Зброя дисциплінарного ураження

Дві скарги на законників з трьох розглянутих зазнають фіаско. А от через прокурорські нарікання щороку оголошується десяток доган

За чотири роки до Вищої кваліфікаційної комісії суддів надійшло 42000 скарг на дії володарів мантій. Проте тільки 1% звернень дав результат: служителям Феміди оголосили догани. Як часто сторони у справах, прокурори, самі судді та інші особи використовують зброю дисциплінарного ураження? Та чому в більшості випадків скарги на законників виявляються безпідставними?

Одновідсотковий результат

Півтора місяці тому змінилися правила розгляду дисциплінарних справ. Та поки що ВККС вирішує, чи притягувати володарів мантій до відповідальності згідно зі старою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів». Адже за минулий рік, коли постійно діючий орган не працював 8 місяців, накопичилася велика кількість скарг, для розгляду яких потрібно багато часу.

Нагадаємо: у 2010 р. законодавець кардинально змінив принципи притягнення володарів мантій до дисциплінарної відповідальності, які були запроваджені ще у 1992-му законом «Про статус суддів». Проте законо­творці не врахували деяких нюансів, тому ВККС опинилася під навалою звернень.

Підстави звернення до постійно діючого органу були чітко визначені, а право подавати скарги отримали всі, кому стали відомі будь-які факти неналежної поведінки чи неправильних дій служителів Феміди.

Однак, як показала практика, часто-густо громадяни довільно трактували підстави звернення до ВККС зі скаргою. Протягом 2011—2014 рр. найбільша кількість скарг, які надходили до комісії, стосувалася ухвалення суддями незаконних, на думку заявників, рішень у справах. Фактично суть таких звернень зводилася до намагання оскаржити рішення до ВККС. Напевно, громадяни забували, що постійно діючий орган не переглядає вердиктів храмів Феміди. Це повноваження судів апеляційної та касаційної інстанцій.

Так, відповідно до статистичних даних ВККС у 2011 р. на її адресу надійшло 12465 первинних скарг, у 2012-му — 10673, у 2013 р. — 9613 скарг, а в минулому — 9349. При цьому протягом 2011—2013 рр. догани було оголошено 360 володарям мантій. Тобто тільки 1% заяв, які отримала комісія, дав результат.

До речі, за згадані 3 роки найбільша кількість звернень надійшла щодо столичних законників — 4,8 тис. Найменше скаржилися на суддів Чернівецької області: у 2011 р. — 88 заяв, у 2012-му — 70, а у 2013 р. — 58.

Судді Тернопільщини — без доган

Безперечно, в минулі роки ВККС довелося мати справу з великою кількістю скарг. Адже механізму обмеження допуску заяв до розгляду постійно діючим органом не було. Тому «кваліфікаційники» приділяли увагу кожному зверненню, а в результаті більшість з них була відсіяна: дисциплінарні справи за ними так і не були відкриті.

Та й сам факт відкриття справи не означав, що служитель Феміди повинен отримати догану. Так, у 2011 р. за результатами розгляду відкритих справ лише у 25% випадків суддів притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а у 2% — направлено рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення. В решті випадків (73%) дисциплінарні справи були припинені.

Ситуація дещо змінилася у 2012 р.: у 65% відкритих справ провадження було припинено, у 31% — володарі мантій отримали догани. В решті випадків (4%) ВККС звернулася до ВРЮ. Тенденція до зменшення кількості рішень про припинення дисциплінарної справи та збільшення чисельності вердиктів, які передбачають притягнення до відповідальності, збереглася і у 2013 р. Так, з усіх відкритих справ лише у 38% випадках володарям мантій оголосили догани. Тобто дві з трьох розглянутих скарг зазнали фіаско.

Прикметно, що найбільше суддів, притягнутих до дисциплінарної відповідальності у 2011—2013 рр., — з Дніпропетровщини. За ці роки догани отримали понад півсотні служителів Феміди. А от жодного дисциплінарного стягнення в цей період не було в законників з Тернопільської області. У 2011 р. притягнення до відповідальності вдалося уникнути суддям з Волині, Черкащини та Чернівецької області. У 2012-му репутацією без доган могли похизуватися володарі мантій з Вінницької, Чернівецької та Чернігівської областей. У 2013 р. жодного стягнення не було накладено на суддів з Волинської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Хмельницької та Чернігівської областей.

«Загальники»-рекордсмени

Згідно зі статистичними даними найчастіше до ВККС звертаються фізичні особи. За результатами розгляду їхніх скарг 229 володарів мантій були притягнуті до відповідальності (в період з 2011 до 2013 р.). Представники органів прокуратури також часто надсилають на адресу ВККС заяви, в яких порушують питання про притягнення служителів Феміди до дисциплінарної відповідальності. Прокурорські нарікання на роботу суддів дали такий результат: унаслідок розгляду скарг щороку в середньому десяток законників отримують догани.

До речі, найменше заяв, наслідком розгляду яких стало притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, надійшло від народних депутатів, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів (громадських організацій, володарів мантій, теруправлінь Державної судової адміністрації).

Найбільша кількість доган — на рахунку представників загальних судів (протягом 2011—2013 рр. 349 служителів Феміди притягнули до відповідальності). За три роки стягнення отримали восьмеро «адміністративників» та троє «господарників».

До речі, здебільшого до відповідальності притягують законників, обраних безстроково. Судді апеляційної інстанції дуже рідко потрапляють на дисциплінарний гачок. Зокрема, у травні 2012-го ВККС оголосила догану за порушення правил відводу Ігорю Євдокімову із Севастопольського апеляційного господарського суду. У свою чергу ВРЮ скасувала рішення комісії, бо та не врахувала особливостей розгляду справ про банкрутство. У листопаді того ж року Олег Кучерук із Севастопольського апеляційного адміністративного суду отримав стягнення за невчасне виготовлення повного тексту рішень.

У травні 2013-го троє представників Апеляційного суду Дніпропетровської області — В’ячеслав Богдан, Світлана Мажара та Ірина Русакова — отримали догани за результатами перевірки та розгляду окремої ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Як установила ВККС, володарі мантій істотно порушили норми кримінального процесуального закону. До того ж розгляд справи в апеляційній інстанції проводився незаконним складом суду.

У червні того ж року догану отримав Андрій Ліщинський з Львівського апеляційного адміністративного суду. Комісія вирішила, що служитель Феміди не вжив заходів, аби розглянути апеляційну скаргу протягом строку, встановленого законом. Відповідно до інформації, яка публікувалася на офіційному сайті ВККС, за 4 роки менш ніж 10 володарів мантій з апеляційних судів отримали стягнення.

До речі, є кілька суддів-«реци­дивістів», яких неодноразово притягували до відповідальності. Так, за даними ВККС, восьмеро служителів Феміди, яким комісія у 2014 р. 
(І квартал) оголосила догани, впродовж 2011—2013рр. уже отримували стягнення.

Недотримання розумних строків

Основна причина оголошення суддям доган — невжиття заходів щодо розгляду справи протягом встановленого законом строку, що у 2011 р. становило 67%, у 2012-му — 63, а у 2013 р. — 48% загальної кількості підстав застосування стягнень. На другому місці — порушення володарями мантій норм процесуального права, зокрема, пов’язаних з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом (15%, 19 та 26% загальної кількості підстав).

Третьою з найпоширеніших підстав для оголошення догани є порушення, допущені суддею внаслідок умисного недотримання норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків, що призвело до скасування або зміни рішення.

У старій редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» були й такі підстави, які жодного разу не стали причиною притягнення служителів Феміди до відповідальності. Так, не застосовувався пункт закону: «неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру…, зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей».

Є лише кілька випадків, коли законникам оголошували догани за «розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні».

Так, у жовтні 2012-го комісія застосувала до Олександра Чулупа з Кіровського районного суду АРК стягнення. Як установила комісія, володар мантії порушив вимоги процесуального закону: пішов до нарадчої кімнати для постановлення вироку в одній з кримінальних справ і того ж дня взяв участь у публічному заході. Таким чином, постійно діючий орган вирішив, що О.Чулуп порушив таємницю нарадчої кімнати.

Все має змінитися

Загалом у минулі роки за проступки різної тяжкості (наприклад розгляд справи протягом 6 років чи невчасне виготовлення повного тексту рішення) володарів мантій карали однаково — оголошували догану. Нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів» має виправити такий недолік: у документі передбачено кілька видів дисциплінарних стягнень.

До того ж звернення до ВККС стало своєрідною зброєю, за допомогою якою скаржники мали намір, як стверджують експерти, вплинути на суддів. Адже тільки так можна пояснити той факт, що більшість скарг, які надійшли до комісії за останні 4 роки, стосувалася оскарження рішень храмів Феміди.

На думку фахівців, після прийняття нових правил розгляду «дисциплінарок» (зокрема запровадження механізму перевірки звернень на прийнятність до розгляду постійно діючим органом) кількість заяв, які отримуватиме ВККС, можливо, й не зменшиться. У той же час експерти переконані: працювати членам комісії стане набагато легше, бо безпідставні скарги відразу відсіюватимуться, навіть не потрапивши на розгляд ВККС.

Пряма мова

МИХАЙЛО МАКАРЧУК, секретар дисциплінарної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів:

— Наразі в провадженні у ВККС є скарги, як подані до 28 березня, так і ті, що надійшли після цієї дати. Відповідно до «Перехідних положень» закону «Про забезпечення права на справедливий суд» скарги, які подавались до набуття чинності змінами, розглядатимуться за процедурою, яка передбачалась законом в редакції 2010 р., тобто всім складом комісії. Нові скарги вивчатимуться вже відповідно до змін дисциплінарною палатою ВККС. Це основна відмінність в процедурі розгляду справ, що визначена новим законом.

Також більш конкретно виписані підстави притягнення суддів до дисцип­лінарної відповідальності. Збільшено кількість видів дисциплінарного стягнення. Чинний закон установлює можливість винесення попередження, догани, суворої догани, тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя та інші.

Після внесення змін навантаження на комісію не збільшиться, але при цьому зросте на кожного члена комісії. Якщо у попередньому складі ВККС питання дисциплінарної відповідальності розглядали 11 осіб, то зараз — лише члени дисциплінарної палати. Максимально це може бути 7 осіб, але наразі кваліфкомісія повністю не сформована, і нас у дисциплінарній палаті лише 4. Тому всі матеріали, які досі надходили, автоматизована система розподіляла між нами.

 Записав Олексій ПИСАРЕВ