Закон і Бізнес


Без одного в полі не воїни

До чого може призвести неквапливість народних обранців у призначенні членів ВРЮ?


№21 (1215) 23.05—29.05.2015
ЛЕВ СЕМИШОЦЬКИЙ
1516

Кажуть, хто готує ковбасу, рідко сам її їсть. Так само й український парламент узяв за правило не квапитися з виконанням власноруч прийнятих актів. Так було, наприклад, із формуванням складу ТСК, так складається із призначенням членів Вищої ради юстиції. І проблема не в якихось закулісних інтригах, а в банальній несамостійності народних обранців, що поступово набирає ознак синдрому набутої безпорадності.


Двоє третього не дочекалися

Нові правила формування складу ВРЮ виявили особливість нинішнього парламентаризму. Верховна Рада цього скликання стала єдиним із п’яти суб’єктів призначення членів ВРЮ, на чию квоту фактично не було конкурсу. З 9 квітня на офіційному сайті ВР у графі «кандидати на посаду члена ВРЮ» сиротливо значилися тільки два прізвища: судді Оболонського районного суду м.Києва Ірини Мамонтової та адвоката Олексія Маловацького. Якщо в інших списках, траплялося, збігалися прізвища претендентів, які пробували щастя відразу в кількох напрямах, то за довірою до нардепів черги не було зовсім.

Першу спробу виконати вимоги власноруч прийнятого закону, хай і з півмісячним запізненням, парламентарі зробили 14 травня. На початку засідання спікер Володимир Гройсман навіть закликав лічильну комісію підготуватися до голосування, а ближче до опівдня в сесійній залі були помічені обидва кандидати на посади. Втім, перший млинець виявився глевким: очільник комісії Олександр Черненко покликав колег на 3-й поверх, де вони прозасідали більш як годину (принаймні голова комісії не брав участі в голосуванні в сесійній залі), але у призначений час таємне голосування не відбулося. Кандидати марно чекали на можливість виступити, а в кулуарах подейкували, що керівники фракцій ніяк не домовляться щодо підтримки саме цих, відверто кажучи, не дуже відомих у політичних колах претендентів.

Однак уже 19 травня питання призначення членів ВРЮ знову з’явилося на порядку денному. Претендентам навіть не дали і слова сказати: В.Гройсман запевнив, що, мовляв, усе і так обговорено під час зустрічей із фракціями. І нардепи, на диво злагоджено і без скандалів, виконали свій обов’язок. Хоча — частково: членами ВРЮ призначили О.Маловацького (269) та І.Мамонтову (261 голос «за»).

За словами представника фракції «Батьківщини» Сергія Соболєва, третім може стати суддя Конституційного Суду Віктор Шишкін, у якого на початку серпня цього року збігає 9-річний строк повноважень. Начебто саме його кандидатуру узгоджують його фракція та «Самопоміч», що підтвердив і лідер останньої Олег Березюк. Але поки що його прізвища немає з-поміж претендентів на цю вакансію, а Регламент ВР вимагає, аби таке повідомлення було оприлюднено не пізніше 10 днів до розгляду питання в сесійній залі.

До того ж дивно, що лідери фракцій витрачають час на обговорення кандидатури хай і поважного та визнаного фахівця, як вони самі зазначають у коментарях журналістам, перед котрим власноруч зачинили двері до Ради. Новий закон прямо забороняє повторне призначення до складу ВРЮ, а В.Шишкін засідав у цьому органі у першому його складі. І це має бути відомо тому ж С.Соболєву, який доводив журналістам, що добре знає претендента ще з початку 1990-х років.

Отже, як і прогнозував «ЗіБ», конституційний орган, відповідальний за формування суддівського корпусу, запрацює не раніше літа. Або парламент спроможеться заповнити свою квоту на наступному сесійному тижні (що малоймовірно), або доведеться чекати представника від адвокатської спільноти. Нагадаємо: відповідний форум скликаний на 12 червня. Але і тут є нюанси…

Шукаймо кандидата

Як стало відомо «ЗіБ», у Вищій раді юстиції відсутня офіційна інформація про проведення (продовження) роботи ІІІ з’їзду адвокатів 12—13 червня, під час якого має бути призначений до її складу ще один член. Відповідно, не оголошувався і прийом документів від охочих посісти цю посаду, що передбачено ст.6-2 закону «Про Вищу раду юстиції».

Наразі думки експертів розділилися. Одні переконані, що подібне порушення унеможливлює подальший розгляд відповідного питання порядку денного на 4-й частині ІІІ з’їзду адвокатів. Та й сам з’їзд, останній етап якого проходив 24—25 квітня, не прийняв рішення про продовження розгляду кандидатур, а перейшов до наступного питання — складання присяги новопризначеними членами Ради.

Інші ж стверджують, що немає потреби повторно повідомляти секретаріат ВРЮ про дату проведення форуму, оскільки він не був закритий. Відповідно, всі кандидати—фахівці у галузі права, які зареєстровані у секретаріаті ВРЮ й отримали на квітневій частині необхідну підтримку від 20% делегатів, можуть включатися до бюлетеня для повторного голосування.

Втім, за таких обставин рішення про призначення члена ВРЮ у червні має всі підстави бути оскарженим у судовому порядку. Не кажучи вже про претензії деяких правників до такого «багатосерійного» форуму.

Натомість науковці вирішили не шукати зачіпок і просто оголосили про новий з’їзд і добір. Вони зберуться після закінчення сесій у вишах — 30 червня. Хоча наразі невідомо, хто претендуватиме на останнє «суддівське» крісло від них: прийом документів триватиме ще тиждень.

Так само невідомі причини, через які попередній з’їзд, за наявною інформацією із власних джерел, не передав до секретаріату ВРЮ рішень про призначених членів Ради та складання ними присяги. Тому на офіційному сайті ВРЮ значаться (на момент підписання цього числа до друку) прізвища лише 10 повноважних членів Ради. При необхідних для початку роботи 14-ти.

Віднесені присягою

Як уже зазначав «ЗіБ», проголошене бажання максимально демократизувати процедуру призначення членів Ради зіграло злий жарт із законодавцями. Йдеться навіть не про процедуру добору претендентів, а про банальне набуття повноважень, яке настає з моменту складання присяги.

Нагадаємо: кожен член ВРЮ проходить цю, тепер не урочисту, а формальну церемонію відразу після призначення. Та, як відомо, позачерговий ХІІ з’їзд суддів заповнив свою квоту ще у вересні минулого року, коли діяв інший порядок. Так само дещо раніше був призначений і новий Генеральний прокурор. Як бути з їхнім вступом у повноваження?

Лише зараз у парламенті схаменулися і спробували виправити свою недалекоглядність. Проектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень з питань судо­устрою», внесеним групою нардепів на чолі із головою Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Русланом Князевичем (№2860), передбачено, що Голова Верховного Суду, Генпрокурор і міністр юстиції, а також судді, призначені до складу ВРЮ раніше, зможуть скласти присягу перед парламентом.

Документ успішно схвалили 21 трав­ня. Отже, найближчим часом склад ВРЮ поповниться «резервом» із 3 суддів (див. табл.) та Віктором Шокіним. Адже суперечки з приводу того, кому має присягати Генпрокурор, якого де-юре призначає Президент, але де-факто — за згодою Верховної Ради, тривали б ще довго.

Втім, аби закон набув чинності, він ще має бути підписаний Президентом та надрукований. Таким чином, привести до присяги Генпрокурора та трьох представників від суддівської спільноти можна буде лише на наступному пленарному тижні. Це означає, що до кінця травня Рада не збереться на перше засідання, не обере голову, який має виключне право вносити зміни до штатного розпису ВРЮ (див. №19—20 «ЗіБ». — Прим. ред.). І це може мати несподівані наслідки…

Чужі плями на власній репутації

Отже, якщо так станеться, то вже з наступного тижня частина членів ВРЮ, які склали присягу (крім тих, що входять до неї за посадою), стануть порушниками як закону про ВРЮ, так і антикорупційних вимог. Нагадаємо, що нова редакція ст.7 закону про ВРЮ відводить максимум 30 днів для звільнення з попереднього місця роботи чи відрядження новопризначеного члена Ради, зупинення дії свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю та врегулювання питань, пов’язаних із власними корпоративними правами.

Власне, у них є ще певний час для цього. У когось — до 25 чи 30 травня, у представників парламенту — значно більше. Однак закон не містить жодних винятків і не розглядає ситуацію з відсутністю повноважності самої ВРЮ. Адже навіть теоретично не міг врахувати, що сам парламент не виконає власних вимог і не заповнить своєї квоти. А також того, що розробники не передбачать можливих проблем з його практичною реалізацією.

Щоправда, цілком імовірно, що на момент ухвалення закону «Про забезпечення права на справедливий суд» нардепи не особливо й переймалися необхідністю його виконання і можливими нюансами. Інакше проект №2860 не з’явився б майже через 4 місяці після. Хоча і він вирішує проблему ad-hoc. Куди простіше було б одразу записати, за аналогією із парламентом, що члени ВРЮ складають присягу на засіданні самої Ради. Тоді ситуація із завчасним набуттям повноважень члена недієздатної ВРЮ і, відповідно, проблема несумісності не виникли б.

А так формально уже з наступного тижня новообрані члени ВРЮ постануть перед вибором: порушити вимоги закону чи залишитися на певний час без роботи. Якщо оберуть перше, то згідно із п.6 ст.7 закону про ВРЮ відповідні суб’єкти призначення будуть змушені розглянути питання про припинення їхніх повноважень. Адже закон не містить застережень щодо початку дії вимог про несумісність з моменту зарахування особи до штату установи. Навпаки, прямо згадує всіх членів ВРЮ (крім тих, хто входить до її складу за посадою), повноваження яких, нагадаємо, починаються з моменту складання присяги. Крім того, вони ще й ризикують потрапити в поле зору борців з корупцією і під санкцію нової ст.172-4 Кодексу про адміністративні правопорушення (штраф від 5100 до 8500 грн.).

Жорстких наслідків, звісно, не буде, бо формально новопризначені члени ВРЮ не винні, що порушення сталося через парламентську бездіяльність і недалекоглядність. Але осад залишиться. І як після цього дорікати підопічним суддям за недотримання аналогічних вимог щодо несумісності?

Що ж, Верховна Рада цього скликання започатковує традицію: хто приймає закони, на того вони не поширюються. Втім, для решти це правило не працюватиме. І ті самі члени ВРЮ, які склали присягу і набули повноважень, мають їх виконувати, аби не заплямувати своєї бездоганної репутації. Звісно, якщо, як уже пропонується одним із радикальних законопроектів (№2546), таку вимогу до члена ВРЮ не скасують.

Склад Вищої ради юстиції

(станом на 21.05.2015)

Фахівці в галузі права

Судді/судді у відставці

з’їзд представників юридичних ВНЗ і наукових установ (30 червня)

* немає офіційної інформації про складання присяги та набуття повноважень.