Закон і Бізнес


Статус з’їзду: все складно

Шанси, що ВРЮ найближчим часом отримає трьох членів за квотою захисників, хоч і невеликі, але є


Продовження мукачівського з`їзду в Києві за своєю скандальністю обіцяє бути не менш цікавим.

№14 (1208) 04.04—10.04.2015
ПЕТРО ЛЕВИНСЬКИЙ
3376

Днями в газеті «Голос України» офіційно оприлюднений порядок денний 2-ї частини ІІІ з’їзду адвокатів, який повинен пройти 24—25 квітня в столичному Будинку кіно. Ключовим питанням є призначення членів Вищої ради юстиції. Чому захисники йдуть карати суддів і наскільки продуктивним виявиться форум? Спробуємо розібратися.


13 друзів Юстиції

Закон «Про забезпечення права на справедливий суд», окремі положення якого набули чинності наприкінці лютого, зобов’язав адвокатів до 28 квітня обрати своїх представників до ВРЮ. Правники не стали відкладати питання в довгу шухляду й уже 5 березня організували засідання оргкомітету з підготовки з’їзду, затвердили його дату й порядок денний. Отримавши повідомлення про це, секретаріат Ради розмістив його на сайті, і почалася передвиборна кампанія за оновленими правилами.

Свої заявки на участь у перегонах подали у відведений законом термін 8 адвокатів і 1 нотаріус, які претендують на дві посади, а також 4 судді, котрі хочуть заповнити ще одну вакансію.

Робота у ВРЮ як продовження кар’єри служителя Феміди в принципі зрозуміла. А от навіщо адвокати йдуть на державну службу? Їх, на відміну від попереднього складу Ради, очікує 4 роки бюрократичної за своєю природою роботи на постійній основі без права займатися улюбленою справою! Мотиваційні листи кандидатів (ще одна новела закону) наводять на роздуми про те, що далеко не всі розуміють, чим повинен займатися конституційний орган.

Вірю — не вірю

Стаття 3 закону про ВРЮ обмежує повноваження Ради чотирма позиціями: внесенням подання про призначення та звільнення суддів; розглядом справ і прийняттям рішень стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; дисциплінарними провадженнями щодо суддів Верховного й вищих спеціалізованих судів; розглядом скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, а також прокурорів. Натомість кандидати (можливо, заради того, щоб бути в тренді) пишуть переважно про недосконалість судової влади та переймаються більш глобальними завданнями: прагнуть відновлювати довіру, реформувати систему, вдосконалювати нормативно-правове регулювання…

У контексті оцінки реальних мотивів певний інтерес становлять результати опитування, організованого (жартома чи серйозно) в одній з професійних груп у Фейсбуку. Правникам запропонували вибрати з кількох варіантів причини, з яких адвоката може зацікавити посада в Раді. Серед найпопулярніших виявилися: зв’язки, якими обросте юрист після завершення каденції, стабільний дохід та моральне задоволення від можливості карати суддів (для останнього випадку показова оцінка, яку дали одному з реальних кандидатів, — він, мовляв, наша людина, але викритий у лояльності до суддів, що є недобре).

Торг доречний?

Урешті-решт ми отримаємо тих представників, яких заслуговуємо. Щоправда, якщо з’їзд відбудеться і його результатів не скасує суд. А підстав для того, щоб через порушення процедури поставити під сумнів легітимність формування складу ВРЮ, вже більш ніж достатньо.

Взяти хоча б порядок денний. Згідно з оголошенням, розміщеним напередо­дні осінньої частини заходу, на з’їзді мали заслухати доповіді голів НААУ, ВКДКА та ВРКА, призначити представника до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, розглянути питання «щодо призначення членів Вищої ради юстиції», внести зміни до положення про Вищу ревізійну комісію адвокатури та її складу, а також обговорити обов’язкове на таких заходах «Різне». Цей порядок денний не був вичерпаний, а в роботі взяли паузу.

Тепер затверджується й оприлюднюється оновлений перелік, в якому лише два питання (не враховуючи «Різного»). Одне (абсолютно нове) — обрання члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Для його включення до плану роботи навіть не було підстав, оскільки відповідні положення закону на той момент не набрали чинності.

Однак надія, що з’їзд відбудеться й адвокатська квота у ВРЮ буде запов­нена, залишається. Хоча б тому, що деякі з правників, що сумніваються в легітимності з’їзду й висловлюють цілком обгрунтовані аргументи, заявили про бажання позмагатися за одне з двох крісел у ВРЮ. Або тому, що керівник регіональної ради адвокатів, як найбільш затятий опонент організаторів з’їзду, пропонує включити до порядку денного низку питань для обговорення. Що це — створення передумов для оскарження в майбутньому рішень? Чи предмет для торгу?

P.S. (за класиком)

Тож запасаємося попкорном і в Будинку кіно спостерігаємо за подальшим розвитком сюжету. Хоча досвід попередніх сеансів налаштовує вдумливого глядача на сумний фінал чергової серії драми, наче знятої за мотивами твору відомого філософа-сатирика:

• ухвалення парламентом закону «Про відновлення довіри до судової влади», ініціювання ІІ з’їзду адвокатів, Одеса, процедурні порушення під час допуску та голосування «кооптованих» делегатів, суд, скасування рішень;

• прийняття парламентом закону «Про прокуратуру», ініціювання ІІІ з’їзду адвокатів, Мукачеве, порушення процедури допуску делегатів, суд, блокування роботи центральних органів самоврядування;

• ухвалення парламентом закону «Про забезпечення права на справедливий суд», ініціювання другої частини ІІІ з’їзду, процедурні порушення у включенні питань до порядку денного, Київ...

Може, щось у парламенті підправити?

ТОЧКА ЗОРУ

Чи є загрози правомочності з’їзду?

Лідія ІЗОВІТОВА, голова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України:

— Вважаю, що сьогодні немає підстав сумніватися в правомочності з’їзду та його майбутніх рішень. Одним з голов­них і складних для нас стало питання: чи потрібно скликати новий з’їзд? Це пов’язано із часом набрання чинності законом «Про забезпечення права на справедливий суд»...

Адвокатура — єдиний суб’єкт формування ВРЮ і ВККС, який не витрачає коштів бюджету на свої з’їзди, а проводить їх за рахунок внесків адвокатів. На жаль, автори закону не врахували цього факту, встановивши, що адвокати повинні призначити членів і ВРЮ, і ВККС на з’їзді, розділивши в часі (через 30 днів) набрання чинності змінами до закону про ВРЮ й до закону «Про судоустрій і статус суддів».

Уважаю, що питання застосування норм закону слід вирішити з урахуванням наших зауважень. Адже проводити по 2 з’їзди щороку для адвокатів, особливо в такий фінансово складний час, стало непосильним завданням.

Катерина КОВАЛЬ, заступник голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України:

— З’їзд адвокатів, який проходив у Мукачевому, не закінчив своєї роботи — було оголошено перерву до винесення Вищим адмінсудом постанови у справі щодо оскарження рішень про обрання членів ВРЮ на з’їзді в Одесі. На організаційному засіданні РАУ більшістю голосів прийнято рішення проводити другу частину мукачівського з’їзду.

Це означає, що делегати залишаться ті, які були обрані раніше. Вони ж в основному стануть і претендентами на посади у ВРЮ й ВККС. Було б правильніше закрити цей з’їзд і провести відкриту, чесну процедуру вибору делегатів на IV з’їзд, причому без «кооптованих» делегатів. Вчені призначили новий з’їзд, а адвокатське співтовариство не може знайти консенсусу в цьому питанні...

Організаційний комітет РАУ вже включив питання про обрання члена ВККС від адвокатури до порядку денного з’їзду, незважаючи на явні порушення процедури подання кандидатур, які не були обрані делегатами. Тепер маємо обмеження права претендентів, які збиралися висуватися як делегати з’їзду. А це означає, що адвокатура знову буде втягнута в судові спори й наслідком цього стане блокування роботи конституційного органу.

Вікторія ГАЙВОРОНСЬКА, головуюча на III з’їзді адвокатів, голова Ради адвокатів Харківської області:

— У цій ситуації спочатку потрібно було знову зібратися й закрити позачерговий III з’їзд, потім скликати новий, провести близько тисячі зібрань, обрати делегатів

і провести конференції в усіх регіонах, обрати делегатів та провести з’їзд, ухвалити на ньому рішення про призначення членів ВРЮ й закрити його. Після набрання чинності новою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів» скликати новий форум, провести конференції в усіх регіонах, обрати делегатів та провести з’їзд і призначити члена ВККС і т.д...

Приймаючи рішення про призначення дати другої частини позачергового III з’їзду адвокатів, ми виходили з необхідності дотримання основних принципів закону, його імперативних норм про терміни проведення форуму, а також розумного розпорядження коштами й часом адвокатської спільноти. Важливим аргументом став той факт, що питання про призначення членів ВРЮ включене до порядку денного позачергового III з’їзду адвокатів, який проходив у Мукачевому.