Закон і Бізнес


Кредитні історії

Банкам доведеться розповідати про всі, навіть найдрібніші, умови позики


№14 (1208) 04.04—10.04.2015
ЄВГЕН БЕРЕЗОВСЬКИЙ
3274

Парламентарі звернули увагу на те, що позичальники часто не знають про всі умови кредиту і, як наслідок, стикаються з неочікуваними стягненнями. Для того щоб мінімізувати такі випадки, нардепи збираються зобов’язати банки підвищувати фінансову грамотність населення.


Сила — у слові

За даними Національного банку, залишки за гривневими кредитами фізичних осіб у лютому цього року перевищували 100 млрд грн. Значна частина із цієї суми належить до споживчого кредитування. Водночас, як наголошують у парламенті, рівень довіри населення до фінустанов залишається досить низьким.

Для того щоб, з одного боку, підвищити довіру до банків, а з другого — забезпечити права позичальників, група парламентарів підготувала законопроект «Про споживче кредитування» (№2455). Відповідно до ініціативи банки та інші фінустанови зобов’яжуть розкривати повну інформацію про майбутню позику.

Зокрема, громадянин гарантовано знатиме про тип процентної ставки (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення й можливу зміну, а також усі індекси, що застосовуються до неї.

Одним з нововведень документа є визначення поняття «ефективна річна процентна ставка», яку так само повідомлятимуть. Під нею розумітимуться загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у відсотках річних від загального розміру виданого кредиту. Приміром, позичальник може взяти в кредит 1000 грн. під 30% річних. Водночас відповідно до умов договору ще 100 грн. він має заплатити за обслуговування. Таким чином, загальна сума, яку він має повернути, становитиме 1400 грн., а ефективна річна процентна ставка — 40%. Крім цього, фінустанова розкриватиме загальну вартість кредиту для споживача. Тобто «зізнаватиметься», що виплатити доведеться саме 1400 грн.

Об’єднані алгоритмом

Звісно, може виникнути запитання, які суми слід включати до ставки, а які банк спробує приховати. Наприклад, у деяких фінустановах під час останньої виплати слід додатково віддати кілька десятків гривень за закриття кредиту. Порівняно із самою сумою позики ці гроші видаються мізерними, й у банку може виникнути бажання не повідомляти про них. Мовляв, позичальнику про ці «копійки» знати необов’язково.

Аби подібних ситуацій не виникало в майбутньому, пропонується передбачити, що методику розрахунку загальної вартості кредиту й ефективної процентної ставки визначатимуть відповідно Нацбанк та Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. А щоб остаточно відбити бажання приховувати інформацію, в законі пропишуть: будь-які не включені до загальних витрат обов’язкові платежі виключаються із суми кредиту й повертаються позичальнику.

У той же час банки, як правило, самостійно повідомляють позичальників не тільки про суму, яку їм доведеться виплатити за відсотками, а й про інші витрати. Хоча до єдиного знаменника ці цифри не зводять. А ось фінустанови, які спеціалізуються на мікрокредитах, відчують вплив закону сповна. Коли громадянин звертається до таких структур, йому повідомляють незначну, здавалося б, відсоткову ставку. Найчастіше — близько 2% на день. Хоча неважко підрахувати, що 2% на день — це 720% річних. І саме цю цифру згідно з проектом доведеться називати як ефективну процентну ставку.

Крім цього, деякі фінустанови намагаються взагалі приховати розміри відсотків, пояснюючи, що беруть лише «плату за користування послугою». Щоправда, на практиці ця плата становить ті самі 2% на день.

Складніше буде фінустановам і рекламувати свої послуги. Відповідно до запропонованих змін, якщо зазначатиметься процентна ставка чи будь-які дані, що стосуються загальних витрат за споживчим кредитом, то повідомляти доведеться і вже згадану ефективну річну процентну ставку.

Борг із прискоренням

Одним із приємних нововведень для позичальників мають стати правила дострокового повернення боргу. Відповідно до проекту споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит. Єдине, що треба, — письмово повідомити про це кредитодавця. У такому випадку позичальник отримає право віддати тільки відсотки та будь-які обов’язкові платежі лише за час, який він користувався кредитом.

У свою чергу кредитодавець не матиме можливості як відмовити у достроковому погашенні, так і встановити будь-яку додаткову плату за це.

Проте в разі дострокового повернення кредиту фінустанова недоотримає прибуток. Тому не виключено, що, намагаючись уникнути втрат, банки підвищуватимуть відсоткову ставку. Як наслідок, платити все одно доведеться позичальникам.

Крім цього, проект передбачає, що споживач одержить право протягом 14 днів відмовитися від кредиту. Причин цього він зможе взагалі не пояснювати, а сплатить лише відсотки за той час, упродовж якого мав гроші на руках. Такі нововведення загрожують підривом системи мікрокредитування, яка спеціалізується саме на позиках на один-два тижні. Адже не буде сенсу платити 720% річних, коли гроші можна буде взяти в банку під у рази менші відсотки.

ПРЯМА МОВА

Володимир РАДІН, заступник голови правління, директор з питань споживчого кредитування «Укрсиббанку» BNP Paribas Group:

— У своїй роботі ми використовуємо принцип «відповідального кредитування». Тобто допомагаємо прийняти зважене рішення щодо необхідності кредитування з огляду на реальні можливості й потреби клієнта. Адже помилкове рішення може стати для позичальника непосильним тягарем. Аби цього не сталося, банк дає максимально повну інформацію про всі відсотки та комісії за кредитом. Власне, такі вимоги висуватимуться перед усіма банками в разі прийняття закону «Про споживче кредитування». Більше того, наші клієнти мають 14 днів пільгового періоду, протягом якого вони можуть повернути кредит у разі виявлення в договорі прихованих комісій.