Геїв прирівняли до фашистів

Нардепи вирішили заборонити «пропаганду гомосексуалізму»

Парламент прийняв у першому читанні законопроект, який забороняє «пропаганду гомосексуалізму». Разом з тим нардепи не пояснюють, що вважають пропагандою. Як наслідок, під обмеження може потрапити або величезна кількість творів мистецтва, або закон просто не виконуватиметься.

Знайшли винних

У чому причина демографічної кризи в нашій державі? Можливо, дехто скаже, що в умовах складної економічної ситуації для багатьох сімей складно виростити навіть одну дитину, а тому про другу й тим паче третю задумуються нечасто. Інші згадають про проблеми з житлом, які поки що не здатна вирішити жодна іпотечна ініціатива. Однак у 6 народних депутатів (Євгена Царькова від КПУ, Катерини Лук’янової від «НУНС», Павла Унгуряна від БЮТ, Юлії Ковалевської від ПР, позафракційного Тараса Чорновола та Лілії Григорович від «НУНС») інший погляд на проблему — винні голубі.

«Поширення гомосексуалізму складає загрозу національній безпеці, оскільки приводить до епідемії ВІЧ/СНІД, а також руйнує інститут сім’ї та може призвести до демографічного кризису», — заявляють парламентарі в пояснювальній записці до спільного проекту (особливості мови оригіналу збережено). І, схоже, у будівлі під куполом у них чимало союзників, адже 2 жовтня 289 нардепів підтримали в першому читанні їхній проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір)» (№8711).

При цьому, судячи з пояснювальної записки, нардепів не влаштовує навіть не пропаганда гомосексуалізму, а толерантність до представників сексуальних меншин. «Деякі засоби масової інформації, всупереч інтере­сам суспільства й держави, формують толерантне ставлення до таких явищ, як стосунки сексуального характеру осіб однієї статі», — відзначають нардепи. Звісно, зважаючи на кількість помилок у пояснювальній записці, ця фраза могла потрапити до неї через недогляд. Але все ж має насторожувати, коли прізвища 6 нардепів стоять під папером, де фактично говориться, що в інтересах держави було б пропагувати ненависть до сексменшин.

Краще, ніж могло бути

Зважаючи на пафосний та водночас агресивний тон пояснювальної записки, можна було б очікувати й жорстких санкцій у самому проекті. Однак пропозиції народних посланців відносно стримані — принаймні про забиття людей камінням у документі не йдеться.

Чинна редакція ст.300 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію. Нардепи пропонують до цього списку додати й пропаганду гомосексуалізму.

Такі діяння запропоновано карати штрафом до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 грн.), або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років з конфіскацією відповідних творів. Якщо ж для пропаганди використовуватиметься кіно- чи відеопродукція або матеріали розповсюджуватимуться серед неповнолітніх, штраф становитиме від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів (1700—5100 грн.), а обмеження волі може тривати до 5 років. Учинення ж таких дій повторно чи групою осіб за попередньою змовою є намір карати позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

У парламенті зареєстровано ще один законопроект, який стосується цієї ж тематики. Так, «регіонал» Вадим Колесніченко пропонує встановити санкції за «спрямовану на дітей пропаганду гомосексуалізму, що може негативно позначитися на фізичному та психічному здоров’ї дітей, їх моральному та духовному розвитку». Ця ініціатива значно ширша, ніж підтримана парламентом. У разі ухвалення такого акта відповідати довелося б навіть учасникам гей-парадів. Натомість проект №8711 передбачає лише обмеження в друкованій та відеопродукції.

Що заборонили?

Головне питання, яке викликає підтримана у ВР ініціатива, полягає в тому, що таке «пропаганда гомосексуалізму». Наприклад, формула расової нетерпимості зрозуміла: раса А краща від раси Б, і тому представників раси Б треба вигнати з нашої держави (як варіант — обмежити в правах чи вбити). Уявити ж брошуру, в якій розповідалося б про переваги нетрадиційних відносин порівняно зі звичайними, дуже складно. Як правило, меншини вимагають рівних прав з більшістю або толерантного ставлення. Очевидно, до пропаганди такі заяви не мають жодного стосунку.

У деяких ЗМІ припустили, що через закон під заборону потраплять усі твори мистецтва, де є персонажі-гомосексуалісти. Включаючи деякі п’єси Вільяма Шекспіра й романи Оскара Уайльда. Проте навряд чи така загроза дійсно існує. Та ж ст.300 КК передбачає відповідальність за твори, що «пропагують культ насильства і жорстокості», однак при цьому телеканали переповнені бойовиками, трилерами й фільмами жахів. Забороняти вбивства на екранах ніхто не збирається. Так само існують фільми та книги, персонажами яких є скінхеди, але пропагандою расизму це не називають.

Імовірно, нардепи хотіли встановити обмеження для порнографічних матеріалів, які можна вважати пропагандою гомосексуалізму. Разом з тим відповідно до ст.2 закону «Про захист суспільної моралі» «виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються». Передбачено й кримінальну відповідальність. Тому встановлювати якісь додаткові обмеження немає сенсу.

За таких обставин норми проекту залишають більше запитань, ніж відповідей, і їх використання (якщо закон усе ж ухвалять) повністю залежатиме від органів контролю та їхнього трактування документа. До речі, в Росії схожі норми вже почали давати свої результати: громадські активісти звернулися до прокуратури зі скаргою на одного з виробників молочних продуктів за те, що він на упаковці товару зобразив веселку, яку вважають символом гомосексуалістів.

На відсутність чітких визначень звернула увагу й омбудсмен Валерія Лутковська. «Це створить широке поле для зловживань з боку службових і посадових осіб, зокрема працівників органів внутрішніх справ, які на власний розсуд визначатимуть, що є пропагандою гомосексуалізму в кожному конкретному випадку», — наголошує уповноважений ВР з прав людини.

Проти прийняття закону вже виступила низка громадських організацій. «Законопроект є порушенням ряду міжнародних зобов’язань України, серед яких — Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Він також суперечить рекомендаціям Європейського суду з прав людини й Комітету ООН з прав людини», — наголошує «Міжнародна амністія».

З проханням бути уважними при голосуванні до народних депутатів звернулось і Міністерство закордонних справ. Що не дивно, адже саме його працівникам потім пояснювати, чому в нашій державі приймаються такі закони. У відомстві дуже дипломатично (а як інакше?) відзначили, що парламентарі мають право вносити будь-які законодавчі ініціативи. Разом з тим директор департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин відзначив: «МЗС розраховує, що при подальшому розгляді цього проекту в його тексті будуть повністю враховані міжнародні зобов’язання України щодо захисту прав людини в цілому і меншин зокрема».

У Верховної Ради вже є досвід відмовлятися від своїх ініціатив. Саме така доля спіткала законопроект про наклеп. Можливо, так само станеться і з цими пропозиціями, звісно, якщо буде відчутний тиск Заходу. Разом з тим пограти на консервативних поглядах значної частини українців для нардепів дуже заманливо. Особливо напередодні виборів.