Закон і Бізнес


Бар’єр для посягань на гарантії

Народні обранці виявили 5 підстав для визнання неконституційним оподаткування «надвеликих» пенсій


№18 (1212) 02.05—14.05.2015
РОМАН ЧИМНИЙ
3597

Намагання Уряду зекономити на виплатах пенсій та на інших соціальних гарантіях, зокрема за рахунок їх оподаткування, може наразитися на негативний висновок Конституційного Суду. На цьому тижні на вул.Жилянську надійшло подання від 48 народних депутатів, в якому обгрунтовується неконституційність звуження обсягу соціальних гарантій українців. Поки що документ вивчається в секретаріаті КС, але майбутнє рішення виглядає доволі прогнозованим.


Урізання податком

Нагадаємо: наприкінці минулого року в одному пакеті з бюджетом парламент ухвалив закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів Украї-ни» від 28.12.2014 №71-VIII. Серед іншого, за цим актом, пенсії та щомісячне грошове утримання суддів отримали відповідне оподаткування. «Завеликими», на думку Уряду, є пенсії, що перевищують 3 мінімальні зарплати (3654 грн.). Вдатися до тотального обмеження таких виплат Кабмін тоді не наважився, оскільки це вочевидь підпадало під поняття «звуження обсягу існуючих прав», що заборонено ст.22 Конституції. Пішли в обхід і запровадили оподаткування «надлишкових» пенсій.

Згодом, уже в цьому році,  через парламент провели й інші зміни до пенсійного законодавства. Зокрема, щодо урізання пенсій працюючим пенсіонерам, суддям у відставці, державним службовцям та іншим категоріям громадян. Тож висновок КС щодо положень закону №71-VIII стане орієнтиром і для оскарження цих та інших актів, які погіршують рівень пенсійного забезпечення громадян.

Позиція авторів подання виглядає доволі обгрунтованою, тим більше що базується не на їхніх припущеннях, а на правових позиціях самого Суду.

Звуження прав і свобод

Насамперед, посилаючись на визначення України як соціальної, правової держави, нардепи звертають увагу на основний обов’язок органів влади — утвердження й забезпечення прав і свобод людини (стст.1, 3 Конституції). Крім того, як зазначалося, ст.22 Основного Закону визначає основоположний принцип неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових або внесенні змін до чинних законів.

На цьому наголошував КС у рішенні від 9.07.2007 №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян. Згідно з позицією Суду «невиконання державою взятих на себе соціальних зобов’язань порушує принцип соціальної, правової держави». А встановлення певних соціальних пільг, компенсацій і гарантій є «складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права».

Не може інакше тлумачитися й саме поняття «звуження змісту прав і свобод». Адже в рішенні №8-рп/2005 КС чітко окреслив критерії, за якими можна встановити, чи відбулося таке звуження: «Звуження обсягу прав та свобод — це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики».

Із цього нардепи роблять висновок, що з ухваленням закону №71-VIII відбулося обмеження та звуження змісту, обсягу існуючих соціальних прав і гарантій усупереч стст.1, 3, 19, 22, 46, 68 Конституції.

Колізія законів і рівність у правах

Прикметно, що положення акта №71-VIII не узгоджуються із законом «Про пенсійне забезпечення», який встановлює, що пенсії не підлягають оподаткуванню. Хоча цей аргумент Кабмін може заперечити тим, що пільги з оподаткування мають бути передбачені виключно профільним законом.

Натомість значно складніше буде заперечити третій аргумент нардепів: обмеження у правах громадян за ознаками майнового стану, зокрема оподаткування пенсій залежно від їх розміру. «Таке законодавче регулювання суперечить меті встановлення конституційної гарантії матеріального забезпечення пенсіонерів, свідчить про його формальний характер, не відповідає принципу єдиного статусу всіх пенсіонерів України та порушує принцип рівності між пенсіонерами», — констатується в поданні.

Неспроможність і небажання

Також нардепи наголошують, що нововведення не узгоджується з ст.46 Конституції, яка закріплює право на соціальний захист пенсіонерів. Адже «шляхом оподаткування пенсійних виплат громадян держава доводить своє небажання або неспроможність виконувати взяті на себе раніше соціальні зобов’язання».

Цей висновок підкріплюється посиланням на рішення КС №6-рп/2007, в якому прямо зазначено, що «невиконання державою взятих на себе соціальних зобов’язань порушує принцип соціальної, правової держави» (ст.1 Конституції).

І, нарешті, нардепи вважають, що парламент порушив приписи ч.2 ст.8 Конституції, оскільки прийняв акт, окремі норми якого суперечать Основ-ному Закону. Посилання ж Уряду на «особливий період» у країні як на підставу для запровадження обмежень не має під собою конституційного підгрунтя. Як наголошують парламентарі, такі рішення можуть прийматися виключно в умовах воєнного або надзвичайного стану і на чітко визначений період. Але ні першої, ні другої умови наразі не існує.

До речі, як повідомляв «ЗіБ» (див. №17. — Прим. ред.), у ВР зареєстровано проект, яким пропонується встановити кримінальну відповідальність за розробку законодавчих ініціатив, котрий, серед іншого, «завдає шкоди правам і свободам громадян». За умови його дії в чиновників не виникало б навіть бажання посягати на питання соціального захисту. Адже визнання таких норм неконституційними мало б наслідком однозначне притягнення до кримінальної відповідальності їх ініціаторів.

КС неодноразово розглядав справи і ухвалював рішення, в яких визнавав неконституційними окремі положення актів щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій. Натомість Кабмін ініціював, а Верхов-на Рада різних скликань регулярно приймала такі закони.

Гарантії чи повноваження?

Очевидно, позиція КС у цій справі стане визначальною для оскарження інших законодавчих змін, якими обмежуються чи скасовуються пенсійні виплати або інші соціальні гарантії. Під це визначення, до речі, підпадають зупинення індексацій і перерахунок пенсій.

Нардепи у своєму поданні не згадали, але окремі судді КС швидше за все пам’ятають, як ВР попереднього скликання навела рішення Суду від 25.01.2012 №3-рп/2012 як приклад порушення ними присяги, звинувативши суддів КС у тому, що вони «фактично порушили право громадян на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї». Тож навряд чи тепер в єдиному органі конституційної юрисдикції намагатимуться захистити право Уряду й парламенту відступати від свого конституційного обов’язку через складні економічні умови.

Так, ВР має виключне право визначати законами ставки податків і зборів, уключаючи базу їх нарахування. І навіть референдум із цих питань прямо заборонений Основним Законом. Але право громадян на соціальний захист, очевидно, обмежує органи влади у використанні своїх повноважень на шкоду конституційним гарантіям.

Отже, або КС стане бар’єром, який захистить громадян та їхні права від зазіхань урядовців, або Кабмін отримає індульгенцію на довільне обмеження соціального захисту й водночас спокусу збільшувати податки з пенсій, аж доки їх розмір не сягне 100%.