Закон і Бізнес


Голова ОАСК Павло Вовк:

«Якісніший захист від свавілля влади громадянин отримає в адмінсуді, а не в загальному»


№22 (1216) 30.05—05.06.2015
МАРИНА ЗАКАБЛУК
6228

Розгляд справ в адміністративних судах часто відбувається під пильним оком громадськості, політиків і журналістів. Особливо увагу «сторонніх» відчувають володарі мантій Окружного адміністративного суду м.Києва. Голова цієї установи Павло ВОВК запросив представників спеціалізованих ЗМІ, аби обговорити останні законодавчі зміни, перспективи судової реформи. Журналісти цікавилися, якими були наслідки обшуку, проведеного в ОАСК представниками правоохоронних органів 3 місяці тому. Запитували й про резонансні та «конфліктні» справи.


«Я не чув нарікань з приводу недоступності правосуддя в адмінсудах»

— Павле В’ячеславовичу, як ви ставитеся до ідеї щодо автономії системи адміністративних судів на чолі з Верхов­ним адмінсудом?

— До такої новації ставлюся позитивно. В європейській практиці є приклади, коли крапку в розгляді адміністративних справ ставить вищий спеціалізований суд. Сьогодні Верховний Суд, який складається з 4-ох палат і не слухає справ у повному складі, не створює єдиної практики розгляду адмінсправ. До того ж ВС може бути відповідачем у такій категорії справ. Я не бачу доцільності існування двох касаційних установ. Конституційний Суд висловлювався з приводу того, що це не відповідає Основному Закону.

— Існує думка, що для громадян адмінсуди територіально не дуже доступні. Критики концепції автономії адмінсудів пропонують обмежитися спеціалізацією володарів мантій у судах. Тобто, на їхню думку, окремо спецсудів — адміністративних і господарських — не повинно бути. Яка ваша думка із цього приводу?

— Основна категорія справ, участь в яких беруть громадяни, — соціальні спори, у тому числі й пенсійні. Свого часу, коли до судів почала надходити величезна кількість соціальних спорів, частина таких справ була передана місцевим загальним судам як адміністративним (тобто вони розглядають ці справи за Кодексом адміністративного судочинства). Це був вимушений крок. Коли в нас законодавство буде стабільним і всі органи державної влади належним чином виконуватимуть свої зобов’язання перед громадянами у сфері соціального захисту населення, то, напевно, цю категорію справ потрібно буде повернути в адмінсуди. Думаю, що якісніший захист від свавілля влади громадянин отримає лише в адмінсуді.

Сьогодні я не чув нарікань з приводу недоступності правосуддя в адмінсудах. Якщо ми прагнемо йти до Європи, то повинні враховувати, що там спеціалізовані суди існують (наприклад податкові, фінансові суди, суди з питань інтелектуальної власності).

— Припустімо, до Конституції будуть унесені зміни, і всі служителі Феміди — із загальних, адміністративних і господарських судів — опиняться під дахом одного суду. Якими можуть бути наслідки для судової системи? Виходить, суддям потрібно буде перекваліфіковуватися?

— Знаєте, суди існують для громадян. Важливо те, якими будуть наслідки для громадян. Що стосується суддів: якщо потрібно буде перевчитися, ми перевчимося. Необхідно буде вивчити нову спеціалізацію — вивчимо. Тепер щодо громадян. У радянські часи існувала єдина система судів. Тому, думаю, варто поцікавитися в самих громадян: їм було легше захищати свої права в звичайному суді без спеціального процесуального кодексу чи стало легше їх захищати зараз в адмінсуді з КАС.

За статистикою, приблизно 60% позовів фізичних і юридичних осіб задовольняються адмінсудами. Цей факт свідчить про рівень довіри громадян до них. У пресі іноді з’являються дані, які аж ніяк не відповідають дійсності. Наприклад, до людини підходять на вулиці й запитують, чи довіряє він судам. Особа відповідає: «Не довіряю». Якщо на цьому опитування закінчується, то об’єктивним його назвати не можна. Адже після першого запитання повинно бути і наступне: чи була ця людина хоч раз учасником процесу. Якщо особа знає про суд не з чиїхось слів, а була, наприклад, стороною в процесі, то її голос має значення. Якщо брати до уваги опитування, які проводилися за правильною методологією вивчення рівня довіри до судів, то адмінсудам довіряють 60% громадян.

«Мені не соромно ні за одне рішення, прийняте судом»

— Чи відчувають судді ОАСК тиск з боку влади?

— Відповім «так». У ОАСК працює 50 суддів. З них 27 — без повноважень, ще у трьох повноваження закінчаться найближчим часом. Навантаження на суддів, які розглядають справи, величезне. У залишку в кожного судді приблизно 300 справ. Такого навантаження, напевно, ніколи не було. Парламент не пропускає суддів ОАСК на обрання безстроково. Коли Верховна Рада розглядала відповідне питання, частина народних депутатів висловлювала претензії суддям. А що стосується суддів ОАСК, то до доповідача підходили народні депутати й говорили: одна з фракцій заперечує проти обрання суддів цього суду. У результаті питання було зняте з порядку денного. Скажіть, це політичний тиск чи ні?

— Але ми часто чуємо звинувачення суддів у тому, що вони служать інте­ресам попередньої влади.

— Якщо проти минулої влади суд задовольняв приблизно 60% позовів, проти нинішньої — теж 60%, то чиїм інтересам ми служимо? Мені не соромно ні за одне рішення, прийняте судом.

— Чим закінчилася історія з лютневим обшуком в ОАСК?

— Нічим конкретним. Слідчі допомогли нам звернути увагу на існування описок у рішеннях. Вони знайшли приблизно 40 таких помилок. Ми їх усунули. Ось дехто каже: 40 помилок — це багато. Розберімося. За 3 роки десятьма суддями було допущено 40 описок. Тобто один суддя за рік припустився приблизно чотирьох помилок. Це при тому, що суддя розглядає 400 справ на рік.

До речі, вилучені після обшуку речі нам повернули: одні — добровільно, інші — за рішенням суду. Але кримінальне провадження не закрите.

— У березні Рада суддів прийняла рішення за вашим зверненням щодо проведених в ОАСК обшуків. Чи була відповідна реакція правоохоронних органів на це рішення?

— Ні, реакції не було. Є кримінальне провадження, зареєстроване за нашим зверненням щодо тиску на суд. Це стосується дій прокуратури м.Києва і працівників міліції.

— Судді часто скаржаться, що працівники судової міліції, які підпорядковані Міністерству внутрішніх справ, належним чином не можуть захистити володарів мантій. Недавно ВР прийняла в першому читанні законопроект «Про Національну поліцію», яким передбачено створення підрозділу відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації. Чи стануть служителі Феміди більш захищеними?

— Ситуація не зміниться. Розумієте, коли сам працівник міліції абсолютно не захищений, він нічого робити не буде. Який обов’язок представника міліції? Зупиняти правопорушення. В який спосіб? Якщо порушник із застосуванням фізичної сили намагається робити щось протизаконне, то працівник міліції повинен зупинити його, доправити у відділок, скласти протокол. Як тільки це відбувається, обов’язково знайдеться якийсь активіст, котрий скаже: це переслідування, тиск. При цьому дії працівника міліції оцінюватиме прокуратура, відділ внутрішньої безпеки МВС, і його можуть вигнати з органів. Як ви думаєте, при такому рівні власного захисту працівник міліції захищатиме інших?

«Головне, щоб представники сторін не перетворювали засідання на театральне видовище і не заважали процесу»

— Який відсоток справ доводитися розглядати в складних умовах: за участю активістів, з пікетами під стінами суду? Яким справам, як правило, приділяється підвищена увага громадськості?

— Чималу кількість справ суддям доводиться розглядати під пильною увагою громадськості. На сьогодні це позови, які стосуються підвищення тарифів на газ і електроенергію, а також тарифів на проїзд в комунальному транспорті м.Києва; позови щодо бездіяльності МВС у питанні реалізації закону «Про очищення влади»; позови, в яких оспорюються дозволи на будівництво в паркових зонах і місцях для відпочинку. Зовсім недавно ми отримали позов до Кабінету Міністрів з вимогою перегляду прожиткового мінімуму, і я впевнений, що за перебігом цієї справи українці теж уважно стежитимуть.

Дуже часто ажіотаж навколо справи створюється політиками, які є представниками сторін в справі або ж просто вирішили відвідати засідання, покликавши із собою громадських активістів і людей з телекамерами.

Згідно зі ст.12 КАС розгляд справ в адміністративних судах відбувається відкрито. Але головне, щоб представники сторін не перетворювали засідання на театральне видовище і не заважали процесу.

— 22 травня був прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Документ передбачає підвищення ставок судового збору і скасування звільнення від його сплати при зверненні до суду фіскальних органів, органів прокуратури й інших суб’єктів владних повноважень. Прокоментуйте, будь ласка, законодавчі зміни.

— Я вважаю ці зміни позитивними, адже таким чином вирішується відразу кілька проблем, що давно існують у сфері сплати судового збору.

Ні для кого не секрет, що звільнені від сплати судового збору державні органи нерідко подавали позови, апеляційні та касаційні скарги, які не грунтувалися на достатніх правових підставах. Відміна звільнення від сплати збору при зверненні до суду фіскальних органів, органів прокуратури та інших суб’єктів владних повноважень дозволить зменшити навантаження на суди, особливо адміністративної юрисдикції.

Що стосується питання зміни ставок судового збору, то тут також позитивним є приведення їх у межах цивільного, господарського і адміністративного процесів до одного знаменника. Тепер у всіх видах юрисдикції встановлюється єдиний підхід до визначення ставок судового збору як при поданні позову, так і при подальшому оскарженні рішення суду.

Важливою є встановлена диференціація ставок збору залежно від того, хто є позивачем: фізична особа, юридична особа, фізична особа —
підприємець чи суб’єкт владних повноважень. Так, для фізосіб розмір судового збору є меншим щодо ставки, яка підлягає сплаті суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою — підприємцем. Це важливий аспект, який не дозволить знизити рівень доступності правосуддя для малозабезпечених громадян, осіб без громадянства та іноземців.

— Скільки люстраційних справ сьогодні перебуває на розгляді суду?

— З 16 жовтня 2014-го до 15 травня цього року в ОАСК надійшло приблизно 250 позовів, пов’язаних із застосуванням закону «Про очищення влади». Провадження в них було зупинене до прийняття рішення КС щодо конституційності окремих положень закону «Про очищення влади». Такі дії спрямовані на формування єдиної судової практики при розгляді таких справ. Застосування судом згаданого закону при розгляді адмінсправ буде можливе лише після надання КС офіційного тлумачення його окремих положень, що, безумовно, позитивно позначиться на якості ухвалених судом рішень.

— Чи всі судді ОАСК пройшли люстраційну перевірку?

— У грудні 2014 року всі без винятку судді написали заяви й надали необхідну інформацію для початку перевірки. Станом на 18 травня повністю завершено перевірку щодо дев’яти суддів, процес перевірки 32 суддів триває.

— Якою повинна бути система виконання рішень? Чи може змішана система виконання рішень позбавити Україну проблеми в цій сфері?

— Система виконання судових рішень передусім повинна бути ефективною. В Україні мають виконуватися всі без винятку рішення судів. І неважливо, завдяки впровадженню якої системи (змішаної чи ні) це буде реалізовано.