Чого очікувати від кваліфоцінювання?
Деякі нюанси визначення професійного рівня служителів Феміди та його наслідки
З прийняттям нової редакції Закону «Про судоустрій і статус суддів» перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів постало вкрай важливе завдання — запровадження незалежного, прозорого та ефективного оцінювання діяльності суддів. Його метою є комплексний аналіз професійної діяльності та особистісних якостей суддів для підвищення ефективності їхньої роботи, відновлення громадської довіри до судової системи у цілому, підтримання і посилення якісного функціонування системи судочинства.
Коли і навіщо проводиться оцінювання?
В основу оцінювання закладені такі складові: мета, підстави, критерії, методи оцінки, процедура оцінювання, наслідки.
Щоб оцінка суддівської діяльності була ефективною і не перешкоджала суддівській незалежності, методи оцінювання і результати мають бути незаперечно надійними. Усі судді повинні оцінюватися на рівних основах шляхом застосування єдиної методики і стандартів.
Мета оцінювання полягає не у звільненні чи покаранні судді. Завданням ВККС є проведення оцінювання таким чином, щоб не принизити честь та гідність особи.
Відповідно до ч.4 ст.83 закону «Про судоустрій і статус суддів» порядок та методологія оцінювання служителів Феміди визначаються комісією за погодженням з Радою суддів України.
Оцінювання повинно проводитися:
• за заявою судді про проведення перевірки для підтвердження його здатності здійснювати правосуддя;
• за заявою кандидата при обранні на посаду судді безстроково;
• за рішенням ВККС у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення;
• за рішенням комісії з метою прийняття рішення щодо можливості здійснення правосуддя у відповідних судах (п.6 розд.II «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про забезпечення права на справедливий суд»).
Після набрання чинності законом «Про судоустрій і статус суддів» комісія затверджує персональний склад кваліфікаційної і дисциплінарної палат.
ВККС має забезпечити проведення первинного кваліфікаційного оцінювання служителів Феміди для прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у відповідних судах.
У чому полягає специфіка оцінювання?
Кваліфікаційне оцінювання здійснюється за допомогою таких інструментів, як іспит, дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди.
ВККС зобов’язана забезпечити прозоре оцінювання шляхом визначення рівня знань, практичних навичок, умінь у застосуванні закону, здатності суддів здійснювати правосуддя у суді відповідної інстанції та спеціалізації.
Іспит проводиться комісією у формі складення письмового анонімного тесту та виконання практичного завдання задля визначення теоретичних та практичних знань у галузі права, рівня професійної підготовки, ступеня готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду. Аби зміцнити довіру громадськості до суддів, на законодавчому рівні закріплено можливість присутності зацікавлених осіб. До обов’язків ВККС належить інформування суспільства про результати своєї роботи через офіційний веб-сайт комісії.
Наступний етап оцінювання — дослідження суддівського досьє, з повною інформацією щодо діяльності судді. До досьє мають бути включені дані про результати проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів. Віднині запроваджується оцінка результатів роботи володарів мантій впродовж їхнього перебування на посаді. Викладач (тренер) НШС після проведення кожного тренінгу заповнює анкету оцінювання судді. У подальшому ці результати відіграватимуть важливу роль у кар’єрі служителя Феміди.
Дослідження результатів роботи судді повинно містити аналіз його кількісних та якісних показників роботи. Кількісні показники будуть відображені в досьє, а якісні — визначать компетентність, рівень знань судді, спроможність проводити судові засідання, писати вмотивовані рішення, працювати під тиском та виконувати великий обсяг роботи.
Процедура дослідження досьє і співбесіда повинні здійснюватися комплексно. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження суддівського досьє. Саме під час співбесіди суддя може спілкуватися з комісією.
Актуальними мають стати питання, що стосуються відносин суддів із колегами чи учасниками судового процесу. Співбесіду можна розцінювати як основу для прийняття рішень комісії. Судді повинні знати, що співбесіда — це заключний етап перед прийняттям рішення комісією, етап кваліфікаційного оцінювання, на якому вони можуть надати пояснення з питань, що виникли у членів ВККС під час оцінювання.
Передбачено кілька форм кваліфікаційного оцінювання, які регулюються стст.83—87 закону «Про судоустрій і статус суддів» та п.6 «Перехідних положень» закону «Про забезпечення права на справедливий суд».
Відповідно до останнього оцінювання буде розпочато з суддів Верховного та вищих спеціалізованих судів. Таким чином, п.6 розд.II «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про забезпечення права на справедливий суд» стосується кваліфікаційного оцінювання суддів «із метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у відповідних судах».
Підготовка та забезпечення первинного оцінювання суддів Верховного та вищих спеціалізованих судів триватиме протягом 6 місяців, а суддів апеляційних судів — протягом 2 років з дати набрання чинності законом. Судді місцевих судів оцінюватимуться за графіком, встановленим ВККС.
Як орієнтири законом передбачені такі критерії, за якими відбувається професійне оцінювання суддів:
• професійна компетентність (здатність проводити судові засідання, ухвалювати рішення);
• особистісна компетентність (здатність виконувати обсяг роботи, самоорганізованість);
• соціальна компетентність (урівноваженість, стресова стійкість, комунікативність).
Зважаючи на ці критерії, оцінювання має грунтуватися в основному на якісних показниках, хоча кількісні також мають вагоме значення.
Суддя не може бути оцінений тільки на підставі та з урахуванням кількості скасованих і змінених рішень. За винятком, коли вони вказують на серйозні помилки. Особливу увагу комісія звертатиме на аналітичні здібності судді, здатність виносити чіткі та зрозумілі рішення, вміння виявляти повагу до прав та свобод осіб, які беруть участь у розгляді справ.
А як у Європі?
Проведення оцінювання у країнах континентальної Європи спрямоване на виявлення можливостей окремих суддів, якість та кількість завдань, які вони виконали, визначення потреб у навчанні та призначення зарплати за продуктивність їхньої роботи, а також на добір кандидатів, придатних для просування по службі (Фінляндія, Швейцарія, Велика Британія).
Діючим суддям країн — членів Ради Європи невідомий такий інструмент як іспит. Підтвердженням тому є низка актів міжнародних і європейських організацій (ОБСЄ, Ради Європи, ООН) і суддівських органів, таких як Європейська комісія з ефективності правосуддя та Консультативна рада європейських суддів.
У практиці країн — членів РЄ використовуються «формальні» та «неформальні» системи оцінювання. Основні елементи проведення формального оцінювання повинні бути чітко і вичерпно визначені у первинному законодавстві, а саме:
• склад органу, що проводитиме оцінку;
• мета та процедура оцінювання;
• права і обов’язки судді, якого оцінюють, та органу з оцінювання.
Така модель притаманна Україні, Албанії, Австрії, Бельгії, Боснії, Молдові, Франції, Туреччині, Польщі, Румунії та ін.
Неформальне оцінювання не має наслідків для судді. Воно відбувається у вигляді обговорення, що дозволить судді вирішити певні проблеми, проявити свої здібності заради кар’єрного зростання тощо (Данія, Люксембург, Фінляндія, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Велика Британія).
Законодавство Литви не передбачає кваліфікаційного оцінювання професійної діяльності суддів. Процедура оцінки детально регулюється «Описом оцінки професійної діяльності суддів» та «Регламентом постійної комісії з оцінювання професійної діяльності суддів», затвердженими Радою судівництва. Завданням такого оцінювання є визначення потреби у навчанні, тенденцій навчання; сприяння підвищенню кваліфікації суддів; розвиток адміністрування судів.
У висновку №17 (2014) КРЄС щодо оцінювання діяльності суддів, якості правосуддя і поваги до незалежності судової влади від 24.10.2014 зазначено, що «оцінювання повинно проводитися в основному суддями. Ради суддів (якщо такі існують) можуть відігравати у ньому певну роль. Проте можуть використовуватися й інші засоби оцінювання, наприклад, представниками судової влади, яких було призначено або обрано іншими суддями з конкретною метою проведення оцінювання. Слід уникати проведення оцінювання Міністерством юстиції чи іншими зовнішніми органами. Міністерство юстиції чи інші органи виконавчої влади не повинні бути спроможними впливати на процес оцінювання».
Регулярність проведення оцінювання надає можливість отримати інформацію стосовно продуктивності судді. Періодичність проведення оцінювання в країнах Європи відрізняється: Німеччина — 5 років, Молдова — 3 роки, Франція — 2 роки, Литва —5 років, Італія — через 2, 11 чи 7 років. КРЄС рекомендує не проводити оцінювання часто, аби не справити враження постійного нагляду, адже це може призвести до загрози незалежності судової влади.
Якими будуть наслідки оцінювання?
Суддя повинен відчувати високу відповідальність за те, яким чином він здійснює правосуддя. Англійський філософ Френсіс Бекон говорив, що «один несправедливий вирок приносить більше горя, ніж численні злочини, скоєні приватними особами: останні псують тільки струмки, тоді як несправедливий суддя псує все джерело».
Новий закон передбачає, що за результатами оцінювання ВККС на підставі вмотивованого висновку приймає рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя.
Закон прямо пов’язує оцінювання судді з його кар’єрним ростом. Так, загальні вимоги до служителів Феміди встановлюють, що без підтвердження здатності здійснювати правосуддя він не може бути рекомендований на призначення (обрання) до відповідного суду. Підтвердженням такої здатності є результати кваліфоцінювання.
Комісія може також прийняти рішення про надання або відмову в наданні рекомендації судді щодо його обрання безстроково.
Згідно із ч.2 ст.77 закону «Про судоустрій і статус суддів» особам, які вже працювали суддями, але звільнилися за власним бажанням, надано право звернутися із заявою до комісії. Таким чином, після проходження відповідного оцінювання кандидат може отримати рекомендацію щодо обрання безстроково.
Якщо за результатами первинного кваліфоцінювання можливість здійснення правосуддя у відповідному суді не буде підтверджена, суддя направляється для перепідготовки до НШС, після чого матиме шанс ще раз пройти оцінювання. Повторний негативний результат оцінювання стає підставою для висновку ВККС про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді на підставі порушення присяги.
Суддя, незгодний з рішенням комісії, може оскаржити його у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства.
Таким чином, ВККС необхідно виважено і грунтовно підійти до процедури становлення кваліфікаційного оцінювання суддів в Україні. Таке оцінювання незалежно від свого виду має давати об’єктивний і виправданий результат — визначення професійного рівня служителів Феміди, необхідного для забезпечення своєчасного, справедливого, незалежного правосуддя в державі.