Голова РСУ Валентина Сімоненко:

«Рада суддів України виступає проти неоднакового підходу до оцінки всіх суддів»

Вища кваліфікаційна комісія суддів анонсувала, що в серпні розпочнеться кваліфікаційне оцінювання володарів мантій. Постійно діючий орган разом з вітчизняними та міжнародними фахівцями займався розробленням проекту порядку та методології кваліфікаційного оцінювання суддів. Представники ВККС, представляючи документ, заявляли: були враховані пропозиції всіх експертів, у тому числі й з інших країн, щодо оцінювання діяльності служителів Феміди та якості правосуддя, забезпечення поваги до незалежності судової влади. Комісія передала Раді суддів цей документ на погодження. Проте та повернула проект порядку «кваліфікаційникам». Чому РСУ так учинила, пояснила на брифінгу її очільниця Валентина СІМОНЕНКО.

«Тестування не виявляє кваліфікаційний досвід судді»

— Валентино Миколаївно, з якими пропозиціями, викладеними в проекті порядку та методології кваліфікаційного оцінювання суддів, не погодився вищий орган суддівського самоврядуван-
ня?

— 22 липня відбулося чергове засідання РСУ. Одне з питань, які розглядала рада, стосувалося погодження порядку та методології кваліфікаційного оцінювання суддів. РСУ повернула його ВККС на доопрацювання з урахуванням зауважень та пропозицій, які було внесено під час засідання та які надійшли від судів.

Ми розуміємо: кваліфікаційне оцінювання — дуже складна процедура. У той же час судді готові до його проходження. РСУ зазначила, що судді бажають пройти перевірку задля того, аби усунути спекуляції із цього питання. Будь-яке оцінювання, будь-які процеси, що відбуваються в державі, котра хоче бути демократичною і правовою, мають базуватися на таких же принципах: правових і демократичних.

Основні зауваження, висловлені членами РСУ до запропонованого на погодження порядку, були такими. По-перше, в проекті документа пропонується неоднакове оцінювання суддів різних інстанцій. Це є порушенням ст.52 закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо рівності: «Судді в Украї­ні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді». По-друге, запропоноване документом тестування суддів суперечить висновкам європейських інституцій щодо закону «Про судоустрій і статус суддів».

Ми готові співпрацювати з ВККС, з іншими установами, які будуть залучені до роботи над порядком. Члени РСУ підготують свої зауваження у вигляді порівняльної таблиці та направлять їх до ВККС. Сподіваюся, що комісія разом з радою створять якісний документ, який відповідатиме міжнародним стандартам та українському закону, а строки проведення оцінювання будуть дотримані.

— РСУ виступає проти тестування володарів мантій у цілому чи у вигляді, запропонованому ВККС?

— Ми не проти іспиту та перевірки кваліфікації. Що стосується тестування. У проекті порядку, представленому ВККС, жодного слова про те, яким воно буде: чи стосуватиметься відповідної спеціалізації, як це передбачено міжнародними стандартами; чи буде подібне до тестування, яке проходять кандидати на посаду судді.

Поки що під ним усі розуміють таке саме тестування, яке проводиться при доборі суддів. У той же час у висновку Консультативної ради європейських суддів категорично заперечується проти проведення такого самого тестування для працюючих суддів, яке проходять кандидати на посаду судді.

У проекті порядку пропонується, аби судді першої та другої інстанцій проходили тестування (як я наголошувала, в документі не визначено, яким воно має бути). А судді вищих спеціалізованих та Верховного судів повинні складати письмовий іспит з питань правових позицій, сформованих ВС, та практики Європейського суду з прав людини.

Не заперечуючи жодним чином проти іспитів у будь-якій формі, РСУ виступає проти неоднакового підходу до оцінки всіх суддів. Хоча ми розуміємо: кваліфікаційний рівень має бути різним, але підходи до оцінювання — однаковими.

Ми визнаємо, що судді теж вин­ні в тому, що сьогодні відбувається із судовою системою. Мені здається, що принципи та підходи, які застосовуються до судової системи, є дуже небезпечними. ЗМІ та громадськість мають бути проти того, щоб ці методи мали на меті вплинути на судову систему. Метою всіх процесів, які відбуваються в судовій системі, повинно бути її реформування.

При перевірці кваліфікації не варто забувати про індивідуальний підхід. Наприклад, якщо суддя пропрацював 35 років, і тільки 3 вироки, винесені ним, були скасовані, то, мені здається, не можна йому казати: «Іди, пройди ще тест».

Тестування не виявляє досвід судді, воно виявляє знання. А знан­ня та кваліфікація — різні поняття. Кваліфікація базується на мудрості, виваженості, вмінні дотримуватись балансу та тлумачити закон. Адже закон можна прочитати, але не вміти його протлумачити. Тест виявляє лише те, як суддя запам’ятав закон. Суспільство ж критикує суддів за те, що вони не завжди справедливо тлумачать закон.

«Ми будемо проходити оцінювання, оскільки воно передбачене законом»

— Чи не є ваші зауваження спробою відтягнути чи уникнути кваліфоцінювання?

— Ні в жодному разі. Ще раз наголошую: судді бажають пройти кваліфоцінювання. Перед тим як виносити питання погодження порядку на розгляд РСУ, документ був направлений до судів. 80% судів, які дали свої відповіді, наголосили на тому, що проходитимуть оцінювання. Звинувачення політиків, які говорять, що судді хочуть уникнути кваліф­оцінювання, абсолютно безпідставні. Ми будемо проходити оцінювання, оскільки воно передбачене законом. У той же час воно має відповідати закону і міжнародним стандартам. Це не спроба уникнути оцінювання. Сподіваюсь, пройде небагато часу і доопрацьований проект порядку надійде до РСУ.

— Тих володарів мантій, які не пройдуть кваліфоцінювання, пропонується звільняти за порушення присяги. Як уважаєте, чи не є поняття «порушення присяги» надто розмитим?

— Так, погоджуюся, це поняття не має чіткого визначення. Про це не­одноразово наголошували європейські інституції. Венеціанська комісія, надаючи висновки до законів, які стосуються судів та суддів, завжди висловлює зауваження щодо незрозумілості формулювання «звільнення за порушення присяги». До речі, робоча група з питань правосуддя та суміжних правових інститутів Конституційної комісії, дослухаючись до рекомендацій ВК, запропонувала такий варіант: звільнення за вчинення проступку, несумісного з високим званням судді.

РСУ негативно ставиться до положення закону, яким передбачено: у разі непроходження кваліфоцінювання суддя звільняється за порушення присяги. Наприклад, якщо суддя, пропрацювавши навіть 40 років, не зможе пройти кваліфоцінювання, то він звільняється за порушення присяги без будь-яких виплат, суддівської пенсії, перспективи повернутися на посаду.

Отже, рада звернулася до ВС щодо розгляду питання про направлення подання про визнання неконституційними окремих положень закону «Про забезпечення права на справедливий суд» у частині підстав для звільнення за порушення присяги суддів, які не пройшли кваліфоцінювання. Не заперечуючи при цьому, що некваліфікованість судді може бути підставою для звільнення.

— Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції ревізувала звернення щодо порушень, допущених служителями Феміди під час розгляду певних категорій справ. ТСК прийняла свої висновки. Чи легко зрозуміти, де проходить межа між неправосудним рішенням і рішенням, в якому володар мантії ненавмисно допустив помилку?

— Моя думка, як і більшості членів РСУ: суддя може бути притягнутий до відповідальності за умови, якщо рішення приймалося ним зі злочинним умислом або з корупційних мотивів. Такими є і міжнародні стандарти в питанні притягнення судді до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності.

Стосовно рішень ТСК, які перебувають на розгляді Вищої ради юстиції. Комісія зробила свої висновки, частина з яких оскаржується суддями.

Далі — слово за ВРЮ, саме від неї залежить, які рішення прийматимуться за наслідками розгляду висновків ТСК. Якщо суддя ухвалив рішення зі злочинним умислом або з корупційних мотивів, потрібно притягувати його до відповідальності. Але, можливо, суддею була допущена звичайна помилка. Якщо ж він оцінив докази таким чи іншим чином, це його право. Позиція судді може критикуватися, вона може бути помилковою, у результаті — скасованою. Та суддя має право на помилку. Безперечно, це явище не повинно набувати масового характеру. Це мають бути виняткові випадки.