Закон і Бізнес


«Безальтернативний» недогляд

Чиї організаційні упущення стали причиною перенесення ХІІІ з’їзду суддів


Г.Алейніков (праворуч) ініціював перед РСУ питання про необхідність перенесення з'їзду на листопад.

№39 (1233) 26.09—02.10.2015
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
1958

П’ять місяців суддівська спільнота чекала важливої події — ХІІІ з’їзду суддів. Однак за тиждень до запланованого заходу Рада суддів натиснула на гальма: перенесла дату його проведення з 24—25 вересня на 11—12 листопада (13-е — резервний день). Підставою для прийняття такого рішення стало недотримання вимоги закону щодо обрання делегатів на альтернативній основі. А от експерти сперечаються, чиї ж організаційні помилки насправді призвели до необхідності відкласти форум.


Ретельна підготовка

Думка про необхідність чергового форуму виникла у володарів мантій ще навесні. До цього їх підштовхнув безпрецедентний випадок: у лютому представники правоохоронних органів провели обшуки в Окружному адміністративному суді м.Києва і Печерському райсуді м.Києва. Крім цього, поза увагою не могло залишитися збільшення кількості випадків утручання в діяльність Феміди та порушення кримінальних проваджень щодо законників.

Тому, на думку суддів, щоб дати оцінку всім цим подіям та знайти вихід зі складної ситуації, з’їзд має відбутися невідкладно. Про це заявили представники суддівської спільноти, які завітали на березневе засідання РСУ. І вже на наступному зібранні,
2 квітня, рада вирішила скликати з’їзд, визначивши й дату його проведення, —
23—24 вересня (але трохи пізніше перенесла на 24—25 вересня, а 26-е число визначила резервним днем).

Наступні кілька рішень РСУ, які стосувалися проведення форуму, не викликали сумніву, що рада активно готується до вересневого заходу. Так, вона схвалила попередній перелік питань для обговорення на з’їзді, створила організаційну групу з його підготовки. Також РСУ визначила: від місцевих загальних установ має бути 212 делегатів (згодом ця цифра була зменшена до 209 через зміну кількості суддів у Донецькій області). І от коли механізм підготовки до форуму вже був запущений, орган суддівського самоврядування «натиснув на паузу».

«Я перевірив, як у місцевих судах обирали суддів, які на обласному рівні визначалися з делегатами з’їзду. У нас немає жодного протоколу, в якому б значилося, що обрання відбулося на конкурентній основі. Такі вибори можуть бути оскаржені в суді, і тоді вся наша робота буде поставлена під сумнів», — повідомив на засіданні 17 вересня член РСУ Григорій Алейніков. Він пояснив: відповідно до ст.129 закону «Про судоустрій і статус суддів» представники з’їзду обираються на альтернативній основі. Цієї норми, на його переконання, обов’язково потрібно дотриматися.

Кворум у небезпеці

Проте, як виявилося, «безальтернативні» делегати — це не єдина проблема. Голова РСУ Валентина Сімоненко заявила, що на з’їзді може не скластися з кворумом. «Сьогодні немає багатьох обраних делегатів, не надійшли протоколи. Ми не можемо у такому випадку чекати до останнього дня і бути впевненими, що буде кворум на з’їзді», —
наголосила очільниця ради.

Вона не приховувала: дехто пропонував не змінювати дати зібрання та віддати вирішення питання «безальтернативних» делегатів на розсуд мандатної комісії. «Але збирати всіх і говорити потім, що з’їзду не буде, недоцільно», — зауважила голова РСУ.

Та не тільки організаційні проблеми спонукали РСУ відкласти форум на пізню осінь. «У нас дуже багато підстав, щоб перенести з’їзд», — зізналася В.Сімоненко журналістам під час брифінгу. Вона зауважила: 22—23 жовтня відбудеться засідання Венеціанської комісії, яка планує надати свій висновок щодо проекту внесення змін до Конституції в частині правосуддя. Тому, на її думку, варто почути міркування євроекспертів.

Також не завадило б до з’їзду вже мати рекомендації пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо застосування стст.375, 376 Кримінального кодексу. Зібрання представників вищого спецсуду заплановане на кінець вересня.

За словами голови РСУ, служителі Феміди хочуть обговорити на з’їзді й кваліфікаційне оцінювання. Проте до 24 вересня його ще ніхто не встигне пройти.

На все своє пояснення

Втім, деякі експерти вважають: всі озвучені підстави, через які начебто потрібно перенести «нещасливий» за ліком з’їзд, необгрунтовані. Адже, припускають фахівці, суддівська спільнота мала б обговорити і висловити власну думку щодо запропонованих змін до Основного Закону ще до того, як своє слово скажуть «венеціанці». Експерти сумніваються, що без висновку єврокомісії не можна провести з’їзд.

Обговорити питання кваліфоцінювання можна і не очікуючи, коли хтось із володарів мантій його пройде. Навіть деякі судді вважають, що з’їзд мав би «благословити» документи, які регламентують порядок та процедуру проведення перевірки на профпридатність.

А як же бути з організаційними проблемами? На думку експертів, для цього потрібно проаналізувати досвід проведення попередніх з’їздів та положення законодавства.

Так, норма «Делегати на з’їзд суддів обираються на альтернативній основі» з’явилася у спецакті навіть не
5 років тому. Така вимога містилася ще в законі «Про судоустрій України» від 7.02.2002, а потім вона перекочувала до закону «Про судоустрій і статус суддів». Виходить, норма про те, що «посланців» на форум потрібно обирати на конкурентних засадах, не нова. Однак раніше це питання так суворо не контролювалося, і вибори делегатів не перевіряли на альтернативність.

Пригадати хоча б той час, коли представників на з’їзд делегували конференції суддів відповідних юрисдикції: пропонувалося по одній кандидатурі з кожної області, мм.Києва та Севастополя, а потім учасники конференції голосували відразу за всіх претендентів. І на з’їзді не ставилося питання про порушення процедури обрання.

Як припускають експерти, заявивши про проблему безальтернативності, РСУ виставила на привселюдний огляд недоліки у власній роботі. Так, «самоврядники» дорікають спільним зборам володарів мантій місцевих загальних судів за те, що начебто вони провели вибори, забувши про засади альтернативності. Водночас РСУ затвердила Порядок скликання і проведення спільних зборів суддів місцевих загальних судів, в якому немає жодного слова про необхідність обрання делегатів із застосуванням принципу конкурентності. Напевно, служителі Феміди покладалися на те, що в порядку рада врахує всі нюанси, тому й не звернули увагу на ст.129.

Також є запитання і до членів РСУ, на яких покладалися функції організаторів спільних зборів. Чому вони вчасно не підказали, як правильно провести вибори? Мабуть, «самоврядники» самі не звертали уваги на вимогу забезпечити альтернативність доти, доки не виникла потреба в підставах для перенесення з’їзду.

Правила на випередження

Як наголошують експерти, орган суддівського самоврядування, на жаль, показав, що не може впоратися з організацією такого важливого заходу, бо інколи його рішення ігнорують. Адже ще в червні рада вирішила: спільні збори потрібно провести до 10 вересня. Тобто у володарів мантій було достатньо часу, аби визначитися, хто поїде на з’їзд. Як зазначила В.Сімоненко, станом на
16 вересня було обрано 211 «посланців», а всього їх має бути 396.

До речі, на думку окремих фахівців, доволі спірним є припущення РСУ, що на з’їзді не буде кворуму. Відповідно до закону форум є повноважним за умови присутності на ньому не менш ніж 2/3 від загальної кількості обраних делегатів. Чому рада переконана, що обрано має бути саме 396 осіб? Адже така цифра у жодному нормативному акті не фігурує. РСУ лише розрахувала кількість представників місцевих загальних установ — 209 (рішення від 26.06.2015 №66). Інші залишилися сам на сам з визначенням того, скільки осіб повинно представляти їхні інституції на з’їзді.

Пригадаймо, як відбувалися вибори «посланців» на ХІІ з’їзд суддів. Незадовго до проведення минулорічного форуму кардинально була змінена процедура обрання делегатів. Тож РСУ, яку на той час очолював Василь Онопенко, взяла на себе відповідальність і розрахувала, скільки орієнтовно осіб мають представляти суддівську спільноту на з’їзді. Тобто рада визначила квоту для установ всіх юрисдикцій (у розрізі областей), для вищих спеціалізованих, Верховного та Конституційного судів.

Окрім цього, тоді «самоврядники» навіть надали рекомендації, як проводити вибори делегатів: вони повин­ні обиратися, виходячи із фактичної чисельності працюючих суддів, з урахуванням тих, які тимчасово відсутні (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність), а також тих, хто призначений на посаду вперше, але не склав присяги, та хто досягнув 65 років, але не був звільнений. Вивели вони й формулу для розрахунку квот за принципом «1 делегат від 20 суддів»: якщо, наприклад, в установі від 20 до 29 володарів мантій включно — 1 делегат, від 30 до 49 суддів включно — 2 делегати тощо.

Нинішній склад РСУ таких роз’яс­нень не дав, тому в деяких судах виникав спір про те, як правильно визначити квоту та кого зарахувати до «фактичної чисельності». На думку експертів, таких непорозумінь можна було б уникнути, якби рада дала однакові роз’яснення та попередньо полічила, скільки всього делегатів має бути на з’їзді. Адже формально можна проводити з’їзд і за наявності 211 делегатів, вважаючи, що інші установи/області відмовилися від свого представництва на форумі.

Втім, прикрі помилки в організації зібрання не тягнуть за собою якихось страшних наслідків: передбачити все просто неможливо. Найбільше репутація РСУ постраждала від того, що дехто почав підозрювати її в умисному перенесенні дати з’їзду. Розвіяти всі сумніви могла б публікація на офційному сайті інформації про тих суб’єктів, які обрали чи не обрали делегатів, з порушеннями або без них.

Деякі члени ради пропонували в рішенні вказати такі дані, однак «самоврядники» обмежилися тільки посиланням на порушення принципу альтернативності та на відсутність кворуму. Та якщо РСУ, по суті, визнала, що не впоралася з деякими організаційними моментами, то зазначення в рішенні тих, хто також має поділити з нею відповідальність, бо не встиг визначитися з делегатами або обрав їх з певними порушеннями, погоди не зіпсувало б.

 

P.S. Урешті-решт РСУ поступилася й на запит «ЗіБ» надала інформацію про обрання спільними зборами та зборами суддів делегатів на ХІІІ з’їзд. Ознайомившись із нею, можна дізнатися, які регіони чи установи не квапилися з обранням делегатів, не надіслали протоколів або ж не дотримались принципу альтернативності. Тож принаймні в цій частині претензії до РСУ відпали: даними вона поділилася. А от чому не вдалося уникнути помилок в організації форуму, кожен, напевно, вирішить сам.