Закон і Бізнес


Витончене правозастосування

Від нудьги судді перетворюють засідання на спектаклі, а рішення — на художні романи


№37 (1076) 15.09—21.09.2012
ІРИНА КОНДРАТЬЄВА
1213

У залі суду можна зіткнутися з безліччю нестандартних звернень або рішень. Внести різноманітність до щоденної рутини намагаються і адвокати, і судді. Пропонуємо найцікавіші моменти з неформатної юридичної практики.


Думка — в коміксах

Юрист Боб Кон, що виступає проти позасудового врегулювання спору між Мін’юстом США і трьома найбільшими в країні видавцями електронних книг, Hachette Book Group, Simon & Schuster і HarperCollins, звернувся до суду з думкою, оформивши її у вигляді коміксу. Такий незвичайний формат він вибрав після того, як суддя Деніз Кіт із суду Манхеттена обмежила розмір листа на підтримку відповідачів, який можна спрямувати до суду, 5 сторінками.

«Я подумав про використання картинок, що замінюють тисячу слів», — пояснив юрист, що став на сторону видавничих будинків, а також Apple, Penguin Group і MacMillan, згаданих у позові Мін’юсту про цінову змову на ринку електронних книг.

Документ оформлений за всіма правилами, прийнятими в суді: у нього є титульна сторінка, поля, шрифти також необхідного розміру. Проте замість звичного тексту — комікси. Автор ілюстрацій — Юлія Алексєєва, однокурсниця дочки юриста, котра вивчає кіномистецтво в Гарварді.

Що стосується самої справи, то мова йде про позов, поданий Мін’юстом у квітні поточного року проти Apple і 5 видавничих компаній, яких запідозрили в ціновій змові. Б.Кон зробив спробу пояснити суду, як піратство в Мережі створює ситуацію, коли звичайні правила комерції не працюють у разі ціноутворення на електронні книги. Зробити це на 5 сторінках неможливо, вважає юрист. Проте картинки не тільки допомагають зрозуміти ситуацію, але й звернені до публіки за межами залу судових засідань.

«Актори в праві»

Знаються юристи й на акторській майстерності. Іноді в американському залі суду можна побачити справжній спектакль, правда, розігрують його не юристи, а найняті актори. Їх можна запросити для того, щоб вони зачитали показання відсутніх свідків. Звучати це буде значно емоційніше й переконливіше, ніж формальне читання клерками, говорять самі актори, які упевнені, що їх майстерність є вагомим внеском у перемогу однієї із сторін у справі. З ними згодні і юристи. Один з них — Томас Бейкер, професор права з Міжнародного університету Флориди. Роботу компанії «Актори в праві», що надає акторів для потреб суду, він вважає «геніальною ідеєю». «Актор виконує роль в особах. Він цікавий. Він тримає аудиторію», — коментує Т.Бейкер.

Художнє рішення

Серед американських суддів можна знайти любителів найрізноманітніших прозових жанрів. Їх рішення й думки нагадують то есе про сучасну поп-культуру, то гумористичну розповідь, то детективний роман.

Наприклад, суддя з Сан-Антоніо Фред Бірі у своїх рішеннях цитував Барбару Стрейзенд, яку назвав «компетентним експертом», відомих композиторів і поетів, рекламні слогани, а також телепередачі. Суддя 9-го апеляційного суду Олексій Козинський одного разу склав незвичну ухвалу, в якій, як багато хто вважає, він зашифрував назви 215 кінофільмів. Справа стосувалася кіноіндустрії, але самі фільми були ні при чому. Суддя відмовився від коментарів, а любителі кіно тепер практикуються, виловлюючи назви фільмів у тексті судового документа.

Суддя Верховного суду США Джон Робертс пішов далі й стилізував свою думку в справі про наркоторгівлю під детективний роман. Початок звучав таким чином: «Північна Філадельфія, 4 травня 2001 року. Офіцер Шон Делвін з наркополіції перебуває на завданні. Робота під прикриттям. Обстановка? Важка, як усохлий шматок м’яса».

«Судді намагаються зробити свої рішення більш читабельними й цікавими», — говорить суддя Уїльям Чендлер. Проте професор з Університету Мемфіса пояснює таку тенденцію простіше: суддям, як і всім людям, іноді нудно й потрібно трохи уваги.