Вікно в Європу

Уже 15 років українці можуть розраховувати на захист Страсбурга

У вересні виповнилося 15 років з дня набрання для України чинності Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. За цей час завдяки страсбурзькому суду українці отримали більше 100 млн грн. компенсацій, що, з одного боку, говорить про гарантії справедливості, а з другого — про внутрішні проблеми нашої держави.

Робота над помилками

Міністр юстиції Олександр Лавринович нагадав, що з набранням конвенцією чинності для нашої держави Україна визнала юрисдикцію Європейського суду обов’язковою для себе. Також було запроваджено механізм гармонізації правової системи нашої держави з нормами й стандартами Ради Європи.

Уживаються заходи як індивідуального характеру, спрямовані на усунення як конкретного порушення, визначеного в рішенні Європейського суду, так і загальних, мета яких — усунути підстави для надходження в Страсбург аналогічних заяв.

Станом на вересень 2012 року на виконання рішень Європейського суду державою було сплачено скаржникам майже 128 млн грн. компенсацій. Наразі наша держава — серед лідерів за кількістю звернень до Страсбурга, поступаючись лише Росії, Туреччині, Італії та Румунії.

Одночасно держава намагається усунути підстави для надходження до Євросуду аналогічних заяв проти України. Зокрема, здійснюється експертиза нормативно-правових актів щодо їх відповідності конвенції та практиці Суду. Так само аналізуються законопроекти, які подаються Урядом до Верховної Ради, й підзаконні акти, на які поширюється вимога державної реєстрації. Станом на вересень цього року Мін’юст дав понад 11 тис. висновків, при цьому в приблизно 600 з них указувалося на невідповідність нормативних актів вимогам конвенції.

Законні вимоги

З метою усунення підстав для систематичної констатації порушень, що зумовлюються невідповідністю законів вимогам конвенції, в Україні було розроблено та внесено низку змін до законодавства. Зокрема, запроваджено нову процедуру виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів — установ, організацій, підприємств (закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5.06.2012).

Також заборонено перегляд кореспонденції осіб, які тримаються під вартою або відбувають покарання, адресованої Європейському суду та захиснику або отриманої від них. Для цих змін було прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права на листування осіб, які тримаються під вартою, та засуджених осіб» від 21.01.2010.

Варто згадати про приведення у відповідність до вимог конвенції процедури екстрадиції. Так, закон «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо видачі особи (екстрадиції)» від 20.05.2010 запровадив у рамках кримінального процесу чітко регламентовану процедуру екстрадиції, яка забезпечує захист прав та інтересів осіб, щодо яких вирішується питання про видачу.

Крім цього, у законодавчому порядку було скорочено строки розгляду справи в апеляційній та касаційній інстанціях і заборонено апеляційним судам відправляти цивільні та господарські справи на новий розгляд (закон «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010), що забезпечує усунення проблеми недотримання вимоги розгляду судами справ у розумний строк.

Не можна не відзначити й запровадження порядку інстанційного оскарження рішень судів у справах про адміністративні правопорушення, що стало можливим завдяки закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24.09.2008. Також було внесено зміни до порядку поміщення дітей у приймальники-розподільники для дітей (закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поміщення дітей у приймальники-розподільники для дітей» від 9.09.2010).

Як відзначають у Мін’юсті, у нашій державі забезпечено переклад та оприлюднення рішень Європейського суду. Зокрема, переклади остаточних рішень Страсбурга українською мовою можна знайти на офіційному сайті міністерства.

Разом з тим інколи Європейському суду доводиться неодноразово нагадувати нашій державі про необхідність вирішення певних проблем. Саме так було із законом про гарантії держави щодо виконання судових рішень. Вимагаючи запровадження змін, у Страсбурзі ухвалили пілотне рішення у справі «Іванов проти України» й були готові почати розгляд подібних справ у прискореному порядку. Зрештою наша держава хоча й не вклалася в установлені європейцями часові рамки, але зуміла ухвалити закон.