Верховне спустошення

Невдовзі п’ята частина складу ВС не зможе здійснювати правосуддя, а новачків чекатимуть довго

Розширення повноважень найвищого судового органу додало роботи «верховникам». Надходження заяв до ВС збільшилося в рази. До того ж ситуація ускладнюється тим, що до осені п’ята частина складу установи не зможе вершити правосуддя: одні — у зв’язку з досягненням 65-річного віку, інші — через перебування у відрядженні. Рятувальний круг «верховникам» можуть кинути Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів в парламент. Питання лише в тому, коли вони це зроблять.

«Позапалатні» володарі мантій

Уже на двох засіданнях Пленуму ВС (у квітні та травні цього року) розглядалося питання щодо виведення окремих служителів Феміди зі складу судових палат. Спочатку «поза грою» опинилися Валентин Косарєв, Василь Онопенко, Микола Патрюк і Леонід Фесенко (всім виповнилося 65 років ще у 2014-му). Юрій Тітов тимчасово став «позапалатним» через те, що на сьогодні відряджений до ВККС. Потім, на травневому засіданні Пленуму ВС, на період роботи у ВРЮ зі складу Судової палати в адміністративних справах вивели Миколу Гусака.

«Верховники» були змушені піти на такий крок, адже законодавець визначив: «Засідання судової палати є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу палати». Тобто через «зайвих» володарів мантій, які не можуть розглядати справи, їхнім колегам важко було зібрати кворум. Знайшли такий вихід — виводити зі складу палат.

Сьогодні «позапалатних» суддів шестеро, а до осені ця кількість збільшиться. Так, у червні 65-річчя святкуватиме «господарник» Володимир Гуль, у липні — представниця Судової палати у кримінальних справах Тетяна Таран, у серпні — «цивіліст» Лілія Григор’єва, а у вересні — «криміналіст» Анатолій Скотарь. До того ж заяву про відставку написав «господарник» Микола Балюк.

Незвільнені вакансії

ВС, як і чимало інших установ судової системи, став заручником довготривалої паузи, що виникла у зв’язку з бажанням влади одним помахом чарівної палички відновити довіру до Феміди. Тепер усім доводиться розплутувати наслідки такої поспішності. 

Виходить, нині в найвищому судовому органі теоретично є 4 вакансії. Однак фактично зайняти їх ніхто не може, бо крісла ще не звільнені. Експерти припускають: якщо найближчими тижнями ВРЮ й розпочне роботу, їй знадобиться певний час на те, аби розібратися із завалами справ, що накопичилися за більш ніж річну перерву. Та й направлення відповідних подань про звільнення до ВР, по-перше, не означатиме, що народні обранці відразу внесуть розгляд цього питання до порядку денного. А по-друге, до початку літніх канікул у парламентарів залишилося тільки 3 сесійні тижні.

Отже, поява вакансій у ВС відкладеться принаймні до вересня. А до цього часу ще четверо «верховників» досягнуть 65-річного віку. Якщо до цієї кількості додати двох суддів, які тимчасово не здійснюють правосуддя (Ю.Тітов та М.Гусак), то восени ВС опиниться в надскладній ситуації: 21% його складу «байдикуватиме».

Навантаження йде вгору

Відповідно до закону «Про забезпечення права на справедливий суд» був змінений порядок перегляду рішень ВС: тепер допуск заяв здійснюють самі «верховники», а не їхні колеги з вищих спеціалізованих судів, як це було раніше. «Якщо впродовж минулого року ВС розглянув 1200 заяв, то за два місяці роботи в нових умовах до ВС надійшло для розгляду більш як 2,5 тис.», — розповів на останньому засіданні Пленуму очільник ВС Ярослав Романюк.

Наприклад, торік Судова палата у господарських справах розглянула 217 заяв. За 2 місяці роботи за новими правилами до неї надійшло 373 заяви. Тобто щомісячне надходження заяв збільшилося майже вдесятеро. А от кількість «верховників» залишилася незмінною — 48 осіб.

На думку експертів, законодавець поспішив з переданням ВС права вирішувати питання щодо допуску. Адже надмірне навантаження може негативно позначитися на ефективності роботи ВС та якості правосуддя. Свого часу навіть сам Голова ВС визнавав: перш ніж передавати вирішення питання допуску до найвищого судового органу, слід зменшити навантаження на систему в цілому, а також збільшити кількість «верховників».

Однак з невідомих причин пропозиція щодо розширення складу ВС не обговорювалася. Експерти зазначають: Я.Романюк як член Ради з питань судової реформи міг відстоювати ідею збільшення кількості представників ВС. Очевидно, тема зростання чисельності служителів Феміди була під суворою забороною. Адже в умовах економічної скрути говорити про добір «верховників»-новачків якось не з руки. До того ж у зауваженнях та пропозиціях до проекту закону «Про забезпечення права на справедливий суд» ВС жодним словом не обмовився про необхідність збільшення свого складу.

Тривала процедура

Отже, чи впораються судді ВС з виконанням своїх обов’язків? До набрання чинності законом «Про забезпечення права на справедливий суд» вирішення питання про допуск справи до провадження ВС здійснювалося колегією у складі п’яти представників відповідного вищого спеціалізованого суду. За новими правилами, питання допуску вирішує суддя-доповідач ВС. В окремих випадках — трійка законників.

Та річ не стільки в тому, яка кількість осіб вирішує питання допуску, скільки в тому, чи не опиняться «верховники» під непідйомною навалою справ? Так, у 2014 р. до Вищого адміністративного суду надійшло 6073 заяви про перегляд рішень ВС. За рік установа розглянула 5,9 тис. заяв. Це при тому, що у ВАС працює приблизно 80 осіб.

До складу Судової палати в адміністративних справах входить 10 «верховників». Щоб упоратися з такою кількістю справ (5,9 тис.), кожен представник цієї палати мав би щомісяця аналізувати прийнятність допуску принаймні 50 справ. Якщо ж суддя-доповідач визнає заяву необгрунтованою, це питання віддається на розсуд трійки «верховників» (до складу якої входить і доповідач). При цьому провадження відкривається, якщо хоча б один з них дійшов висновку про необхідність його відкриття.

До того ж після відкриття провадження суддя-доповідач ВС повинен підготувати справу до розгляду. На це дається 15 днів. Справа розглядається всім складом палати (в окремих випадках проводяться спільні засідання палат). Очевидно, на вирішення всіх цих процедурних моментів потрібно чимало часу. Деякі експерти сумніваються, що 48 «верховникам» удасться вчасно впоратися з усіма обов’язками. А в неповному складі й поготів.

У той же час, переконані фахівці, ВС не має права на помилку. Адже відповідно до закону в переважній більшості випадків він ухвалює остаточне рішення. Лише в поодиноких випадках ВС матиме можливість передати справу на новий розгляд до суду нижчого рівня. Крім цього, висновок найвищого судового органу «щодо застосування норми права… є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права». Тому, приймаючи рішення, ВС повинен зважити всі «за» і «проти». А це займе не один день.

Мимовільне оновлення

Що ж стосується добору кандидатів для роботи у ВС, то і тут не все так просто, як здається на перший погляд. Нагадаємо: за період діяльності попереднього складу ВККС (2010—2014 рр.) 
тільки двоє осіб стали суддями ВС: Леонід Фесенко та Валентина Сімоненко. Два роки тому рекомендацію на переведення до ВС отримав Михайло Вільгушинський з Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Однак досі він працює у ВСС.

До речі, тоді отримували рекомендації до ВС без запеклої боротьби, бо конкурентів не було. Члени комісії поставили претенденту кілька запитань — на цьому й крапка. І хоча «кваліфікаційники» обіцяли визначити порядок переведення суддів до ВС, свій намір так і не реалізували.

Нині у ВС працює найбільше тих, хто прийшов до установи в період головування Віталія Бойка, — 20 осіб. Оскільки у 2010 р. був прийнятий закон «Про судоустрій і статус суддів», який передбачав скорочення кількості «верховників» (спочатку — до 20 осіб, а після внесення змін — до 48), то в часи керування Петра Пилипчука (2011—2013) та за 2 роки головування Я.Романюка суттєвого поповнення суддівських лав не було.

Після прийняття закону «По забезпечення права на справедливий суд» потрапити до ВС буде не так уже й просто. У новій редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» визначено нові вимоги до охочих. Так, раніше передбачалось: щоб працювати у ВС, потрібно мати 15-річний суддівський стаж або бути суддею Конституційного Суду.

Нині ж норму про можливість представника КС стати «верховником» вилучили із закону. Натомість право обійняти таку посаду отримали володарі мантій, які мають науковий ступінь та 15 років стажу наукової діяльності в галузі права. І це ще не всі вимоги: за результатами кваліфікаційного оцінювання претендент повинен підтвердити здатність вершити правосуддя у ВС. А перевестися до найвищого судового органу можна буде тільки в разі перемоги в конкурсі на заміщення вакансії.

Наразі новий склад ВККС ще не оновив положення про переведення законника, обраного безстроково, до суду іншого рівня тієї ж спеціалізації або до установи іншої спеціалізації. Тому комісія тимчасово припинила прийом заяв від «безстроковиків», які хочуть піднятися на одну кар’єрну сходинку вище.

Тож навіть якщо найближчим часом ВККС затвердить відповідне положення, ВРЮ запрацює (принаймні після складання присяги 4 червня трьома представниками суддівського корпусу, Генеральним прокурором та міністром юстиції кворум для початку її роботи вже є) і у ВС з’являться вакансії, заповнити їх швидко не вдасться. Адже кандидати повинні пройти кваліфікаційне оцінювання, а потім узяти участь у конкурсі.

До речі, так сталося, що виникнення великої кількості вакансій у ВС збіглося з грандіозними планами влади провести в судовій системі кадрові зміни, аби Феміді служили більш кваліфіковані особи, які б не мислили старими стереотипами. Навіть одним з показників реалізації Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 рр., затвердженої указом Президента, є оновлення кадрового складу по всій системі.

За попередніми підрахунками, протягом 2015—2020 рр. 19 «верховникам» виповниться 65 років. Якщо до цієї кількості додати ще 4-х суддів ВС, які торік досягли граничного віку перебування на посаді, то можна з упевненістю сказати: до 2020-го 50% складу найвищого судового органу оновиться. Але це аж ніяк не заслуга авторів стратегії. Хоча не виключено, що реформатори запишуть її на власний рахунок...

Поповнення суддівських лав Верховного Суду

 1970—1993 рр. голова Олександр Якименко - 3* судді, які нині працюють у ВС

1993—1994 рр. голова Георгій Бутенко - 3**судді

1994—2002 рр. голова Віталій Бойко- 20 суддів, які нині працюють у ВС

2002—2006 рр. голова Василь Маляренко- 9 суддів, які нині працюють у ВС

2006—2011 рр. голова Василь Онопенко- 11 суддів, які нині працюють у ВС

2011—2013 рр. голова Петро Пилипчук- 1 суддя, які нині працюють у ВС

З травня 2013 р. дотепер голова Ярослав Романюк- 1 суддя, які нині працюють у ВС

* — Василь Онопенко вперше був обраний суддею ВС у 1985 р. (пропрацював до 1991 р.). 
Вдруге став суддею ВС у 2002-му.
** — Олександр Волков уперше був обраний суддею ВС у квітні 1994-го (парламент звільнив його в червні 2010 р., а в грудні 2014-го — поновив на посаді).