Закон і Бізнес


Інформаційний дебют

ВГС обрав спікерів та намагається визначити, як вони працюватимуть


О.Євсіков та Л.Рогач намагатимуться покращити імідж як «господарників», так і всієї судової системи.

№45 (1239) 07.11—13.11.2015
ЄВГЕН БЕРЕЗОВСЬКИЙ
3958

Суддів, які відповідатимуть за спілкування зі ЗМІ, визначив колектив Вищого господарського суду. За задумом, новопризначені спікери мають надавати журналістам об’єктивну інформацію та тим самим допомогти уникнути інсинуацій і банальних помилок. Щоправда, вважають оглядачі, такі зміни можна вважати лише першим кроком на шляху до зміцнення довіри суспільства до судової системи. Адже представники мас-медіа не завжди самі шукатимуть контакту, а тому їм треба допомогти.


Спеціалізоване призначення

Ініціатива щодо обрання суддів-спікерів стала результатом міжнародної конференції, яка відбулася ще на початку цього року. Підтримала цю пропозицію і Рада суддів. Відповідно до рекомендацій у місцевих судах на цю посаду необхідно обрати хоча б одного законника, а в апеляційних — двох.

Таким чином, суди один за одним почали заповнювати відповідні вакансії. Зокрема, суддів-спікерів уже має більшість господарських апеляцій. А під час зборів 2 листопада відповідальних за спілкування з пресою обрав і ВГС. Ними стали судді Лариса Рогач, Олексій Євсіков і Володимир Поліщук. При цьому, швидше за все, у кожного з них буде своя сфера діяльності. Зокрема, Л.Рогач є секретарем пленуму, тому зможе давати коментарі з приводу єдності судової практики, підготовки узагальнень та постанов. Крім цього, вона іноді представляє ВГС на засіданнях пленумів інших вищих спеціалізованих судів, а також є учасником робочих груп з розроблення процесуального законодавства.

У свою чергу О.Євсіков є заступником секретаря першої судової палати і спеціалізується на розгляді справ, пов’язаних з банками і банківською діяльністю та з корпоративними відносинами. Очевидно, що саме ці питання і стануть основною тематикою звернень до нього. З огляду на фінансову кризу в державі, ліквідацію низки банків і підготовку чималої кількості законопроектів у цій сфері, напевно, навантаження на нього буде значним. Допомогти ж О.Євсікову в спілкуванні зі ЗМІ має журналістський досвід роботи.

Так само на актуальній проблематиці спеціалізується В.Поліщук, який розглядає справи щодо банкрутства. Зважаючи ж на те, що відповідне законодавство знову очікує реформування, суддя-спікер отримає можливість відстоювати позицію установи в цьому питанні.

Водночас таку спеціалізацію можна вважати досить умовною. У ВГС запропонували свій механізм взаємодії зі ЗМІ: журналісти телефонуватимуть не безпосередньо судді-спікеру (їхні особисті контакти не оприлюднюватимуться), а прес-службі установи. І вже її працівники визначатимуть, хто зі спікерів більш обізнаний у конкретній проблематиці, має час та можливість для надання відповіді.

Водночас передбачений і альтернативний спосіб звернень: на сайті установи обіцяють розмістити електронні адреси відповідальних за комунікацію законників. Згодом, можливо, з’являться і посилання на їхні сторінки в соціальних мережах. Щоправда, співпрацювати із журналістами спікерам доведеться у вільний від виконання основних обов’язків час, адже навантаження на них зменшувати не планується.

Підготовка до масовості

Як підкреслюють у ВГС, поява суддів-спікерів не означає, що із журналістами не спілкуватиметься керівництво суду. У зв’язку з нововведенням має лише збільшитися кількість осіб, до яких зможуть звертатись представники ЗМІ. Водночас, очевидно, новації не врятують від спілкування з пресою й решту колективу, хоча, як визнають у самому ВГС, до цього готові не всі.

«Як для журналістів, так і для нас це цілком нова сфера. Тому суддів слід навчити правильно взаємодіяти зі ЗМІ», — переконаний О.Євсіков. За його словами, чимало законників вже отримали негативний досвід спілкування з представниками мас-медіа. А тому їм потрібен час, щоб зрозуміти: не треба боятися, коли журналісти щось запитують після розгляду справи або поза приміщенням суду. Аби бути готовими до такої комунікації, необхідно напрацьовувати новий досвід.

Та й самим спікерам, визнав О.Євсіков, ще необхідно вдосконалювати свої навички. «З урахуванням міжнародного досвіду готується програма з підготовки суддів-спікерів, і я із задоволенням дізнаюсь, який найкращий формат спілкування зі ЗМІ», — підкреслив він.

Хто до кого має йти?

У ВГС наголошують, що основною метою обрання суддів-спікерів є допомога журналістам, які намагаються розібратись у складних для них питаннях. Як наголошують в установі, окремі негативні повідомлення про третю гілку влади з’являються у ЗМІ саме через необ’єктивність інформації та відсутність чітких і зрозумілих пояснень. «Журналісту потрібна повна й об’єктивна інформація, яку він має донести суспільству», — підкреслила Л.Рогач.

Саме цю проблему, за задумом працівників установи, і покликані усунути спікери: звернувшись до них, журналіст оперативно отримає відповідь на питання, яке його цікавить. Водночас, на переконання деяких оглядачів, якщо судова система дійсно хоче бути почутою, цього виявиться недостатньо. Мовляв, замість того щоб чекати, коли журналісти звернуться по коментарі, судді мають самі створювати інформаційні приводи й виходити на зв’язок зі ЗМІ. В іншому разі відстояти інтереси вітчизняної Феміди не вдасться.

Щоправда, можливість реалізації цієї ідеї на практиці викликає певні сумніви. «На відміну від інших гілок влади, у нас своя специфіка роботи. Міністр може вийти до преси і розповісти про те, що ухвалено якесь надзвичайно позитивне рішення Кабміну, а суддя такої можливості не має», — відзначив О.Євсіков.

Інша проблема полягає в тому, що не тільки судді, а й самі журналісти й представники громадянського суспільства не завжди готові до відкритості та взаємної довіри. Це спостерігається, зокрема, в ситуаціях, коли присутні в залі судових засідань особи ведуть відеозапис процесу, але відмовляються повідомити навіть своє ім’я. З точки зору представників громадськості, так вони убезпечують себе від можливих переслідувань. Водночас, як наголошують служителі Феміди, законники і представники сторін мають право знати, хто знімає їх на камеру. Якщо ж протиправної мети немає, то й проблем з тим, щоб назвати своє ім’я, виникнути не повинно. Таким чином, налагодження взаємодії має бути дорогою з двостороннім рухом, і обидві сторони мають докладати зусилля для вдосконалення співпраці.