Закон і Бізнес


Секрет правничої консолідації

Керманичів самоврядних адвокатських органів позбавили посад за їх відсутності


Якщо керівництво ВКДКА не змогло бути присутнім у залі у зв’язку із засіданням в Одесі, то перед заступником голови НААУ, РАУ двері з’їзду зачинила мандатна комісія, не видавши мандата.

№28 (1222) 11.07—17.07.2015
КАТЕРИНА БЄЛЯЄВА
4321

Правнича спільнота спромоглася на об’єднання. Але якою ціною? Головним став принцип «всі проти одного», а точніше — проти чотирьох. Під час останнього етапу ІІІ з’їзду адвокатів з посад були усунуті три керівники самоврядних органів, а одного піддали професійному осуду. При цьому жоден з них не мав можливості висловитися на свій захист, адже не був присутній на форумі.


Поки лагодили принтер

Найдовший серед форумів — ІІІ з’їзд адвокатів України, що тривав понад півроку, завершено. Правникам урешті-решт вдалося визначитися з останнім представником у Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Ним став Павло Луцюк, за якого 123 делегати зі 150 присутніх віддали свої голоси. Інший кандидат — юрист та науковець Олександр Дроздов, який на попередньому засіданні лідирував за кількістю набраних голосів, — відмовився від участі в перегонах. Свою позицію він пояснив намаганням консолідувати правничу спільноту, аби не затягувати процес обрання. Тому результати голосування виявилися цілком прогнозованими. Несподіванка ж, яку підготував з’їзд, полягала в іншому.

Під завісу були затверджені кандидатури нового голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, його заступника, а також нового заступника голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України. На ці посади призначені О.Дроздов, Юрій Грабовський та Олексій Кухар відповідно.

Питання про зміни в керівному складі самоврядних органів потрапили до порядку денного через пункт «Різне», який мали розглядати після голосування за члена ВККС. Однак несподівано для присутніх головуюча Вікторія Гайворонська повідомила про несправність принтеру та неможливість роздрукувати бюлетені. Відтак делегати вирішили приступити до «Різного» негайно.

Прикметним виявилося те, що протягом обговорення, яке тривало досить довгий час, практично ніхто з делегатів не наважився залишити залу, а про перерву на обід (при накритих поверхом нижче столах) не було й мови. Нетерпіння підігрівалося повідомленнями В.Гайворонської про намагання фахівців полагодити принтер. Чи то була невелика хитрість (як потім зауважили в кулуарах окремі делегати), чи то дійсно мала місце технічна несправність, невідомо, проте адвокатура була консолідована й працювала злагоджено, як ніколи.

Причинно-наслідкові зв’язки

У найкращих традиціях східних стратегів минулих століть правників удалось об’єднати проти «спільних ворогів». Першим «ворогом» став директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський.

Діставшись трибуни, голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко нагадав про один з публічних виступів А.Вишневського, в якому головний «безоплатник» країни звинуватив своїх колег у причетності до корупційних явищ у судочинстві та назвав гальмом у процесі реформування правової царини. Найбільше в цій промові П.Бойка обурило те, що, на його думку, вона є цілком виваженою та свідомо спрямованою на заплямування репутації платної адвокатури. Таким чином, на думку П.Бойка, А.Вишневський намагається перетягти на свій бік іноземних «донорів», котрі вже й так дали чимало грошей, та створити недобросовісну конкуренцію, яка є завідомо програшною для платних захисників. Реагувати на це П.Бойко закликав шляхом звернення до міністра юстиції з приводу неприпустимості подібних заяв з боку керманича підпорядкованої йому структури. Пропозицію підтримали одноголосно.

Далі П.Бойко та деякі інші прихильники теорії змови, що доповідали з трибуни та біля мікрофонів у залі, змалювали таку ситуацію. Розуміючи обурення спільноти й перспективу ініціювання дисциплінарного провадження на підставі своєї заяви, А.Вишневський начебто звернувся по захист до очільника ВКДКА Валентина Загарія, який разом зі своїм заступником Олегом Макаровим спеціально схилив комісію до прийняття рішення щодо розмежування юрисдикції КДКА столиці та Київської області. Це дозволило б розглядати справу проти А.Вишневського у більш лояльній до нього дисциплінарній палаті. Завдяки такому «зв’язку» В.Загарія та О.Макаров потрапили до чорного списку та були звинувачені в упередженості.

Негативне враження про «обвинувачених» посилили представники окремих областей, які заявили про непорозуміння між місцевими КДКА та ВКДКА через ухвалювані нею рішення. За провину В.Загарія поставили і критичні інтерв’ю, надруковані у «ЗіБ», і відкликану заяву про звільнення з посади, і його відсутність на з’їзді. Хоча цього ж дня проходило засідання комісії в Одесі, делегатам подали це як небажання адвоката звітувати перед ними.

Логіка поза увагою

Присутній на форумі член ВКДКА Сергій Удовиченко марно намагався пояснити колегам, що комісія є колегіальним органом, а її очільник має лише один голос, отже, ніяк не може впливати на остаточні рішення. Не зважили делегати і на той факт, що дату засідання ВКДКА призначили раніше, ніж було прийнято рішення про дату продовження роботи з’їзду.

Поза увагою залишилася навіть нормативна логіка, згідно з якою рішення РАУ «Про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури і рад адвокатів Києва та Київської області» від 16.02.2013 №103 прямо суперечить ст.33 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (див. стор.14).

Рішення про висловлення недовіри та відсторонення від посад В.Загарія та О.Макарова прийняли більшістю голосів присутніх — 122 та 107 відповідно.

Зауважимо, що підрахунок результатів волевиявлення щодо питань, які містилися в «Різному», проводився відповідно до кількості присутніх осіб. Таким чином, підсумок ні в кого не викликав сумніву. Тим більше що, як роз’яснили «ЗіБ» і науковці на своєму з’їзді, і згодом правники в кулуарах, визначення механізму підрахунку голосів з усіх питань, що не стосуються обрання членів ВРЮ та ВККС, належить до компетенції самоврядного органу.

Боротьба з неробством

Наступною в чорному списку з легкої руки доповідачів опинилася заступник голови (на той момент) НААУ, РАУ Катерина Коваль. Одна з делегаток зазначила, що під час проведення з’їзду в Одесі в неї «склалося враження, що саме К.Коваль причетна до ексцесів, улаштованих київськими адвокатами». Інші звинуватили К.Коваль у неробстві, а крапку в цьому питанні поставила голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.

Вона зауважила, що К.Коваль є гарним адвокатом, однак з моменту, коли вона порушила питання про оплату її праці на посаді заступника голови НААУ, РАУ і їй було в цьому відмовлено, юрист «самоусунулася від роботи самоврядного органу, ігноруючи всі його засідання».

Обурила делегатів і відсутність К.Коваль на з’їзді. Той факт, що вона, як і всі представники київської делегації, була позбавлена права брати участь у самоврядуванні, а також те, що ще до початку форуму безрезультатно зверталася до мандатної комісії з проханням дати їй мандат, залишився поза увагою. Так само як і у випадку з головою ВКДКА та його заступником, делегати проігнорували зауваження щодо неможливості вирішувати питання про відкликання з посади особи за її відсутності. Таким чином, рішення було прийнято більшістю голосів.

Делегати, які залишилися незадоволеними цими подіями, втішалися тим, що ні в кого не виникло сумнівів у порядності та професійності адвокатів, які замінили відсторонених правників на посадах. Залишається сподіватися на те, що українська адвокатура зробила перший крок до консолідації, про відсутність якої неодноразово говорили делегати в коментарях «ЗіБ» перед початком з’їзду, а також на те, що цей крок матиме своє логічне продовження.

ПРЯМА МОВА:

Петро БОЙКО, голова Ради адвокатів Київської області:

— А.Вишневський намагається створити альтернативу платній адвокатурі — державну адвокатуру. Наслідки цього згодом відчують на собі всі представники правничої спільноти. Звичайно, коли на безоплатну правову допомогу вже виділено €9 млн, $3 млн та кілька десятків мільйонів гривень, у керманичів системи з’явилася можливість для створення паралельної інституції, і це реальна загроза. Ми (мається на увазі КДКА Київської області) намагалися відреагувати на таку поведінку, однак ВКДКА прийняла рішення про те, що, на адвокатів, робоче місце яких зареєстроване в м.Києві, поширюється юрисдикція КДКА та ради столиці. І це при тому, що прийняття такого рішення виходить за межі компетенції ВКДКА. Вони не повноважні ухвалювати регуляторні акти. Саме тому я порушив питання щодо і В.Загарія, і О.Макарова.

Валентин ЗАГАРІЯ, керуючий партнер АО «Спенсер і Кауфманн»:

— Дату і місце проведення чергового засідання ВКДКА (2—3 липня в Одесі) було визначено до ухвалення рішення про подовження роботи з’їзду адвокатів 3 липня в Києві. Тож якщо «накладення» одного заходу на інший було допущене навмисно, то тепер ясно, ким і з якою метою.

Згідно з останнім порядком денним не передбачалося навіть заслуховувати звіт про роботу комісії. Хоча це питання готувалося до з’їзду в Мукачевому. Тоді мені виступити не вдалося, і цей звіт ми розмістили частинами на офіційному сайті комісії. ВКДКА двічі офіційно зверталась до оргкомітету з’їзду та керівництва РАУ щодо включення до порядку денного форуму двох надважливих питань стосовно внесення змін до ст.63 правил адвокатської етики та фінансування діяльності ВКДКА.

Всупереч попередньо затвердженому порядку денному в день з’їзду до пункту «Різне» безпідставно, з порушеннями ст.54 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» були включені нові, вкрай важливі кадрові питання. За результатами їх розгляду були прийняті рішення про відкликання мене з посади голови ВКДКА та Олега Макарова з посади заступника голови ВКДКА.

Особливо цинічним видається той факт, що нам навіть не дали можливості дати будь-які пояснення, міркування чи додаткові відомості по суті. Це ставить під сумнів не тільки правомірність, а й обгрунтованість прийняття таких рішень.

А те, що ухвалення колегіальним органом рішення, спрямованого на забезпечення виконання норми закону, було використано як привід для заміни керівника, ще раз доводить: все, що сталося, є розправою за незалежність і принциповість ВКДКА.