Закон і Бізнес


Неоскаржені гріхи

Члени ВККС вирішили, що одного звільнення достатньо для завершення кар’єри


Судова влада, №49 (984) 01.12—10.12.2010
3587

Минуло вже понад десять ро¬ків після того, як суддю звільнили за порушення присяги, і нині він намагається повернутися на посаду. Отже, Вища кваліфікаційна комісія суддів шукала від¬повідь на питання, чи може ця людина знову одягти мантію.


Крім цього, колегіальному органу довелось замислитися над тим, чому голова суду вже вдруге за останній час вносить подання щодо свого підлеглого.

Третій шанс

Засідання ВККС, яке відбулось 25 листопада, було присвячене різнома¬нітним суддівським проблемам. Зокрема, члени колегіального органу розглядали скарги на рішення ква¬ліфікаційних комісій апеляційних округів, вирішували, чи варто притягати суддів до дисциплінарної відповідальності, та проводили повторний іспит для претендентів на посаду судді.
Однак коли годинник показав 10.00 і настав час розпочинати засідання, виявилось, що немає кворуму. Присутні члени ВККС взяли мобільні телефони і почали дзвонити «прогульникам». Ті у свою чергу поквапились і вже через 10 хв. були готові працювати.
Першим до зали запросили Олега Дворніка, який мав скласти повторний іспит, аби отримати посаду судді Хмельницького міськрайонного суду. Віктор Шаргало розповів, що претендент на безстрокове обрання працює суддею з 2005 року, до того мав досвід роботи помічником адвоката і прокурора. Його характеризують позитивно, одначе проблема полягає в тому, що проти нього було порушено дисциплінарне провадження через тяганину під час розгляду кримінальної справи.
Члени кваліфкомісії попросили О.Дворніка розповісти про цю неприємну історію. Претендент на безстрокове обрання пояснив, що у справі довелось провести 9 судових засідань, причому «6 із них відкладались з підстав, передбачених законодавством». Зо¬крема, причинами тривалого розгляду були неявка підсудного, клопотання останнього про право на захисника тощо.
Ситуація ускладнювалась через те, що колега О.Дворніка під час розгляду даної справи відстрочив підозрюваному покарання за інший злочин. «У вас була довідка, що підозрюваний не відбув міру покарання; у колеги — про те, що його обвинувачують у скоєнні ще одного злочину. Закон чітко забороняє будь-яке відкладання за таких обставин. І ви не можете в одному приміщенні узгодити ці питання, а тепер дивуєтесь, чому відносно вас винесено окрему ухвалу!» — обурювалась член кваліфкомісії Ніна Фадєєва.
Претендента на безстрокове обрання буквально засипали питаннями. З частиною О.Дворнік впорався, але на деякі відповісти не зумів. Це викликало ще більше невдоволення ква¬ліфкомісії, адже екзаменований останнім часом не роз¬глядав справ, тому мав достатньо часу, аби вчитись.
Та, зрештою, ВККС ви¬явила милосердя і вирішила дати судді ще один, тепер вже, напевно, останній шанс. Тому задля отримання рекомендації на безстрокове обрання О.Дворніку на повторному іспиті доведеться вразити екзаменаторів своїми знаннями.

Втрачені роки

Зі скаргою на рішення кваліфікаційної комісії Запорізького апеляційного округу звернувся Олександр Галига, якому відмовили в можливості працювати суддею.
Скаржник сказав, що він відповів на всі письмові питання, проте йому поставили значну кількість додаткових, з усіма впоратись не вдалося, й екзаменатори вирішили, що він недостатньо знає законодавство. Однак, на переконання О.Галиги, причина зовсім не в рівні знань, а в тому, що він уже працював суддею і у 1999 р. був звільнений за порушення присяги.
Про цей факт біографії пригадали на екзамені, чим вивели його з рівноваги. Більше того, як розповів О.Галига, ця ж кваліфкомісія вже давала йому рекомендацію на обрання суддею у 2004 р. Щоправда, тоді скаржнику не вдалось обійняти посаду через складнощі бюрократичного механізму: рекомендацію було надано на обрання вперше, але оскільки О.Галига вже працював суддею раніше, його кандидатуру слід було подавати на безстрокове обрання.
Членів ВККС у всій цій історії найбільше зацікавив факт звільнення колиш¬нього судді за порушення присяги. В нього запитали, чому він не оскаржував свого звільнення наприкінці 1990-х. Однак склалось враження, що О.Галига пов¬ністю визнає колишні гріхи. Принаймні він не намагався довести, що звільнення було незаконним. Натомість скаржник переконував, що це вже залишилось у минулому і слід перегорнути сторінку.
«Звільнення за порушення присяги — це не вирок», — просив О.Галига дати йому другий шанс. Однак члени кваліфкомісії вирішили, що одного звільнення цілком достатньо для завершення суддів¬ської кар’єри. Тому вони навіть не перевірили у скарж¬ника рівень знань законодавства. Після нетривалих роздумів ВККС відхилила скаргу на рішення своїх колег із Запорізького апеляційного округу.

Внутрішній конфлікт

З другої спроби членам кваліфкомісії вдалось розглянути подання очільника Апеляційного суду Чернівецької області, члена Ради суддів Олексія Черновського щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності представниці цього суду Наталії Половінкіної. Справа в тому, що голова відправив на засідання ВККС свого представника, але коли надійшла черга розглядати дане питання, той кудись зник.
Дехто з членів кваліфкомісії пропонував працювати без нього, але, зрештою, було вирішено, що чинити відносно людини, яка подолала неблизький шлях, просто негарно. Не кажучи вже про те, що представник голови суду може надати важливу інформацію.
Згодом усе-таки той знайшовся, і кваліфкомісія змогла розглянути питання. У поданні О.Черновського говорилось, що суддя, незважаючи на незначне навантаження, допускає безпідставну тяганину під час розгляду справ. При цьому 14 січня цього року ВККС на своєму засіданні вже розглядала питання щодо виконання професійних обов’язків Н.Половінкіною і понизила її в кваліфі¬каційному класі. Однак, за словами голови суду, в її роботі особливих покращень не відбулось.
Крім того, члени кваліфкомісії звернули увагу на справу, в рамках якої суддя кілька разів зверталась до різних науково-дослідних інститутів судових експертиз, але кожного разу вони відмовлялись проводити дослідження. Така настирливість, яка не привела до позитивних результатів, а лише затягувала розгляд справи, також ставилась судді за провину.
Однак члени кваліфкомісії зауважили, що надана в поданні інформація про низьку якість роботи вже розглядалась ВККС, і за це суддя була покарана. Водночас про якість роботи, починаючи з січня цього року, в поданні О.Черновського не йдеться. Н.Половінкіна зазначила, що її продуктивність праці відтоді суттєво покращилась і скаржитись фактично вже немає на що.
Крім цього, ВККС здивував той факт, що рішення про звернення до науково-дослідних інститутів судових експертиз приймали три судді, а притягнути до дисциплінарної відповідальності пропонується лише одну. Як наслідок, колегіальний орган вирішив не карати суддю. А на прощання очільник ВККС Ігор Самсін сказав Н.Половінкіній: якщо її конфлікт з головою суду не буде розв’язано, то комусь з них доведеться шукати іншу роботу, далі так працювати вони просто не зможуть.

Олексій ПИСАРЕВ