На килим до депутатів

Парламентарі вирішили не погоджуватися на арешт судді, доки Голова ВС не дасть пояснень

Генпрокуратура, яка останнім часом невпинно викриває «корупціонерів у мантіях», учергове намагалася заручитися підтримкою народних обранців та отримати згоду на арешт судді. Втім, недавнє засідання «профільників» довело, що парламентарі вже не налаштовані сліпо мститися Феміді. Прокурори не тільки повернулися на робочі місця без позитивного висновку комітету, а й вислухали чимало нарікань на свою адресу.

Начебто винна

Несподіваним резонансом відзначилося чергове засідання Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя. Уперше за останній час нардепи змогли відсунути свої люстраційні закиди в бік правосуддя й грунтовно розібратися з порушеннями, які ГПУ інкримінує служителю Феміди.

Цього разу перед народними обранцями постала суддя Господарського суду м.Києва Алла Пригунова. Виходячи з матеріалів, які надала «профільникам» прокуратура, обвинувачення проти неї є досить серйозними. Володарку мантії підозрюють у скоєнні корупційного злочину — замаху на отримання хабара в розмірі $22000. Підставою вважати законницю винною, за твердженням правоохоронців, є факт вилучення під час обшуку її домівки мічених грошей у сумі $500, які їй начебто за попередньою змовою передав адвокат.

Нагадаємо: правоохоронцям 2 місяці тому вдалося переконати Вищу кваліфікаційну комісію суддів у небезпеці, яку А.Пригунова може становити для слідства. Тоді «кваліфікаційники» задовольнили клопотання Генпрокурора щодо відсторонення судді від посади строком на 2 місяці. При цьому пояснень самої «господарниці» ВККС не врахувала, пославшись на те, що дослідженням фактів та доказів у справі вони не займаються, оскільки не наділені такими повноваженнями. А з точки зору процедури питань у них до правоохоронців не виникло (див. №21 «ЗіБ»).

Здавалося б, висунення таких звинувачень не залишило б А.Пригуновій шансів уникнути запобіжного заходу. Втім, як кажуть, порятунок потопаючих є справою самих потопаючих. І служителька Феміди взялася самотужки спростувати прокурорські припущення й «розплющити очі нардепів на свавілля, яке утворилося навколо неї». На відміну від кваліфкомісії, в комітеті до пояснень судді поставилися дуже уважно.

Докази — в тріски!

«Перше порушення, на яке хочу звернути увагу членів комітету, полягає в тому, що обшук, під час якого вилучили гроші, проводився в мене вдома за моєї відсутності», — заявила підозрювана. Вона також розповіла, що до приміщення понад 3 години не пускали її адвоката. Представники ГПУ цей факт підтвердили, однак від детальних пояснень ухилилися.

Натомість у нардепів і без цього виникло чимало зауважень до присутніх посадовців. Зокрема, стосовно решти коштів. «Ви кажете, що знайшли лише $500. Чи продовжуєте шукати?» — поцікавився нардеп Сергій Ківалов. Однак запитання залишилося без відповіді. Прокурори тільки заявили, що А.Пригунова не заперечувала, що вилучені кошти належать їй, а тому процесуальний керівник не сумнівається у цьому доказі.

Сама ж суддя зауважила, що знайдена сума ніяк не свідчить про ознаки корупційного походження коштів, і навряд чи її можна вважати суттєвою. Заступився за законницю й голова комітету Руслан Князевич, зазначивши, що не зустрічав людей, які б, зберігаючи вдома гроші, переписували номера всіх купюр. Отже, й суддя, знаючи, що вдома є така сума, могла припустити, що знайдені кошти належать їй.

Далі нардепи почали ще більше сумніватися в законності отримання цього доказу. Адже, як заявила служителька Феміди, з матеріалів справи зовсім не зрозуміло, як згадані кошти могли потрапити до неї. «Підозра базується лише на наявності моїх дружніх стосунків з адвокатом, що саме по собі навряд чи можна вважати злочином. Тим більше що справи, за які я начебто мала отримати хабар, навіть не перебували в моєму провадженні», — наголосила доповідачка.

Пізніше з’ясувалося, що прокуратура навіть не вважала за доцільне зняти відбитки пальців зі знайдених банкнот, не кажучи про «оперативність» проведення слідства. «Скільки часу минуло з того моменту, коли потерпілий отримав від правоохоронних органів мічені купюри, до моменту обшуку в квартирі А.Пригунової?» — поцікавився член комітету Вадим Денисенко. Дещо знітившись, один з прокурорів зізнався, що відтоді минуло вже три місяці. Таке зізнання відверто повеселило «профільників», які вже відкрито демонстрували обурення діями ГПУ та їх непрофесійністю.

«Господарницький» розбрат

Проте, з погляду самої підозрюваної, такі вади кримінального провадження можна пояснити тим, що справа проти неї була сфабрикована за ініціативою колишнього керівництва Вищого господарського суду. Зокрема, конфлікт в А.Пригунової, як вона сама пояснила, виник ще у 2013 році з колишнім заступником голови ВГС Артуром Ємельяновим. «Він особисто казав мені, що судді, котрі займають таку правову позицію, як я, матимуть проблеми з працездатністю та безпекою. В мене є навіть аудіозапис цих слів», — повідомила служителька Феміди.

Те, що суперечка між «господарниками» дійсно була, доводить і засідання Ради суддів господарських судів у квітні минулого року. Тоді А.Пригунова звернулася до членів ради, представників ЗМІ та громадськості з інформацією про «шалений тиск з боку керівництва». За її словами, впродовж тривалого часу резонансні рішення виносилися під впливом голів і керівництва, зокрема А.Ємєльянова (див. «ЗіБ» №15/2014).

Про цей конфлікт, як з’ясували нардепи, давно відомо і ГПУ, і Раді суддів, куди А.Пригунова надсилала своє звернення з приводу тиску на неї. Проте представники прокуратури про таку активність судді, мабуть, не здогадувалися. Та, очевидно, їм все ж доведеться покопирсатися в архівах і знайти протокол допиту володарки мантії, де вона дає свідчення проти колишньої верхівки ВГС.

Питання до «верховника»

«А чому ви наполягаєте на арешті? Суддя, як ми бачимо, активно спів­працює зі слідством і парламентом?» — запитав у правоохоронців нардеп Ігор Лапін. Чітко пояснити своє прагнення заарештувати жінку правоохоронці не змогли. Послалися лише на те, що її підозрюють у скоєнні суспільно небезпечного діяння, що й передбачає застосування такого запобіжного заходу.

І.Лапіна така відповідь не задовольнила. Він наголосив, що ГПУ зловживає своїми поданнями до ВР стосовно арешту суддів. Адже дотепер жоден з володарів мантій за грати так і не потрапив. Більше того, на думку члена комітету, прокурор, який не зміг довести суду обгрунтованість свого клопотання, має відразу йти у відставку. І.Лапін переконаний, що лише радикальні заходи спонукало слідчих сумлінно ставитися до своєї роботи.

Відповідати за свої дії, за твердженням депутатів, має і Голова Верховного Суду Ярослав Романюк, який учергове, як пояснив Р.Князевич, «скористався своїм правом і підтримав подання Генерального прокурора». «Профільники» не могли зрозуміти, що змусило очільника ВС погодитися з викладеними в клопотанні обставинами, які навіть для пересічного громадянина виглядають непереконливими. Втім, викликати «верховника» на килим, аби почути пояснення, у нардепів не вийшло: Голова ВС віднедавна перебуває у відпустці.

«Бажано, аби пан Романюк особисто відповів, які із цих наданих недолугих матеріалів дали йому підставу звертатися до комітету? На мій погляд, виносити на розгляд парламенту тут просто немає чого», — заявив член комітету Андрій Помазанов. А нардеп Наталія Новак запропонувала витребувати в ГПУ додаткові матеріали розслідування для вивчення їх у комітеті з урахуванням, звісно, тих пояснень, які дала А.Пригунова.

Прикметно, що голова комітету усіляко схиляв колег до ухвалення висновку, який дозволяв би парламенту розглянути подання на найближчому пленарному засіданні ВР. Однак «профільники», розуміючи, що в сесійній залі в подробиці справи не вникатимуть і, швидше за все, підтримають звернення ГПУ, з Р.Князевичем не погодилися. Вирішили відкласти розгляд цього питання доти, доки Я.Романюк не повернеться з відпочинку.

Така позиція нардепів вочевидь свідчить про те, що завіса помсти судовій системі, яка тривалий час застувала їм очі, поступово починає спадати. І є шанс, що народні обранці ставитимуться до володарів мантій з такою ж справедливістю, яку вони вимагають від них самих.