Закон і Бізнес


Разом сильніші

Що змусить працедавців підвищити зарплату співробітникам юридичних департаментів?


№13 (1207) 28.03—03.04.2015
ТАМАРА ВОЛІНА
3617

Роботодавці досі не навчилися віддавати належне правничому супроводу бізнесу, переконані юрисконсульти, а тому, навіть вигравши судовий процес, корпоративний юрист не сподівається на премію. Однак із цієї ситуації є вихід.


Ціна консультації

Низькі заробітні плати, конкуренція між колегами, далеко не кожен з яких є професіоналом високого гатунку, конфронтація з державними органами та інші проблеми постали нині перед працівниками юридичних департаментів суб’єктів господарювання. Вихід із непростої ситуації корпоративні юристи намагалися знайти в ході круглого столу «Робота українського юрисконсульта в епоху змін», організованого Інформаційним агентством «Лігабізнесінформ».

Найболючіше питання, з яким довелося стикнутися чи не кожному правникові, прив’язаному до свого робочого місця, — це оплата праці. Криза, від якої нині потерпає бізнес, змушує суб’єктів господарювання економити на юридичному супроводі. Правничі департаменти скорочують співробітників, а на індексацію винагороди юристам годі й сподіватися. Невдоволених, зауважили юрисконсульти, радо замінять правники, готові працювати й за менші гроші.

Сьогодні юридичний ринок дозволяє робити пропозиції щодо оплати праці в розмірі 2000—2500 грн., хоча ще торік це було 5000—10000 грн., поскаржились учасники заходу.

Не до ввічливості

Працювати ж стало складніше. Юристи зазначили, що вони позбавлені можливості прогнозувати процеси, які відбуваються в правовій царині. Якщо торік юрисконсульт міг передбачити кінцевий результат судової тяганини, послуговуючись об’єктивними факторами, то сьогодні, поскаржилися правники, результати можуть виявитися неочікуваними. Один з доповідачів розповів про те, що з 6 податкових спорів, учасником яких довелося стати його роботодавцю, 3 були виграні з певних підстав, а 3 — з тих самих підстав оскаржені й наразі перебувають у суді апеляційної інстанції.

Не додає оптимізму і взаємодія з посадовцями. Правники відзначили, що, як і раніше, представники держави не бажають спілкуватися з юрисконсультами на рівних, хоча багато хто з них просто надає адміністративні послуги. Крім того, чиновники не поспішають приймати рішення, очевидно, боячись брати на себе будь-яку відповідальність, і отримати від них дозвільні документи стало набагато складніше.

Не проти монополії

Ударом нижче пояса для спільноти юристів стала ідея про адвокатську монополію, яку активно лобіюють їхні колеги, що мають посвідчення адвоката. Юристи стурбовані тим, що, попри формальну згоду адвокатів на участь юрисконсультів у судових процесах, законопроектами передбачено зміни до процесуальних кодексів, які таку участь практично нівелюють. Наприклад, у Господарському процесуальному кодексі пропонується закріпити, що юрисконсульт може брати участь у процесі лише разом з адвокатом (№1794-1). Таким чином юрисконсульта фактично позбавляють самостійності.

Щоправда, і серед юрисконсультів знайшлися такі, хто виступив на підтримку монополії. Вони аргументували це тим, що монополія дозволить притягати недбалих адвокатів до відповідальності, що неможливо у випадку участі в процесі юриста, який не має свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Юрисконсульти ж переконані, що, провалюючи процес, адвокат ризикує тільки своїм гонораром, у той час як корпоративний юрист у кращому випадку втратить частину зарплати, а в гіршому — місце роботи.

Втім, юрисконсульти зовсім не проти адвокатської монополії, однак за умови, що юридичний ринок буде підготовлений належним чином, а правники зможуть отримати вищезгадане свідоцтво за спрощеною процедурою.

Поки ж юрисконсульти вбачають в адвокатах мало не суперників, які і заробляють більше, і здатні впливати на процеси, що відбуваються в суспільстві. Специфіка роботи змушує адвокатів бути мобільнішими, у той час як юрисконсульти, прив’язані до свого робочого місця та окладу, втрачають професійну агресивність.

Корпоративні юристи визнають: аби конкурувати на рівних з адвокатами, необхідно об’єднатись і створити все­українську професійну організацію. Вона, переконані правники, сприятиме підвищенню авторитету професії юрисконсульта, дозволить відсіяти некваліфікованих представників спільноти та зможе впливати на роботодавців у питанні оплати праці. Щоправда, організація — це лише ідея, визнають юрисконсульти, сенс в якій залишається доти, доки не почала діяти адвокатська монополія.