5000 — не гроші

Нардепи визначать, з якими штрафами можна звертатися до апеляційної інстанції

Двома різними способами народні обранці пропонують виконати рішення Конституційного Суду, яким було розширено перелік стягнень, що можуть оскаржуватись в апеляційному суді. Відповідно до однієї з ініціатив звертатись до останнього зможуть всі особи, а згідно з іншою — лише ті, кому виписали «значний» штраф.

Обмеження знято

На початку квітня КС ухвалив рішення №3-рп/2015, яким визнав неконституційною ч.2 ст.171-2 Кодексу адміністративного судочинства, за якою рішення місцевого загального суду як адміністративного у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає. Таким чином для осіб, які невдоволені санкціями, накладеними органами влади, відкрилась дорога не тільки до судового оскарження, а й до звернення до апеляційної інстанції.

Своє рішення КС пояснив тим, що обмеження стосувалось постанов, які за своєю суворістю співмірні з покараннями за кримінальні злочини. Хоча законодавець і намагався не допустити надто тривалого розгляду справ і перевантаження апеляційних судів, він, підкреслили у КС, допустив непропор­ційність між поставленою метою та досягнутими заходами. При цьому Суд закликав парламент невідкладно врегулювати питання оскарження відповідних стягнень.

На необхідність унести зміни до законодавства відгукнулись два народні обранці, щоправда, вони продемонстрували різні підходи до вирішення однієї проблеми.

Законодавче роздвоєння

Першим свою ініціативу зареєстрував позафракційний народний депутат Сергій Ківалов, який подав законопроект «Про внесення змін до статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо виконання рішення Конституційного Суду України №3-рп/2015 від 8 квітня 2015 року» (№2653). Парламентар пропонує виключити із кодексу неконституційну норму та прописати, що судові рішення у відповідних справах можуть бути оскаржені в апеляційному порядку в 5-денний строк після отримання копії рішення. Жодних «цінових» обмежень у цьому питанні він не визначає, тому, за словами нардепа, саме такі зміни дозволять усунути непропорційність у забезпеченні прав громадян.

Інакше подивився на проблему представник ПП «Об’єднання «Самопоміч» Руслан Сидорович, який подав законопроект з такою ж назвою, але під №2652-1. Згідно з ініціативою у відповідних справах оскаржувати можна лише ті постанови суду, в яких ідеться про накладення штрафу в розмірі понад 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн.). Нардеп уважає, що саме такий підхід має запобігти перевантаженню апеляційних адмінсудів дрібними справами та, відповідно, зниженню ефективності всієї системи.

Як наголошував у своєму рішенні Суд, Основний Закон передбачає можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження. Водночас таке обмеження має «переслідувати легітимну мету, бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обгрунтованим». Такої ж позиції дотримується і Європейський суд з прав людини.

КС відзначав, що в деяких випадках адміністративні стягнення можуть бути такими ж суворими, як і за кримінальні злочини. Так, ст.162-1 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає штраф у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85000 грн.) за умисне ухилення від повернення в Україну виручки в іноземній валюті від експортної реалізації товарів. Також положення Митного кодексу встановлюють можливість накладення службовою особою штрафу в розмірі 1000 н.м.д.г. (17000 грн.). Тому КС уважає обмеження права на оскарження рішення суду виправданим лише у справах «про незначні адміністративні правопорушення».

Нардепам доведеться визначитись, яку суму штрафу вони вважатимуть «незначною». Адже передбачений в ініціативі Р.Сидоровича «неапеляційний» розмір штрафу перевищує середньомісячну заробітну плату в Україні. Водночас слід визнати, що він нижчий від тих показників санкцій, на які у своєму рішенні вказав КС.

Не виключено, що в разі встановлення обмеженого доступу до оскарження цю норму закону знову спробують оскаржити в КС. Однак навряд чи цього разу Суд стане на бік ініціатора звернення. Зрештою на вул.Жилянській визнавали, що, захищаючи права громадян, не слід перевантажувати судову систему. Зокрема, своїм рішенням №2-рп/2015 від 31.03.2015 єдиний орган конституційної юрисдикції прямо вказав, що можна оскаржувати не кожну постанову суду у справах про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вся відповідальність за внесення змін нині лежить на депутатах, котрі мають визначити, яка концепція для них більш прийнятна: надання громадянам права оскаржувати стягнення, завантаживши роботою апеляційні установи, чи, навпаки, — недопущення надмірної кількості справ у судах з обмеженням прав громадян.