Закон і Бізнес


Спілкування за паспортом

Для придбання SIM-картки доведеться розповісти про себе


У разі прийняття змін про вуличну торгівлю стартовими пакетами можна буде забути.

№37 (1076) 15.09—21.09.2012
ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ
1477

В Уряді планують ускладнити спілкування: щоб користуватися мобільним зв’язком, доведеться надати оператору персональні дані. Той, у свою чергу, зможе ділитися ними з правоохоронцями. При цьому порядок передання інформації Кабмін визначатиме на власний розсуд. Хоча проект закону до парламенту ще не потрапив, правозахисники й нардепи вже висловилися проти його ухвалення.


Договорились

Із більш ніж 55 млн сім-карт, зареєстрованих в Україні, 90% працюють на умовах передоплати без укладання договору і, відповідно, надання особистих даних. Однак вільне спілкування набридло урядовцям, і на квітневому засіданні вони доручили Держспецзв’язку підготувати законопроект, який дозволив би контролювати використання телефонів. Зі своїм завданням ця структура впоралась і оприлюднила на своєму сайті проект, який викликав неоднозначну реакцію в суспільстві й однозначно негативні відгуки від правозахисників.

Відповідно до ініціативи в законі «Про телекомунікації» має з’явитися новий термін — «ідентифікаційна телекомунікаційна картка». Згідно з проектом «це засіб, який використовується для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання абонента в телекомунікаційній мережі (SIM-картка, USIM-картка, R-UIM-картка тощо)». При цьому надання телекомунікаційних послуг з використанням ідентифікаційних телекомунікаційних карток здійснюється на підставі укладеного між оператором і споживачем телекомунікаційних послуг договору в порядку, визначеному Кабміном.

Чиновники очікують, що таким чином буде спрощено роботу правоохоронних органів, яким стане простіше знайти людину, знаючи номер її телефону. Адже відповідно до новацій оператори та провайдери зобов’язані надавати правоохоронцям інформацію про споживача телекомунікаційних послуг та надані послуги. Передбачається, що обсяги й порядок передання інформації визначатиме той-таки Кабмін.

Глобальний контроль

Перше, що впадає в очі при спробі проаналізувати проект, — те, що аналізувати в ньому фактично немає чого. Всі пропозиції викладено в кількох абзацах, не розкрито механізмів запровадження нових правил. Які саме персональні дані доведеться пред’являти при купівлі «сімки» — загадка, адже це питання згодом має вирішити Кабмін. Швидше за все, з оператором доведеться ділитися паспортними даними (саме так відбувається в Росії), але з упевненістю про це говорити не можна.

У разі прийняття закону саме Уряд визначить, за яких підстав оператор надаватиме інформацію правоохоронцям. Що для цього знадобиться? Достатньо буде прохання слідчого чи вирішальне слово — за судом? Чи прокурором? Нічого про це в проекті не сказано.

На надто широкі повноваження Кабміну звернули увагу і правозахисники адже, за їхніми словами, в демократичній державі порядок розкриття інформації має встановлювати закон. Проблему відзначила й народний депутат Інна Богословська. «Закон у такому вигляді, в якому він поданий, звичайно, не пройде через Верховну Раду. Там є положення, які не влаштують ні більшість, ні опозицію. Це положення про те, що обсяг даних, які повинен пред’явити покупець сім-карти, буде визначатися не законом, а Кабміном», — наголосила вона.

У свою чергу голова Держспец-зв’язку Геннадій Резніков розповів, що оприлюднений проект усе ще проходить узгодження з органами виконавчої влади і його відомство приймає зауваження. Тому цілком можливо, що, перш ніж потрапити до парламенту, документ зазнає суттєвих змін. Однак, навіть якщо всі норми, пов’язані з реалізацією закону, будуть прописані в ньому, це не зніме головного питання: чи варто взагалі запроваджувати контроль?

За словами голови правління Української Гельсінкської спілки Євгена Захарова, однозначно ні, адже інформація про громадян збиратиметься, незважаючи на те, вчинили вони якесь правопорушення чи ні. «Це означає, що всі власники мобільних телефонів для правоохоронних органів стають потенційними злочинцями. Держава, в якій кожен її громадянин є потенційним злочинцем, називається поліцейською», — переконаний правозахисник.

Разом з тим Г.Резніков особливої проблеми в цьому не бачить, адже паспортні дані потрібні для підключення Інтернету та стаціонарного телефону. То чому б не зробити цього і для мобільного? Проте, як відзначає Є.Захаров, намагання «паспортизувати» різні операції в Європі та США провалилися ще кілька десятків років тому. Україна ж, схоже, планує піти власним шляхом. І хто знає, чи не приведе він нас до вказування паспортних даних, наприклад, при реєстрації електронної пошти?