Депозит, відсотки й компенсація

Чи можна стягнути моральну шкоду з банку, який повертає гривні замість вкладених доларів?

В умовах, коли банки затримують повернення депозитів або пропонують забрати гривні замість доларів, громадяни можуть звернутися до суду з вимогою не тільки повернути кошти, а й компенсувати втрачені нерви. Разом з тим у судах із цього приводу склалася неоднакова практика.

Валюта буде!

Приводом для написання статті став випадок в одному з вітчизняних банків. У ньому керівник відділення відмовся повернути вкладниці після закінчення строку договору кошти у валюті депозиту й наполягав, що поверне їх лише в гривні. Мовляв, валюти немає й не буде. Через відмову, а також поведінку банкіра жінка знепритомніла. Довелося викликати швидку допомогу.

Виникає запитання:и «Що буде, коли потерпіла вкладниця звернеться до суду й вимагатиме не тільки повернути депозит і проценти за ним у валюті, а й компенсувати їй моральну шкоду?

З поверненням вкладу й відсотків у валюті, здається, все зрозуміло. Це питання досить чітко регламентоване Нацбанком. Відповідно до постанови правління НБУ від 3.12.2003 №516 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» фінустанова сплачує суму вкладу й нараховані за ним проценти у національній грошовій одиниці, якщо кошти вносились у ній. Якщо ж депозит був валютним — повертати слід ту саму валюту, інше можливе, якщо це передбачено договором та є відповідне прохання самого вкладника. Якщо ж рахунок було відкрито в банківських металах, то й повернути необхідно метал.

Суди дотримуються цього правила. Принаймні не доводилося зустрічати рішення, яким суд відмовив би позивачу в поверненні депозиту й відсотків у валюті вкладу.

Договір дорожчий від нервів

Водночас із моральною шкодою все значно складніше. Після ознайомлення з десятками таких справ у Єдиному державному реєстрі судових рішень можна зробити висновок, що в більшості випадків позивачі заявляли до банків вимоги про стягнення моральної шкоди. Водночас в абсолютній більшості випадків суди відмовляли в їх задоволенні.

Чим вони це мотивували? Як правило, суди зазначають, що правовідносини між сторонами є договірними відносинами банківського вкладу. Нормами Цивільного кодексу, що регулюють ці правовідносини, не передбачена відповідальність сторін договору у вигляді компенсації моральної шкоди. Не передбачений такий вид відповідальності й в укладеному сторонами договорі банківського вкладу. А відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4 суду необхідно в кожній справі з’ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає законодавство компенсацію моральної шкоди при такому виді правовідносин.

У випадку ж посилання позивача на закон «Про захист прав споживачів» суди зазначають, що відповідно до згаданого акта передбачено право споживача на компенсацію моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (зокрема дефекту). Оскільки доказів щодо надання банком саме такої послуги позивачем не надано, підстави для стягнення моральної шкоди в даному випадку також відсутні.

Далі суди найчастіше зазначають таке: згідно з положеннями п.5 згаданої постанови Пленуму ВС під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно ж до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про компенсацію моральної шкоди підлягають факти наявності такої шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявності причинно-наслідкового зв’язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її завданні. У силу ж положень ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Разом з тим, відзначають у судах, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діями відповідача, які полягали в неповерненні вкладу позивачу, завдано моральної шкоди, не надано.

Саме таке мотивування міститься в рішеннях Дарницького райсуду м.Києва від 26.11.2014 №41783902, Солом’янського райсуду м.Києва від 26.12.2014 №42246862, Голосіївського райсуду м.Києва від 27.11.2014 №41620277, Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.09.2014 №40822252 тощо.

Аналіз цих матеріалів та приписів закону дозволяє погодитися з тим, що правовідносини між сторонами є договірними відносинами банківського вкладу. А положеннями ЦК не передбачена відповідальність сторін договору у вигляді компенсації моральної шкоди. Звичайно ж, ми не знайдемо жодного депозитного договору, в якому б банк узяв на себе відповідальність компенсувати моральну шкоду, якщо не виконає своїх договірних обов’язків.

Альтернативний підхід

Водночас під час судового розгляду можна застосувати й інший аргумент. У розділі «Фінансово-кредитні послуги» узагальнення ВС «Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009—2012 рр.)» зазначається таке: характер фінансово-кредитних відносин, стороною в яких є фізична особа, а також використані в законах «Про захист прав споживачів» №1023-XII і «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-III поняття «споживчий кредит», «фінансова установа», «фінансова послуга» дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію закону №1023-XII.

«Прикладами несправедливих умов угод у фінансовій сфері можна назвати: безповоротне зобов’язання споживача виконувати умови договору, з якими він не мав можливості ознайомитися до укладення договору; надання можливості продавцю чи постачальнику без вагомої причини змінювати в односторонньому порядку будь-які характеристики продукту чи послуги, які мають надаватися», — йдеться в узагальненні.

Але, якщо це так, то чому б не спробувати довести суду, що, діючи на порушення депозитного договору, банк не забезпечив виконання закону «Про захист прав споживачів», відповідно до якого належна якість товару, роботи або послуги — це властивість продукції, котра відповідає вимогам, установленим для цієї категорії продукції в нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору зі споживачем. Нечесну ж підприємницьку практику документ визначає як будь-яку підприємницьку діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.

Містить закон і визначення терміна «недолік». Це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред’являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Крім цього, закон №1023-XII установлює, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, мають право на належну якість продукції та обслуговування.

І, нарешті, чому б не пов’язати названі положення документа з його ж ст.4 «Права та обов’язки споживачів», відповідно до якої споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції мають право на належну якість продукції та обслуговування, безпеку продукції, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про неї, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця). Передбачає це положення й компенсацію майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції.

Отже, ми маємо досить вагомі підстави стверджувати, що небажання повертати депозит у валюті вкладу однозначно є протиправним.

Доведення шкоди

Видається, що хвилювання людини, якій відмовили в реалізації її передбаченого законом і договором права, її зіпсований на довгі дні настрій — уже є шкода, яку важко виміряти приладом. Водночас рішення судів, у яких простежувалась би подібна логіка, дуже рідкісні. Хоча відшукати їх усе ж можливо.

Так, рішенням Голосіївського райсуду м.Києва від 18.02.2009 №8909088 було задоволено вимоги про компенсацію моральної шкоди. Пояснювалося це тим, що «в позивача відбулися зміни в житті, що виразились у вигляді переживань, погіршення його психологічного та фізичного стану, втратою можливості вести звичайний для нього спосіб життя».

Також у рішенні Деснянського райсуду м.Києва від 14.10.2014 №40918844 відзначалося, що позивачу діями відповідача було завдано моральної шкоди, оскільки в того народилася дочка, в родини збільшилися витрати, а через несвоєчасну виплату коштів родина не мала змоги належно утримувати дитину, що й призвело до моральних страждань. Суд також узяв до уваги, що в результаті відмови в поверненні частини вкладу позивач морально та фізично страждав, а тому було вирішено стягнути моральну шкоду.

Більш докладно варто розглянути рішення Печерський райсуду м.Києва від 14.10.2009 №6467787. «Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи загального захворювання, страждає тяжкими захворюваннями — інфарктом міокарда, ішемічною хворобою серця, стенокардією, кардіосклерозом, гіпертонічною хворобою ІІ ступеня, цукровим діабетом ІІ ступеня, церебральним атеросклерозом та іншими, у серпні 2009 року позивачу випов­нилося 70 років. Перелічені тяжкі захворювання позивача потребують постійного медикаментозного лікування», — йдеться в рішенні.

При цьому суд установив, що протиправними діями відповідача — ТОВ «Укрпромбанк», які полягали в невиконанні умов договору банківського вкладу (неповернення коштів після завершення строку депозиту) спричинені моральні страждання позивачу.

«Моральні страждання полягали в постійних душевних стражданнях, хвилюваннях щодо реальної можливості повернення коштів у розмірі 134000 грн., покладених на депозитний рахунок», — зазначив суд. При цьому наголошувалося, що для позивача ця сума дуже велика й заробляти її довелося впродовж багатьох років. Крім того, йдеться в рішенні, на момент розгляду справи по суті в позивача погіршився стан здоров’я, у зв’язку із чим він потребував лікування, але не міг його оплатити.

Як наслідок, моральні страждання були оцінені в 10000 грн., які банк було зобов’язано виплатити.

На моє переконання, саме такі судові рішення цілком відповідають духу права та здоровому глузду. До речі, відомостей про оскарження наведених рішень у реєстрі немає.

Водночас згадуване узагальнення ВС передбачає, що відповідно до ст.711 ЦК (у редакції закону №3390-VI) шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю у зв’язку з придбанням товару, що має недоліки, компенсується відповідно до положень гл.82 цього кодексу. Підстави компенсації шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), визначені §3 гл.82 ЦК. «Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що в спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди в тих випадках, якщо шкода завдана майну споживача або завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю», — йдеться в узагальненні. Оспорювати зазначене не має жодного сенсу. Але ж це зовсім не означає, що людина, яка опинилась у становищі згаданої вище вкладниці, позбавлена можливості стягнути з банку моральну шкоду. Виходячи з приписів чинного законодавства, передусім закону «Про захист прав споживачів», банк надав вкладниці послугу, яка має недоліки, оскільки процедура виконання фінустановою договору банківського вкладу в цьому випадку не відповідала вимогам, установленим для цієї категорії продукції в нормативно-правових актах і нормативних документах, умовам договору зі споживачем та вимогам, що пред’являються до неї.

Тут доречно нагадати, що вкладниця знепритомніла й потребувала медичної допомоги. А якщо уявити собі, що внаслідок подібної ситуації людина змушена була взяти лікарняний, витрачати кошти на ліки, то є всі підстави говорити про спричинення їй в такий спосіб моральної шкоди. Доведення в суді цих обставин складнощів не викликає — медична довідка, епікриз, лікарняний лист, нарешті, показання свідків та ін.

Тому в подібних ситуаціях необхідно прискіпливо вивчати можливість та реальні шанси доповнення позову до банку вимогами про компенсацію моральної шкоди.