Україні слід закріпити європейські принципи юрпрофесії

Гвоздій назвав принизливим складення іспиту адвокатами, які хочуть надавати безоплатну правову допомогу

Адвокатура України має спрямовувати свої зусилля на здобуття достойного місця у професійному європейському співтоваристві. Для цього Національній асоціації адвокатів України необхідно приєднатися до Загального кодексу правил для адвокатів країн європейського співтовариства, імплементувати його положення до Правил адвокатської етики адвокатів України та профільного закону.

На цьому наголосила голова Ради адвокатів м. Києва Інна Рафальська під час конференції у Верховному Суді України, повідомили “ЗіБ” у ВСУ.

Також, на думку І.Рафальської, слід закріпити в Конституції України та законах суспільне значення, роль і місце адвокатури у правовій державі; на законодавчому рівні забезпечити вплив адвокатської спільноти на реформування правоохоронної системи, органів прокуратури та судів.

Окрім того, слід забезпечити втілення пропозицій адвокатури з питань реформування кримінальної юстиції, кримінального процесу; гарантування реальної процесуальної рівності сторін обвинувачення та захисту; беззаперечне дотримання органами досудового слідства, судами прав адвокатів та гарантованих державою імунітетів. А також потрібно, аби парламент прийняв відповідні зміни до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» після їх широкого обговорення адвокатами в усіх регіонах України.

Принципи роботи

Водночас, з прийняттям 5 липня 2012 р. Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зазначив доцент кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури КНУ ім. Тараса Шевченка, к.ю.н. Дмитро Кухнюк, розпочалась нова, досить суперечлива, сторінка сучасної історії адвокатури України. Так, зокрема, у ч.1 ст. 4 цього Закону були передбачені нові принципи адвокатської діяльності. Серед них і такі, як верховенство права, законність, незалежність, конфіденційність та уникнення конфлікту інтересів. Якщо ж вказані принципи порівняти з принципами організації та діяльності адвокатури, визначені у ст. 4 Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року, то не можна не помітити відмову законодавця від таких важливих значень, як гуманізм та демократизм. Мабуть, саме тому жоден із трьох з’їздів адвокатів, проведених із моменту набрання чинності діючим Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», включно з установчим, не було проведено без гучного скандалу, а органи адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом, сформовані та діють у недемократичний спосіб, зауважив доповідач.

Отже, за словами учасників дискусії, два з п’яти принципів адвокатської діяльності (верховенство права та законність) є загальноправовими, при цьому чинним Законом не визначається специфіка дії цих принципів в адвокатській діяльності, а принцип уникнення конфлікту інтересів не в повній мірі враховує всі аспекти професійної діяльності адвоката через звужене тлумачення поняття конфлікту інтересів у п. 8 ч. 1 ст. 1 діючого Закону.

Разом з цим, зауважив Д. Кухнюк, адвокатура розвинутих демократичних країн організована та діє на основі принципів, розроблених світовим адвокатським співтовариством, насамперед європейським, які враховують найкращий міжнародний досвід та специфіку професійної роботи адвоката. Так, 25 листопада 2006 року Рада адвокатських асоціацій та правничих товариств Європи прийняла Хартію основних принципів європейської юридичної професії, яка на сьогодні є складовою частиною Кодексу поведінки європейських адвокатів. Хартія містить десять основоположних принципів європейської юридичної професії, які відіграють роль Біблейських «десяти заповідей» для європейських адвокатів. Зокрема, це такі принципи:

- незалежності та свободи адвоката щодо ведення справи клієнта;

- конфіденційності та поваги до професійної таємниці;

- уникнення конфлікту інтересів між клієнтами та між клієнтом і адвокатом;

- честі і гідності адвокатської професії, чесності та бездоганної репутації окремого адвоката;

- лояльності до клієнта;

- справедливого ставлення до клієнта у питаннях винагороди;

- професійної компетентності адвоката;

- поваги до колег по професії;

- поваги до верховенства права та справедливого відправлення правосуддя;

- саморегулювання адвокатської професії.

Ці принципи дотепер не імплементовані у законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Тому, на переконання Дмитра Кухнюка, закріплення в новій редакції Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» основоположних принципів європейської юридичної професії та повернення до законодавства принципів гуманізму і демократизму сприятиме подоланню кризових явищ у сучасній українській адвокатурі та її побудові за європейським зразком у відповідності до п. 5.6 «Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 - 2020 роки», затвердженої Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015.

Адвокатура vs безоплатна правова допомога

В свою чергу заступник голови Ради адвокатів України Валентин Гвоздій зазначив, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» став уособленням найкращої практики побудови адвокатури в європейських країнах, що свідчить про успішність першого етапу реформування адвокатури України.

Він також звернув увагу на протистояння адвокатури та системи безоплатної правової допомоги (БПД), яке створюється штучно у зв’язку із певними недоліками законодавства. «Ми маємо неприпустимі факти, коли керівниками центрів БПД в регіонах призначаються особи, які не є адвокатами. Виникає багато питань до таких осіб. Крім того, фінансування у величезних розмірах скеровується на утримання самих центрів з надання такої допомоги, в той час адвокати, які її надають, отримують мізерні кошти.

Сьогодні система БПД побудована таким чином, що адвокати повинні пройти конкурс, скласти так званий іспит для того, аби її надавати. Ми вважаємо це принизливим. Адже кожен адвокат пройшов встановлену законом процедуру кваліфікаційного відбору, склавши іспит. Додаткові штучні перешкоди в допуску до процедур надання БПД є підґрунтям для корупції в цій сфері з боку керівництва їх центрів та ділять адвокатів на дві половини: тих, хто в системі БПД, і тих, хто не в цій системі. Це не припустимо. Все це провокує розкол в адвокатурі, не підтримує НААУ як самоврядну організацію на інституційному рівні»,— наголосив Валентин Гвоздій.

Безумовно, важливим аспектом для адвокатури є поліпшення на законодавчому рівні регулювання питання гарантій та прав адвокатів. І це не тільки стосується законодавства про адвокатуру, в першу чергу це стосується процесуального законодавства, процесуальних кодексів, якими керуються у своїй діяльності адвокати. Основною метою НААУ в даному випадку є чітке закріплення на законодавчому рівні міри відповідальності за порушення прав та гарантій адвокатів, адже це забезпечить дійсну рівність між сторонами процесу. Рівність у нас залишиться декларативною до тих пір, допоки в процесуальних кодексах не буде закріплено чіткий набір повноважень та їх зустрічне дотримання з боку інших суб’єктів процесу, вважає В. Гвоздій.

Відповідно до «Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 - 2020 роки» адвокатурі присвячений розділ 5.6, в якому зазначаються пункти, реалізація яких позитивним чином відобразиться в процесі реформування. Нині НААУ вже проводить певну роботу щодо опрацювання цих пунктів. Наприклад, розробляється концепція страхування професійної відповідальності адвоката, реалізація на практиці та закріплення законодавчого виключного права адвокатів на представництво в судах.