Пробачення — не аргумент

Спроби потерпілих стати на захист суддів ТСК не братиме до уваги

Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції досить часто заслуховує громадян, які скаржаться на судові рішення. Проте, як з’ясувалось, якщо постраждала особа претензій до законника не має — на вердикт колегіального органу це жодного впливу не матиме.

Ні своїм, ні чужим

Захищати своє право на професію довелося Маргариті Цховребовій з Одеського окружного адміністративного суду. Своїм рішенням вона заборонила проводити 4 квітня минулого року мітинги біля міської ради. При цьому обмеження стосувались як ПП «УДАР», яка збиралася зібрати людей під закликами проти сепаратизму, так і її опонентів: організацій «Куликове поле» і «Ми — слов’яни». Останні, як повідомляли місцеві ЗМІ, планували «заявити про вірність Русі-матінці».

З проханням обмежити проведення масових заходів до суду звернулися представники мерії, які побоювалися, що проросійські сили спробують зірвати позачергове засідання сесії. Більше того, в правоохоронних органах не виключали, що активісти підуть на штурм адмінбудівлі.

Сама ж суддя пояснювала своє рішення тим, що напередодні згаданого звернення в Одесі вже проходили масові акції, організовані протилежними політичними силами. Як наслідок, виникли сутички — 5 громадян, у тому числі й один правоохоронець, зазнали травм. А організатори мітингів після цього не вжили необхідних заходів, аби ситуація не повторилася. До того ж, за словами М.Цховребової, тоді в місті активізувалися сепаратистські організації, які вели неприховану пропаганду за відокремлення від України. Таким чином, заборонивши виходити на вулицю представникам обох політичних таборів, законниця спробувала убезпечити людей.

Проте в обласній прокуратурі вирішили, що вона тим самим обмежила права громадян, а тому звернулися зі скаргою до ТСК. Щоправда, тимчасовий орган з розумінням поставився до позиції володарки мантії та вказав, що в її діях немає ознак ні порушення присяги, ні дисциплінарного проступку.

3 години — на футбол

Таке ж рішення комісія ухвалила й стосовно судді Харківського окружного адмінсуду Юрія Бадюкова, який заборонив проводити мітинг місцевим комуністам. До речі, встановлене ним обмеження стосувалося тільки пл. Свободи і лише періоду з 11:00 до 14:00. В інший час ніхто акцію не обмежував би.

Тема запланованого заходу, здавалося б, була досить нейтральна — «вимога зміни політики, яка призводить до тотального погіршення життя трудящих». Однак насторожував час мітингу. В той день проходив футбольний матч між харківським «Металістом» і доне- цьким «Шахтарем», і вболівальники обох клубів планували провести спільний марш за єдність України. Безсумнівно, акція комуністів у той самий час і в тому самому місці могла б перерости в криваве протистояння.

Під час засідання ТСК Ю.Бадюков зазначив, що право на вираження своїх політичних поглядів та участь у масових заходах — невід’ємне право людини. «Але чи може воно стати поряд із правом на життя. Суд виходив з того, що є реальна небезпека для життя людей», — наголосив суддя. При цьому, за його словами, якби аналогічні судові рішення вчасно були ухвалені та виконані на Донбасі, то, можливо, зараз там не було б і воєнного конфлікту.

Заперечень у членів ТСК така позиція не викликала. Як пояснив журналістам голова комісії Володимир Мойсик, обоє суддів не обмежували права громадян на тривалий період, а лише встановили тимчасову заборону. Не можна, на його думку, говорити і про якусь політичну упередженість законників.

Допомога залу

Водночас іншим суддям, яких запросили на засідання ТСК, пощастило значно менше — колегіальний орган побачив ознаки порушення присяги в діях одразу 5 з них. А Світлані Льон із Ленінського райсуду м.Кіровограда не допомогло навіть заступництво громадянина, за арешт якого її, власне, і пропонують звільнити.

Як розповіла член ТСК Марина Соловйова, 27 січня минулого року правоохоронці затримали Максима Гуцалюка нібито за злісну непокору працівникам міліції. Мовляв, у нього попросили показати документи, а він повів себе агресивно. Розглянувши справу, суддя вирішила заарештувати громадянина на 15 діб.

Водночас сам затриманий не визнавав своєї провини. За його версією, на прохання міліціонерів він пред’явив паспорт, згодом вивернув кишені й довів, що зброї не має. Коли ж йому запропонували піти до райвідділу — також не опирався. Сам М.Гуцалюк припускає, що увагу правоохоронців привернув його зовнішній вигляд: на ньому були берці, одяг кольору хакі, жовто-блакитна стрічка. Брав він участь і в акціях протесту, але тоді просто йшов у власних справах.

Виступаючи на засіданні ТСК, активіст наголосив, що вартові порядку порушили його права, а ось до судді він претензій не має. «Вона виконувала обов’язки відповідно до тих документів, які їй були надані», — зазначив М.Гуцалюк. Така позиція дещо здивувала членів комісії, які звернули увагу, що рішення ухвалювала все ж суддя, а не міліціонери. Однак потерпілий своєї думки не змінив. Щоправда, на позицію ТСК це жодним чином не вплинуло. «Опікуватися законністю судового рішення має не громадянин», — наголосив В.Мойсик. За його словами, якщо потерпілий приїхав з Кіровограда лише для того, щоб сказати, що не має до судді претензій, — це його особиста справа. Але колегіальний орган має вирішувати питання самостійно.

Можливо , рішуча позиція В.Мойсика пов’язана з тим, що С.Льон — не єдина суддя з Кіровоградщини, на яку подано скаргу. Загалом, як повідомляли ЗМІ, в останні дні січня минулого року в Кіровограді за «хуліганство» та «непокору правоохоронним органам» було заарештовано 10 активістів. А тому розгляд подібних справ комісія продовжить найближчим часом. І навіть якщо громадяни знову спробують стати на захист суддів — навряд чи це принесе позитивний результат.