Закон і Бізнес


Секретар школи судівництва Італії Джанлуїджі Пратола:

«В кожному прошарку суспільства можуть бути особи, в діях яких є негативна складова, але через це ми не можемо засуджувати всіх»


Джанлуїджі Пратола: всі судді або прокурори повинні кожні 4 роки проходити професійне оцінювання.

№44 (1238) 31.10—06.11.2015
ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ
4329

Як експерт спільного проекту Європейського Союзу та Ради Європи «Консолідація розробки реформ у сфері юстиції в Україні» нашу державу відвідав генеральний секретар Вищої школи судівництва Італії Джанлуїджі Пратола. Основною метою проекту є надання підтримки, необхідної експертної допомоги та рекомендацій Україні в процесі реформування сфери юстиції та налагодження її роботи відповідно до європейських стандартів. «ЗіБ» вирішив скористатися нагодою та дізнатись у експерта, як організовано добір майбутніх суддів у його країні.


«Всі судді або прокурори повинні кожні 4 роки проходити професійне оцінювання»

— Сеньйоре Пратола, розкажіть, яким чином в Італії відбувається процес відбору майбутніх суддів? Скільки часу необхідно, щоб підготувати суддю?

— Відповідно до ст.106 Конституції Італійської Республіки доступ до правосуддя в нашій державі ґрунтується на відкритому конкурсі. Законодавство (законодавчий декрет) передбачає, крім іншого, критерії допуску до конкурсу, вимоги до заяви кандидата, склад, функції екзаменаційної комісії та процедури, що мають бути нею затверджені. Визначено також теми письмових та усних іспитів.

Заявники повинні відповідати таким основним вимогам: юридична освіта та сертифікат, виданий Школою спеціалізації юридичних професій. Кандидатами на посаду також можуть стати адміністративні та аудиторські судді, державні службовці з певною кваліфікацією, які мають не менш ніж 5 років досвіду роботи, науковці, юристи-практики, на котрих не накладалися дисциплінарні санкції, судді-експерти, що мають щонайменше 6 років досвіду роботи без доган. Також претендувати на посаду можуть випускники юридичних факультетів, які отримали докторський ступінь в юридичній сфері або післядипломний ступінь магістра.

Кандидатам, які успішно пройшли відбір, дається звання магістратів, після чого вони повинні пройти курс теоретичного та практичного навчання протягом 18 місяців. Заняття з теорії проходять у Вищій школі судівництва, яка, до речі, була створена нещодавно. Практичні заняття, у свою чергу, проходять у судах першої інстанції або у прокуратурах.

Під час навчання магістрати не виконують повноважень судді. Після завершення підготовки Вища рада правосуддя повинна визначитись, чи може той чи інший магістрат стати суддею. У разі позитивної оцінки магістрат отримує відповідні повноваження. В іншому випадку його направляють на додаткове навчання на один рік. У разі ж повторної негативної оцінки магістрата очікуватиме остаточна відмова в працевлаштуванні на посаду судді. Вся процедура триває близько 3-х років.

Конституція передбачає деякі винятки в процесі конкурсного відбору. Зокрема, видатних вчених, котрі не є представниками судової влади, проте є професорами права в університетах, або юристів з 15-річним стажем роботи у Верховному суді може бути призначено на посади суддів ВС.

— Експерти часто говорять, що, крім рівня знань, необхідно перевірити моральні якості кандидата в судді. Чи існує подібна практика в Італії, чи проводяться відповідні тести?

— В Італії всі судді або прокурори повинні кожні 4 роки проходити професійне оцінювання. Воно стосується, крім іншого, критеріїв якості виконання професійних обов’язків, продуктивності, уважного ставлення до роботи, а також винесення рішень до спливання встановлених строків. Здебільшого оцінювання базується на основі звітів голів судових округів та пов’язане з безпосередньою діяльністю судді. Бездоганна поведінка не вважається критерієм оцінювання в цьому випадку, однак це є важливим для процедури заміщення вакантних посад.

Відзначу, що за останні роки впроваджено низку законодавчих ініціатив у сфері доступу до професії судді. Новації мали не тільки зменшити тривалість процесу відбору, а й забезпечити кращу кваліфікацію кандидатів, тому що раніше єдиним критерієм відбору була наявність юридичної освіти.

Так, було створено школи спеціалізації юридичних професій в університетах. Вони мають на меті покращення рівня освіти випускників юридичних факультетів, які в подальшому планують стати суддями, адвокатами або нотаріусами. Наприкінці 2-річного курсу навчання ці школи видають сертифікат, який є необхідною умовою допуску до конкурсу для зайняття посади судді.

«Під час заміщення посад у судових округах з високим рівнем злочинності кандидати не проходять спеціальних перевірок»

— Вважається, що в південних районах Італії досить істотний вплив має мафія. Чи проводиться спеціальний аналіз кандидатів у судді, щоб відсіяти тих, хто може мати зв’язок зі злочинним світом?

— Окрім претендентів на посади голів апеляційних судів та офісів генеральної прокуратури, кандидати не проходять таких спеціальних перевірок під час заміщення посад у судових округах з високим рівнем злочинності. При цьому, якщо бути чесним, високий рівень злочинності спостерігається не лише на півдні країни. Водночас закон передбачає можливість переміщення судді або прокурора, коли в окрузі виникають умови, які ставлять під загрозу їхню незалежність і неупередженість.

— Італія, як і Україна, перебуває серед лідерів за кількістю скарг до Європейського суду з прав людини. Чи приділяється цій проблемі увага під час підготовки майбутніх суддів, щоб уникнути подібних звернень?

— Дійсно, в цій сфері Італія не може відзначитися позитивними результатами. Тому уряд видав низку законодавчих актів, покликаних зменшити кількість скарг до ЄСПЛ.

Також Вища школа судівництва Італії з метою підвищення обізнаності з цією проблемою проводить для суддів і прокурорів семінари та навчально-ознайомчі поїздки. Наприклад, у 2013 р. ми провели 4 семінари та навчально-ознайомчі поїздки, цього року їх кількість зросла до 8, а в наступному їх буде ще більше.

— Частина політиків і суспільства в Україні вимагають проведення люстрації суддів. Чи були в історії вашої країни приклади застосування подібних процедур?

— Ні, в нас немає такої практики. В кожному прошарку суспільства можуть бути особи, в діях яких є негативна складова, але ми не можемо через це засуджувати всіх. Крім того, в Італії діє презумпція невинуватості, а отже, жодна особа, зокрема суддя чи прокурор, не може бути визнана винною до винесення остаточного рішення.

Однак, щоб забезпечити об’єктивні та справедливі рішення, закон встановлює випадки несумісності, звільнення зі служби та службові переміщення. Зокрема, такі методи застосовуються, коли особа є родичем якоїсь зі сторін процесу, має упереджене ставлення до певної справи, що розглядається, або має зв’язки з людьми, котрі пов’язані з незаконною діяльністю.

— В Україні повноваження щодо відбору майбутніх суддів виконує Вища кваліфікаційна комісія суддів. Вона ж вирішує питання їх дисциплінарної відповідальності. В Італії цією проблематикою займаються різні структури чи один орган?

—Щороку екзаменаційна комісія, яка призначається міністром юстиції після ухвалення рішення ВРП, проводить відкритий конкурс. Усні та письмові іспити проходять під наглядом комісії, до якої входять від 12 до 16 суддів та прокурорів, та 4—8 професорів з університетів.

До відання дисциплінарного підрозділу Вищої ради правосуддя належить дисциплінарна відповідальність магістратів. До нього входять 6 осіб: віце-президент ВРП і 5 членів, обраних радою зі свого складу. З них один член обирається парламентом, інший є магістратом Касаційного суду, який фактично здійснює функції перевірки законності, та 3 магістрати, котрі розглядають справи по суті.