Не поспішай поперед колег
Суддя, призначений на роботу в іншу місцевість, повинен бути забезпечений житлом у порядку черги, але після осіб, які перебувають у списку раніше нього. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 3 червня 2015 року №6-390цс15, текст якої друкує "Закон і Бізнес".
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
3 червня 2015 року м.Київ №6-390цс15
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду у складі:
головуючого — Романюка Я.М.,
суддів: Григор’євої Л.І., Охрімчук Л.І., Яреми А.Г., Гуменюка В.І.,Сеніна Ю.Л.,
Лященко Н.П.,Сімоненко В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 9 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи: Особа 10, Особа 11, Особа 12, Особа 13, Особа 14, про зобов’язання вчинити певні дії за заявою Особи 10, Особи 11, Особи 12, Особи 13, Особи 14 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4.02.2015,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2013 року Особа 9 звернувся до суду з указаним позовом. Позивач зазначив, що 17.05.2007 згідно постанови Верховної Ради №1035-V його обрано на посаду судді Апеляційного суду Житомирської області безстроково. Наказом голови Апеляційного суду Житомирської області від 9.07.2007 №90-к його зараховано до складу Апеляційного суду Житомирської області з 10.07.2007. Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 9.08.2007 №593 його взято на квартирний облік у виконавчому комітеті Житомирської міської ради та включено в окремий список позачергового надання житлової площі за №585. Вважав, що відповідач не виконав вимоги закону «Про статус суддів», Житлового кодексу Української РСР, Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду, апеляційних та місцевих судів та не забезпечив його житлом у встановленому порядку.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 12.06.2014 позов задоволено частково. Зобов’язано виконавчий комітет Житомирської міської ради надати Особі 9
благоустроєне житло у вигляді окремої квартири в м.Житомирі у межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, та видати ордер на заселення жилої площі.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 2.09.2014 рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою ВСС від 4.02.2015 касаційну скаргу Особи 9 задоволено, рішення апеляційного суду скасовано, а рішення першої інстанції залишено в силі.
У заяві про перегляд Верховним Судом судового рішення суду касаційної інстанції Особа 11, Особа 10, Особа 12, Особа 13 та Особа 14 просять скасувати ухвалу ВСС від 4.02.2015 та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 2.09.2014, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст.46 ЖК УРСР, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді ВС, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах ВС дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до змісту ст.3604 ЦПК Верховний Суд скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.
Судами встановлено, що відповідно до постанови ВР «Про обрання суддів» від 17.05.2007 Особу 9 обрано безстроково суддею Апеляційного суду Житомирської області та наказом голови Апеляційного суду Житомирської області за №90-к від 9.07.2007 його зараховано до складу апеляційного суду з 10.07.2007.
У зв’язку з призначенням на дану посаду останній переїхав проживати із м.Малин Житомирської області до м.Житомира.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №413 від 17.08.2007 позивач взятий на облік на покращення житлових умов, де перебуває з 9.08.2007 на квартирному обліку в списку позачергового одержання житла за №585, в складі сім’ї — одна особа.
У контрольних списках працівників Апеляційного суду Житомирської області, які перебувають на обліку на покращення житлових умов у виконавчому комітеті Житомирської міської ради, позивач перебуває на черзі під №6, після суддів Особи 10, Особи 11, Особи 12, Особи 13 та Особи 14.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що чинним законодавством не встановлено строк, у який особи, обрані на виборну посаду, коли це пов’язано з переїздом в іншу місцевість, повинні бути забезпечені житлом переважно перед іншими громадянами, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень на підставі ст.46 ЖК УРСР.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції керувався вимогами ч.7 ст.44 закону «Про статус суддів», якою встановлено, що не пізніш як через 6 місяців після обрання, зокрема суддя апеляційного суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом за місцезнаходженням суду. У зв’язку із призначенням Особи 9 на посаду судді в іншу місцевість він має право на отримання житла позачергово й обов’язок забезпечити його житлом покладено на відповідача. Оскільки виконавчий комітет Житомирської міської ради не надав позивачу житло, суд зобов’язав виконавчий комітет Житомирської міської ради позачергово забезпечити Особу 9 жилим приміщенням.
Однак з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до ст.43 ЖК УPCP громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черги.
Статтею 46 ЖК УPCP визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані поза чергою.
Частиною 1 ст.46 ЖК УPCP передбачено надання жилого приміщення поза чергою інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав — протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.
Згідно з ч.2 ст.46 ЖК УPCP поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством.
Такий випадок передбачено у ч.7 ст.44 закону «Про статус суддів», якою встановлено, що не пізніш як через шість місяців після обрання, зокрема суддя апеляційного суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом за місцезнаходженням суду.
Зобов’язуючи виконавчий комітет Житомирської міської ради забезпечити Особу 9 благоустроєним жилим приміщенням у позачерговому порядку судами не було взято до уваги, що ч.1 ст.46 ЖК УPCP передбачено строк для надання поза чергою жилого приміщення виключно для таких категорій громадян: по-перше, інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку особам протягом 2 років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення; по-друге, інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав — протягом року.
Для осіб, обраних на виборну посаду, коли це пов’язано з переїздом в іншу місцевість, чинним законодавством не встановлено строк, у який вони повинні бути забезпечені житлом переважно перед іншими громадянами з таким самим статусом, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Судом також встановлено, що позивач перебуває у списку на позачергове одержання жилого приміщення за №585.
Отже, оскільки ст.46 ЖК УPCP не встановлено строк та переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків для суддів, призначених на роботу в іншу місцевість, то Особа 9
повинен бути забезпечений житлом в порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла раніше нього, що відповідатиме положенням ст. 43 ЖК УPCP.
За таких обставин суди дійшли помилкового висновку про необхідність зобов’язання відповідача забезпечити позивача благоустроєним житлом у позачерговому порядку з переважним правом на одержання жилого приміщення перед всіма іншими категоріями позачерговиків.
До такого ж висновку у своїх рішеннях від 4.07.2014, 19.03.2014 та 15.10.2012 дійшов ВСС, на які як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст.46 ЖК УPCP посилаються у своїй заяві Особа 11, Особа 10, Особа 12, Особа 13 та Особа 14.
Отже, у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції, погодившись із висновками суду першої інстанції, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому рішення суду першої інстанції та ухвала касаційного суду підлягають скасуванню, а рішення суду апеляційної інстанції — залишенню в силі.
Керуючись п.1 ч.1 ст.355, п.1 ч.1 ст.3603, пп.«б» п.2 ч.2 ст.3604 ЦПК, Судова палата у цивільних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 10, Особи 11, Особи 12, Особи 13, Особи 14 задовольнити.
Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 12.06.2014 та ухвалу ВСС від 4.02.2015 скасувати, рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 2.09.2014 — залишити в силі.
Постанова ВС є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.3 ч.1 ст.355 ЦПК.