Закон і Бізнес


Військовий реванш

Услід за прокуратурою нардепи задумалися над відновленням гарнізонних судів


У разі відновлення Військової колегії ВС О.Волков (праворуч) зможе знову стати її головою.

№6 (1200) 06.02—12.02.2015
ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ
3488

У народних депутатів виникли сумніви з приводу того, що рядові судді можуть на належному рівні розглядати справи за участю військовослужбовців. А тому в парламенті пропонують повернути до життя військові суди. Зважаючи ж на те, що нещодавно відбулася «реставрація» спеціалізованої прокуратури, можна очікувати позитивного висновку і відносно цього проекту.


Особливе призначення

Якби не проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, народні депутати навряд чи повернулися б до питання відновлення військових судів. Очевидно, що це вимагатиме додаткового фінансування, організаційних труднощів та й, власне, ускладнить саму систему судоустрою. Водночас, за словами позафракційного народного депутата Сергія Міщенка, ліквідація військових судів у 2010 р. загострила проблему правосуддя, а події в зоні проведення АТО призвели до збільшення кількості злочинів, пов’язаних з військовою службою. Тому народний обранець підготував законопроект «Про судоустрій і статус суддів» (щодо відновлення в системі загальної юрисдикції військових судів)» (№1896).

«Суддям місцевих та районних судів дуже важко досліджувати справи Збройних сил без необхідної на те практики, що в подальшому призводить до порушення процесуального законодавства», — пояснив необхідність унесення змін парламентар. Крім цього, як зазначають експерти, військова людина може не сприйняти судовий акт, винесений цивільним законником. До того ж військового суддю можна вважати більш захищеним від тиску людей у формі. Ще одним аргументом на користь відновлення таких установ є захист українців, які беруть участь у миротворчих операціях за кордоном, чим традиційно опікувалися спеціалізовані установи.

Старі порядки

Відповідно до запропонованих змін військові суди спеціалізуватимуться на розгляді справ у Збройних силах та інших військових формуваннях. Судді новостворених установ перебуватимуть на військовій службі та входитимуть до штатної чисельності ЗСУ, а військові звання їм присвоюватиме Президент за поданням Голови Верховного Суду. При цьому до виконання інших обов’язків військової служби суддів не залучатимуть.

Посадовий оклад для військових суддів розраховуватиметься за тими ж правилами, що й для їхніх цивільних колег. До того ж вони матимуть щомісячну доплату за військове звання й доступ до державної таємниці. Передбачає проект і особливий порядок добору майбутніх законників у погонах. Кандидати на посаду повинні будуть перебувати на військовій службі й мати військове звання офіцерського складу.

Так само, як закон «Про судоустрій України», котрий утратив чинність у 2010 р., проект передбачає діяльність військових судів гарнізонів. Оскаржити їхнє рішення можна буде до військових апеляційних судів регіонів та апеляційного суду Військово-Морських сил. Створення нового вищого суду, який спеціалізуватиметься на військових питаннях, проект не передбачає. Натомість у Верховному Суді діятиме Військова колегія (яку, до речі, в разі ухвалення змін зможе очолити її колишній голова Олександр Волков).

Щоправда, особливого порядку надходження справ до ВС автор змін не передбачив. Та й з тексту проекту не зрозумілий задум автора: військові справи спочатку розглядатиме один з вищих судів, а потім ВС чи вони відразу мають надходити до останнього?

Не передбачає проект і внесення змін до жодного з процесуальних кодексів. Як наслідок, немає відповіді на запитання «Які саме справи розглядатимуть військові суди?» Зокрема, чи належатимуть до їхньої компетенції питання забезпечення військово­службовців житлом, соціальних виплат тощо.

Поверненню підлягає

Якщо ж парламент усе-таки наважиться повернути суддів у погонах, таке рішення не стане світовим прецедентом. Зокрема, у 1992 р. ліквідувати військові суди наважилася Франція, але вже через 2 роки знову їх створила.

На користь можливого відродження таких судів в Україні говорить і факт відновлення військової прокуратури. Як наголошували нардепи, «цивільна» прокуратура ні за територіальною структурою, ні за принципом комплектування не відповідала ступеню загроз для держави.

«Військовий прокурор має, крім професійної, загальновійськову освіту. Він живе життям частин і з’єднань Збройних сил. Він є членом військової ради військових об’єднань. Йому чітко зрозумілий характер і саме життя військових», — пояснював потребу змін нардеп ВР VII скликання, колишній міністр оборони Олександр Кузьмук. Очевидно, що ці ж аргументи можуть бути використані й для пояснення потреби у військових судах.

Тому не виключено, що парламент найближчим часом розгляне це питання. Щоправда, доведеться вирішувати проблему з фінансуванням. Експерти застерігали, що ліквідація військових судів обійдеться державі в десятки мільйонів гривень. Нині ж, можливо, доведеться платити і за їхнє відновлення. Водночас, на думку експертів, знач­не навантаження на військових суддів буде лише в період проведення АТО. Згодом знову виникне та сама проб­лема, що й на момент їх ліквідації — надто мала кількість справ.

Поки що, доки готуються законодавчі зміни, у декого може виникнути запитання: «Якщо відновлюються військові прокуратура та суди, то чому для повного комплекту не створити посади й військових адвокатів?»

ПРЯМА МОВА

Олег ПРИСЯЖНЮК, суддя Апеляційного суду м.Києва (у 2005—2010 рр. голова Ради суддів військових судів):

— Військові суди, безперечно, потрібні. При цьому потрібні вони не сьогодні, а ще вчора. Адже країна вже майже рік воює, а суддів, які розглядали б справи за участю саме військовослужбовців, у нас немає. Перевагою військового суду порівняно з місцевими загальними є оперативність розгляду справ даної категорії. До того ж такі справи мають свою специфіку.

Крім цього, після повернення військових із зони проведення АТО виникатимуть питання щодо отримання статусу учасника бойових дій, визначення розміру виплат тощо. Такі справи так само мали б розглядати військові суди. До того ж їх діяльність — це світова практика.

Дмитро ШПЕНОВ, народний депутат України, фракція ПП «Опозиційний блок»:

— Свого часу я голосував за судову реформу, якою передбачалася ліквідація військових судів. Унесення таких змін підтримували не тільки народні депутати, а й громадськість, експерти. Такі рекомендації давали судові органи. Однак на сьогодні, коли країна, по суті, перебуває у воєнному стані, у таких судах виникає потреба. Адже справи за участю військових розглядаються суддями загальних судів, які не є фахівцями у військових питаннях.