Відсіяти «недопризначених»
Очищення лав кандидатів, які вже подолали всі кваліфвипробування, поставить хрест на мріях влади
Представники влади, одержимі ідеєю провести люстрацію служителів Феміди, згадали й про тих, хто лишень планує одягти мантію: кандидатів на посаду судді вперше, які перебувають у резерві, а також тих, які вже рекомендовані Вищою кваліфікаційною комісією суддів для призначення. Законодавець планує повторно перевірити їх знання. Але, вочевидь, автор такої ініціативи не передбачив наслідки, до яких може призвести очищення лав «недопризначених».
Сумнівний аргумент
Кандидати, над якими через тривалу паузу в роботі ВККС та Вищої ради юстиції нависла загроза вильоту з резерву, чекали, що законодавець зглянеться над ними і подовжить термін перебування у списку бажаючих одягти мантії (про це неодноразово писав «ЗіБ»: див. №№21 та 23/2015). І ось нарешті парламентарі згадали не тільки про резервістів, а й тих, хто, отримавши рекомендацію ВККС, не встиг зайняти посаду. Як кажуть самі потенційні служителі Феміди, на таку реакцію на їхні прохання вони аж ніяк не очікували.
«Для кандидатів на призначення на посаду судді вперше хочуть провести повторний кваліфікаційний іспит! Хіба в європейських країнах таке можливо? І ви хочете сказати, що це не люстрація тих, хто ще не став суддею? Це політична помста! Але ж міжнародні експерти позитивно оцінили і правила добору суддів, і прозорість процедур, за якими він відбувався з 2012 року», —
такий та інші подібні коментарі з’явилися на інтернет-форумах після новини про зареєстрований у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судочинства» (№2358а).
Автор документа — голова Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич — у пояснювальній записці до акта зазначив: виникла необхідність вирішити питання подальшої долі претендентів на мантії, які перебувають у резерві та отримали рекомендації ВККС. Однак фахівцям такий аргумент з багатьох причин видається сумнівним.
Більше запитань, аніж відповідей
Як же Р.Князевич пропонує вирішити подальшу долю потенційних володарів мантій? Зокрема, внести зміни до «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про забезпечення права на справедливий суд». Так, проектом передбачено: всі резервісти можуть узяти участь у конкурсі на зайняття вакансій лише за умови складення ними повторного кваліфіспиту (перший іспит вони складали перед зарахуванням до списку претендентів на мантії). Така норма, за задумом автора, набере чинності 1 грудня 2015-го.
Експерти не розуміють, чим керувався ініціатор документа, обираючи саме таку дату. Та для кандидатів з другого добору (проведеного у 2012 році) це означатиме одне: їм не доведеться складати повторний екзамен, адже термін їхнього перебування в резерві закінчується в листопаді. Тобто переоцінюватимуть тільки 500 з гаком осіб з третього добору (2012—2013 роки).
Дехто з претендентів не проти повторного іспиту, бо має намір довести свою готовність розглядати справи. Проте в них виникає чимало запитань щодо такого екзамену. По-перше, відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» кваліфіспит проводиться для тих осіб, які пройшли спеціальну підготовку і виявили бажання отримати рекомендацію ВККС для призначення суддею. Є ще один варіант: якщо кандидат не впорався з екзаменом, то може повторно його скласти через рік (право третьої спроби надається через 2 роки). Як наголошують експерти, цей перелік — вичерпний. Якби результати попереднього екзамену були скасовані, то тоді, можливо, була б правова підстава для проведення нового іспиту. Інакше відбудеться порушення процедури відбору.
Отже, резервісти переконані: навіть якщо їм доведеться скласти ще один екзамен і оцінки за нього виявляться незадовільними, ніхто їх не виключить зі списку претендентів. Адже результатів першого іспиту ніхто не відміняв.
По-друге, після складення повторного екзамену в резерві може залишитися дуже мало осіб. Річ у тім, що віднедавна підвищено критерії оцінювання тих, хто складає іспит: якщо вони набирають менш ніж 75% максимально можливого бала, то вважаються такими, що не пройшли випробування. Наразі в резерві перебуває майже 1200 кандидатів, і лише сто з гаком за результатами складення екзамену отримали 75 балів і більше. Тобто з усього резерву «прохідними» є 10% претендентів. До того ж ніхто не гарантує, що й вони впораються з новими кваліфзавданнями. Отже, попереджають експерти, результатом втілення згаданої законодавчої норми може стати спустошення резерву.
Шляхом перескладання
Ще одна пропозиція Р.Князевича зводиться до того, аби ВРЮ повернула ВККС рекомендації щодо призначення кандидатів на посаду судді, які вона отримала до набрання чинності законом «Про забезпечення права на справедливий суд». Усі претенденти, які отримали благословення «кваліфікаційників», але не дочекалися указу Президента про призначення, також повинні повторно скласти кваліфіспит і пройти ще один конкурсний відбір.
У деяких експертів така ідея викликає подив: якщо резервістів дійсно необхідно було рятувати від наслідків реалізації закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (але, звичайно, не у спосіб, запропонований нардепом), то до чого тут особи, які опинилися за крок до призначення?
Виявляється, всьому є пояснення. Представники влади активно вболівають за очищення суддівських лав. На думку фахівців, через прогалини в законах «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та «Про очищення влади» не вдалося досягти мети, яку поставили можновладці: люструвати якомога більше володарів мантій, а дії тих, хто залишиться, в разі необхідності контролювати.
Тому чиновники, припускають експерти, вдалися до плану «Б»: передбачили в новій редакції спецзакону, що всі судді повинні пройти первинне кваліфікаційне оцінювання. Начебто законодавець подбав про те, аби не пропустити жодного володаря мантії, визначивши: оцінювання проходять представники Верховного, вищих спеціалізованих та апеляційних судів. Не забули й про осіб, які на момент набрання чинності законом «Про забезпечення права на справедливий суд» подали заяву про обрання безстроково. А також — про представників місцевих судів, які склали присягу до того, як почав діяти згаданий акт.
Однак поза цим переліком виявилися кандидати, які перебувають у резерві та які вже отримали рекомендаці ВККС для призначення. Як уважають експерти, до цих осіб не може застосовуватися такий метод люстрації, як кваліфоцінювання, бо вони ще не є суддями. Отже, законодавець пішов іншим шляхом: вирішив відсіяти трохи кандидатів за допомогою повторного кваліфіспиту.
Невтішні наслідки
На думку фахівців, претенденти, матеріали щодо призначення яких залежалися у ВРЮ, не повинні проходити процедуру вдруге. До речі, у березні—квітні 2014-го попередній склад ВККС дав рекомендації для призначення на посаду судді 91 особі. Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі ВРЮ, станом на 21.07.2015 до Ради надійшли (до набрання чинності законом «Про забезпечення права на справедливий суд) і залишаються нерозглянутими матеріали щодо 119 кандидатів. До останнього тижня до порядку денного засідань нинішнього складу Ради ще жодного разу не включалося питання про внесення подання Президенту щодо призначення володарів мантій (23 липня секція ВРЮ з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад розглядала матеріали щодо 8 претендентів). Нинішній склад Ради ще жодного разу не розглядав питання про внесення подання Президента щодо призначення суддів.
«Закон зворотної дії не має. Чому особи, які майже стали суддями, повинні знову складати кваліфіспит, брати участь у конкурсі та отримувати рекомендацію? Невже всі попередні рішення ВККС про затвердження результатів кваліфіспиту, визначення переможців конкурсу та надання рекомендацій були скасовані? Хіба комісія може їх скасувати?» — цікавляться учасники інтернет-форуму.
Експерти сподіваються, що ВРЮ не зволікатиме з розглядом питання «першачків» та найближчим часом унесе подання главі держави. Інакше, прогнозують фахівці, якщо «недопризначених» кандидатів відправлять удруге проходити всі «кваліфікаційні кола», то нічим хорошим для судової системи це не закінчиться. До того ж проведення такої процедури влетить у копієчку.
Хоча в пояснювальній записці зазначається, що реалізація положень проекту №2358а не потребує додаткових видатків з держбюджету, проте фахівці з фінансових питань сумніваються в цьому. Вони пригадують: у 2012-му 3-годинне тестування одного претендента на мантію коштувало 2000 грн., на той час —$250 (у цю суму включено плату за оренду приміщення, друк тестових матеріалів, придбання необхідних техзасобів тощо). Тож, очевидно, проведення кваліфоцінювання навіть для півтисячі осіб, враховуючи інфляцію, обійдеться щонайменше в 3 млн грн. А це майже 10% річного бюджету ВККС.
Виходить, бажаючи ще раз перевірити знання претендентів на мантії, представники владного Олімпу ризикують віддалитися від своєї обіцянки забезпечити громадянам право на справедливий суд та оновити лави служителів Феміди. Під загрозою опиняється і якісне та своєчасне здійснення правосуддя окремими установами: через брак кадрів навантаження в окремих судах значно зростає. У разі реалізації норм проекту нові судді прийдуть на роботу не раніше наступного року. Тож громадянам доведеться ще певний час зачекати на появу «справедливого суду».