Закон і Бізнес


Лист Кухтіна Г.О.


1076


ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

_______________________________________________________________________________________________________________________________

49074, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», 84  тел. (0562) 34-38-19

 

27 вересня 2012 року

Редакція газети «Закон і Бізнес»

 

 

Прошу Вас звернути увагу на наступне.

 

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 травня 2001 року, я, Кухтін Геннадій Олексійович обраний на посаду судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська безстроково. На посаді судді працюю вже 16 років, з яких 11 років обіймав посаду голови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

На даний час продовжую здійснювати повноваження голови суду відповідно до абзацу 3 пункту 5 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

  18 червня 2012 року Радою суддів загальних судів України прийнято рішення про внесення подання до Вищої ради юстиції щодо призначення мене на посаду голови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Після цього, у червні 2012 року, перед засіданням Вищої ради юстиції, у телефонній розмові Колесниченко В.М. в категоричній формі заявив, що мене «не пропустить».

Проте, станом на 25 вересня 2012 року, жодної скарги щодо організації діяльності Індустріального районного суду м. Дніпропетровська до державних органів не надходили.

Я та судді очолюваного мною суду до дисциплінарної відповідальності ніколи не притягались.

  21 червня 2012 року відбулось засідання Вищої ради юстиції, під час якого голова ради Колесниченко В.М. у присутності її членів, безпідставно заявляв про велику кількість скарг на керівництво суду, що є перепоною для призначення мене на посаду голови суду. Однак, ознайомити мене зі змістом цих скарг з метою надання обґрунтованих пояснень, а також надати ці скарги членам ради Колесниченко В.М., неаргументовано відмовився.

Крім цього, на зазначеному засіданні голова Вищої ради юстиції наголошував на наявність великої кількості скарг на суддів Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Чебикіна В.П., Нощенка І.С. та Мірошниченко Н.В.

Показовим є те, що зазначені судді до дисциплінарної відповідальності ніколи не притягались, а також те, що Головою Вищої ради юстиції не були враховані наступні факти:

- суддя Чебикін В.П. з 30 червня 2009 року відрахований зі штату суду у зв’язку з обранням суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області відповідно до Постанови Верховної Ради України № 1514-VI від 11 червня 2009 року «Про обрання суддів»;

- суддя Нощенко І.С. відрахований зі штату суду з 25 червня 2010 року у зв’язку з переведенням на роботу на посаду судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська відповідно до Указу Президента України від 18 червня 2010 року № 710/2010 «Про переведення судді»;

- суддя Мірошниченко Н.В. відрахована зі штату суду з 04 квітня 2011 року, у зв’язку з переведенням на роботу на посаду судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська, відповідно до Указу Президента України від 02 квітня 2011 року № 345/2011 «Про переведення суддів».

  Таким чином, фактично ввівши членів Вищої ради юстиції в оману щодо численності скарг, Колесниченко В.М. реалізував свої попередні погрози.

 05 вересня 2012 року відбулось чергове засідання Вищої ради юстиції, під час якого, голова ради Колесниченко В.М. у присутності її членів знову наголошував на наявності великої кількості скарг щодо організації керівництва судом.

В результаті чого, Вищою радою юстиції було прийняте рішення про відхилення подання Ради суддів загальних судів про призначення мене головою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, без зазначення причин прийняття такого рішення та будь-яких згадок про скарги на керівництво суду. 

Більше того, після прийняття такого рішення Колесниченко В.М. своїм листом № 11497/0/9-12 від 18 вересня 2012 року, від імені Вищої ради юстиції вимагав від мене видання наказу про складання повноважень голови суду та покладення обов’язків голови суду на іншого суддю, посилаючись на ст. ст. 20, 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вважаю, що зазначені вимоги є перевищенням повноважень з боку голови Вищої ради юстиції, оскільки, зазначені вимоги не входять до його повноважень, а відповідно до ч. 3 п. 5 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на даний час я продовжую здійснювати повноваження голови суду.

 Такі дії голови Вищої ради юстиції обумовлені моєю відмовою виконувати його вимоги щодо кадрових питань та вказівки щодо конкретних судових справ. Зокрема, у 2010 році на посаду судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська претендував Циганков В.О., кандидатура якого лобіювалась безпосередньо Колісниченком В.М. У зв’язку з негативною характеристикою цього кандидата ще з часів перебування на посаді помічника судді апеляційного суду Дніпропетровської області, а також враховуючи відсутність поваги та авторитету серед колег, я заперечував проти його кандидатури, про що повідомляв у своїх листах голову Верховного суду України та кваліфікаційну комісію суддів загальних судів Дніпропетровського апеляційного округу. З цього приводу Колісниченко В.М. неодноразово особисто телефонував мені з вимогою не перешкоджати «працювати» судді Циганкову В.О., який грубо порушував вимоги процесуального законодавства, при цьому Колесниченко В.М. погрожував, тим що я не буду працювати на посаді голови суду та в суді взагалі.

Протягом останніх двох років Колесниченко В.М. неодноразово телефонував мені на робочі та мобільний телефон, та висловлював свої вказівки щодо конкретних питань стосовно організації роботи суду. Факт цих дзвінків у разі належної перевірки може бути встановлений процесуальним шляхом.

Колесниченко В.М. також неодноразово телефонував заступнику голови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Дружиніну К.М. з приводу роботи судді Циганкова В.О., при цьому виражався у некоректній формі. Взагалі всі контакти з Колесниченком В.М. щодо його втручання в організацію діяльності суду супроводжувались брутальною та непристойною лексикою. При цьому такі дзвінки здійснювались Колесниченком В.М. не лише на особисті телефони, а й до приймалень.

Остання розмова з головою Вищої ради юстиції відбулась у червні 2012 року, коли він, випереджуючи рішення колегіального органу, в категоричній формі заявив мені, що рішення Ради суддів загальних судів України про внесення подання про призначення мене на посаду голови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська не буде задоволене Вищою радою юстиції.

Тональність та зміст моїх розмов з Колесниченком В.М. визивали у мене впевненість в необхідності слідування його позапроцесуальним вимогам для «вирішення» питання про призначення мене на посаду голови суду, у тому числі шляхом беззаперечного виконання всіх його вказівок з будь-яких питань.

 Слід зауважити, що я особисто знайом знаю Колісниченка В.М. з часу, коли останній ще обіймав посаду голови Уманському міського суду Черкаської області.

 Вважаю за необхідне зазначити, що наказами Голови Державної судової адміністрації України № 683 від 12 грудня 2003 року, № 33 від 10 квітня 2006 року та № 103 від 30 вересня 2009 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська визнаний модельним судом України.

Так, з 01 січня 2004 року в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська запроваджено електрону систему документообігу, на основі комп’ютерної програми «Електронна система організації діяльності і діловодства суду під управлінням Lotus Domino/Notes», автором якої, відповідно до свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № 13884, виданого 16 вересня 2005 року Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України є Кухтін Геннадій Олексійович.

Комп’ютерна програма «Електронна система організації діяльності і діловодства суду під управлінням Lotus Domino/Notes» повністю відповідає вимогам чинного законодавства України та вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, «Положенню про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, погодженому головою Державної судової адміністрації України 26 листопада 2010 року, та за всіма параметрами перевершує комп’ютерну програму «Д-3», яка встановлена в усіх судах України.

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська є одним із найкращих судів Дніпропетровської області за станом організації діяльності та діловодства суду, що підтверджується результатами планової комплексної перевірки організації діяльності та діловодства Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, проведеною 04 липня 2012 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України, про що зазначено у відповідній довідці, копія якої була направлена до Вищої ради юстиції для оголошення на засіданні.

Під час головування Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, Указом Президента України № 132/2007 від 21 лютого 2007 року, мені було присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України»,

В Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська, під час мого керівництва, створені усі належні умови для громадян, суддів та працівників апарату суду.

Саме тому я розцінив поставлені Колесниченком В.М. вимоги призначення мене на посаду голови суду як неприйнятні та не погодився з ними. Насідком моєї незгоди стало рішення Вищої ради юстиції про відхилення подання Ради суддів загальних судів України під 18 червня 2012 року, прийняте внаслідок протиправних дій Колесниченка В.М.

На підставі викладеного, прошу Вищу раду юстиції винести на додатковий розгляд подання Ради суддів загальних судів України під 18 червня 2012 року про призначення мене на посаду голови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та надати мені можливості довести до відома всіх членів Вищої ради юстиції та обґрунтувати зазначену інформацію.

 

 З повагою, 

 

 

Суддя Індустріального районного

суду м. Дніпропетровська

Заслужений юрист України                          Г.О. Кухтін