КС схвалив обмеження недоторканності суддів та нардепів

Сьогодні, 19 червня, Конституційний Суд України оприлюднив висновок щодо проекту змін до Конституції, яким передбачено обмеження недоторканності суддів та депутатів. Схвальний висновок КСУ відкриває документу дорогу до парламенту.

Конституційний Суд прийшов до висновку про відповідність проекту №1776 вимогам ст. 157, 158 Конституції України, повідомили "ЗіБ" у КСУ.

Нагадаємо, проект №1776 передбачає, що суддя не може бути без згоди Вищої ради юстиції затриманий та до нього не може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання при вчиненні або безпосередньо після вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи. Чинна редакція Конституції передбачає, що згоду на притягнення судді до відповідальності повинна давати Верховна Рада.

Передбачається, що притягнення суддів до юридичної відповідальності здійснюється на загальних підставах. Судді не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності за діяння, вчинені у зв'язку зі здійсненням правосуддя, крім випадків ухвалення завідомо неправосудного судового рішення, порушення присяги судді або вчинення дисциплінарного правопорушення.

Окрім того, згідно норм проекту зі статті 80 Конституції виключається норма стосовно того, що народні депутати  України  не  можуть  бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Перевіряючи законопроект на предмет його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України, КСУ зауважив, що зміни до статті 126 Конституції України визначають можливість обмеження суддівського імунітету за згодою Вищої ради юстиції у двох випадках: затримання судді та обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак у чинному законодавстві передбачено й інший запобіжний захід та адміністративне стягнення, спрямовані на обмеження свободи та права вільного пересування особи у разі вчинення нею правопорушення. Так, у Кримінальному процесуальному кодексі України, поряд із запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою, визначено домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. У Кодексі України про адміністративні правопорушення закріплено адміністративний арешт як вид адміністративного стягнення. "Неврахування цих заходів у запропонованій Законопроектом редакції частини третьої статті 126 Конституції України може призвести до необґрунтованого обмеження свободи та права вільного пересування судді у разі необхідності застосування до нього домашнього або адміністративного арешту" - відзначають судді КСУ.

Водночас КСУ звертає увагу на те, що визначення порушення присяги судді як підстави для притягнення його до юридичної відповідальності за діяння, вчинені у звʼязку зі здійсненням правосуддя, не узгоджується з позицією Венеціанської комісії, яка неодноразово вказувала, що поняття „порушення присяги“ є надто розпливчастим, а тому не може позначати підставу для звільнення судді. Європейський суд з прав людини також наголошував, що визначення порушення присяги як підстави для звільнення судді з посади дає можливість для надмірно широкого і неточного тлумачення цього поняття.