Закон і Бізнес


Винуватість під питанням


№45 (1239) 07.11—13.11.2015
414111

Дії працівників правоохоронних органів, спрямовані на придбання в особи наркотичних засобів, які провокують злочин, що за інших обставин міг би й не відбутися, не можна виправдати потребою в збиранні доказів чи суспільними інтересами. Отже, такі докази вважаються здобутими шляхом підбурювання до скоєння злочину.


Вироком Октябрського районного суду м.Полтави Особу 1 засуджено за ч.2 ст.307 Кримінального кодексу на 6 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна, а за ч.2 ст.309 КК — на 2 роки позбавлення волі. Було встановлено, що він придбав наркотичний засіб — опій ацетильований, який незаконно зберігав для власного вживання, а також з метою збуту. Згодом він 4 рази збував наркотичний засіб іншим особам.

Під час затримання працівники міліції виявили та вилучили в Особи 1 цей особливо небезпечний наркотичний засіб масою в перерахунку на суху речовину 0,0318г.

Колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області встановила, що винуватість Особи 1 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу для власного вживання не спростовується, та визнала обгрунтованим його засудження за ч.2 ст.309 КК.

Водночас під час розслідування справи органи досудового слідства не виконали вимоги ст.22 Кримінального процесуального кодексу (в редакції 1960 року), а суд у ході розгляду неповноту досудового слідства не усунув.

Розслідування проведене поверхово, внаслідок чого залишилися нез’ясованими істотні обставини. Версія обвинуваченого щодо можливої фальсифікації доказів його вини у збуті наркотичних засобів органами досудового слідства взагалі не перевірена. Чоловік під час провадження у справі своєї вини у збуті не визнавав, при цьому стверджував, що справа в цій частині сфабрикована.

Як убачається з матеріалів справи, всі епізоди оперативних закупок проводилися на підставі відповідної постанови. Їх здійснення доручалось особам під вигаданими іменами, згода яких на участь у цьому жодним чином не була підтверджена.

Залишилася нез’ясованою причина, з якої Особу 1 після проведення оперативних закупок за 3 епізодами не затримували, грошей у нього не вилучали, відповідних протоколів не складали.

Скасовуючи вирок, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що працівники поліції вийшли за межі функцій негласних агентів і спровокували злочин, а тому немає жодних причин уважати, що без їх втручання злочин було б скоєно, через що мало місце порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.