Порошенко забракував Закон про громадських обвинувачів
Президент України наклав вето на Закон, яким у кримінальне процесуальне право України запроваджується інститут громадського кримінального переслідування корупційних діянь. На його думку, документ не відповідає Конституції України та містить ризики порушення прав людини.
З огляду на це П.Порошенко запропонував парламенту відхилити Закон (проект №1165) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами".
Президент, зокрема, розкритикував положенння щодо допустимості доказів, надміру широкі повноваження громадських обвинувачів тощо. Натомість він порадив зосередити зусилля державних органів та інститутів громадянського суспільства на забезпеченні ефективної та дієвої реалізації існуючих законодавчих норм щодо протидії і боротьби з корупцією та участі громадськості у цьому процесі.
Детальніше з нормами Закону можна ознайомитись нижче.
Законом передбачено, що кримінальним провадженням у формі громадського обвинувачення є провадження, яке розпочинається слідчим, прокурором на підставі заяви, повідомлення громадського обвинувача щодо кримінальних правопорушень, передбачених: ст. 368 КК (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), ст. 370 КК (провокація підкупу), та відповідної заяви вказаної особи про проведення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення.
Громадським обвинувачем є будь-яка фізична або юридична особа, яка безпосередньо є потерпілою від кримінального правопорушення або якій стало відомо про вчинення щодо інших осіб вище вказаних кримінальних правопорушень, та яка подала слідчому, прокурору відповідну заяву. Громадським обвинувачем може виступати громадське об’єднання.
Громадський обвинувач має право:
- подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
- заявляти відводи та клопотання;
- оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
- знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого кримінального правопорушення;
- застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь;
- брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях;
- вимагати складання і затвердження обвинувального акту та звернення з цим обвинувальним актом до суду;
- брати участь у судовому провадженні;
- підтримувати обвинувачення в суді поряд із прокурором та незалежно від згоди потерпілого або відмовлятися від підтримання обвинувачення.
Окрім того, Законом пропонується:
- доповнити главу КПК "Докази і доказування" нормами щодо висновку спеціаліста.
- визначити, що правила ст. 87 КПК щодо недопустимості доказів у відповідній їх частині не застосовуються до доказів, отриманих з використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та наданих громадським обвинувачем при поданні ним слідчому, прокурору заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення у випадках, передбачених КПК.
- виключити з КК положення щодо кримінальної відповідальності за контрабанду спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконні придбання, збут спеціальних технічних засобів отримання інформації (ст. 359 КК). Незаконне використання таких засобів залишається кримінально караним.
Нагадаємо, попередня версія проекту передбачала інститут приватних обвинувачів, а приватне кримінальне переслідування планувалось застосовувати щодо злочинів, передбачених:
статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем),
статтею 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу),
статтею 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги),
статтею 366 (службове підроблення),
статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою),
статтею 370 (провокація підкупу).