кар’єрне зростання і формувати судову практику?

Тетяна СУЯРКО, суддя Господарського суду Харківської області:

— Чому всі говорять про недовіру, якщо в судових засіданнях ми кожного разу запитуємо сторони, чи довіряють вони суду, й ті відповідають ствердно. 83% рішень (це загальна статистика по Україні) взагалі не оскаржуються. А якщо й оскаржуються, то переважна більшість в апеляційній інстанції залишається без змін, а в касаційній вже не оскаржується.