Закон і Бізнес


Об’єднані процесом

Служителі Феміди гуртуються в асоціації для пошуку підтримки


№1-2 (1195-1196) 08.01—16.01.2015
МАРІЯ ОПРЕНКО
3095

Корпоративність служителів Феміди дедалі посилюється. Цього разу згуртуватися заради спільної справи вирішили слідчі судді. За ініціативою Київського районного суду м.Одеси була створена громадська організація «Асоціація слідчих суддів України». Аби розставити всі крапки над «і», «ЗіБ» вирішив з’ясувати в керівництва нової організації: що стало поштовхом для її створення?


Організаційна парадигма

Про утворення нової корпорації стало відомо завдяки прес-службі. На офіційному сайті суду було проголошено, що «діяльність новоствореної громадської організації сприятиме здійсненню слідчими суддями судового контролю, підвищенню його оперативності та якості, вдосконаленню законів, які регулюють правовідносини у сфері кримінального судочинства». Основною метою діяльності асоціації, за словами засновників, є сприяння охороні прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження. Асоціація також вирішила сприяти розвитку в Україні принципу верховенства права та розбудові громадянського суспільства.

На перший погляд, це ставить собі за мету більшість правозахисних об’єднань. До того ж ще у 2002 році прагнення опікуватися проблемами судочинства висловила Асоціація суддів України. Так, відповідно до положень статуту АСУ «створена з метою сприяння становленню громадянського суспільства в Україні, розвит­ку демократичного законодавства та правосуддя, підвищенню авторитету судової влади та зміцненню незалежності суддів».

Здавалося б, необхідності об’­єднуватись у слідчих суддів немає. Втім, як повідомив нашому виданню голова Київського райсуду м.Одеси й за сумісництвом голова АССУ Сергій Чванкін, жоден з органів, який повинен опікуватися суддівським корпусом, не приділяє достатньої уваги законникам, які залишилися сам на сам із кримінальним процесом.

Партнерство без кордонів

С.Чванкін пояснив, що інститут слідчих суддів, який з’явився 2 роки тому із набранням чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом, лише починає розвиватися. Саме тому служителі Феміди, на долю яких випало виконувати обов’язки слідчого судді, потребують практичної та теоретичної допомоги.

Підтримкою членів АССУ можуть заручитися не тільки володарі мантій. «Ми хотіли б не лише грамотно та кваліфіковано допомагати слідчим суддям розглядати процесуальні питання по суті, а й надавати допомогу іншим учасникам кримінального процесу», — пояснив голова нової асоціації. За його словами, судді й громадяни стикаються з безліччю питань, відповідей на які вищі суди не дають.

Як приклад керівник громадської організації навів ситуації із вилученням документів з банківської установи. На думку С.Чванкіна, далеко не кожному працівнику фінустанови відомо, як повинна проводитися ця процедура. «Банківський працівник зацікавлений, щоб виїмка відбувалася законодавчо правильно, з дотриманням усіх прав і гарантій самого працівника», — наголосив він.

Певні процесуальні проблеми, як пояснив очільник об’єднання, все частіше стали об’єднувати прокурорів, адвокатів та юрисконсультів, адже з обшуком правоохоронці можуть завітати й на підприємство. «Навіть досвідчені юристи за таких обставин можуть розгубитись і повести себе неправильно. А якщо юриста немає? Що робити власнику підприємства? Ніхто не займається узагальненням практики в цьому напрямку», — обурювався голова АССУ.

Громадська організація, за твердженням засновників, має бути динамічною, на відміну від вищезгаданої АСУ, яка, за словами С.Чванкіна, останнім часом не надто активна як у просвітницькій діяльності, так і в спілкуванні зі служителями Феміди. «Ми готові слухати вчених, адвокатів, прокурорів — усіх зацікавлених осіб. Членами організації можуть бути не тільки слідчі судді, а й інші юристи-практики. Кожен має право висловитися й бути почутим», — запевнив голова асоціації.

Як виявилося, об’єднання планує тісно співпрацювати з парламентарями, зокрема шляхом звернення до комітетів ВР із пропозиціями щодо внесення змін до певних законодавчих актів.

Смішні внески — серйозна допомога

Під час розмови С.Чванкін постійно підкреслював, що АССУ не є містечковою організацією і членство в ній не обмежується лише Одещиною. «2015-ий я вважаю роком прориву. Про нас обов’язково повинні дізнатись і громадяни, і представники ЗМІ. Всім має бути зрозумілою мета нашого існування, і головне те, що ми не гаємо чужого часу», — підкреслив голова асоціації. Заявити про себе АССУ планує вже 30 січня. Для цього, за словами С.Чванкіна, на базі Київського райсуду м.Одеси буде проведено презентацію громадської організації.

У планах асоціації також налагодження співпраці із центрами безоплатної правової допомоги, які, за твердженням С.Чванкіна, «варяться у власному соку», опинившись віч-на-віч із новими інституціями й проблемами, що виникли внаслідок їх створення. «Аби уникнути натяків на якусь корисну мету створення АССУ, щорічний внесок члена асоціації дорівнюватиме смішній сумі в 1 грн. Вигоду повинні отримувати ті юристи, які вирішили вступити в асоціацію. Їм має бути цікаво — ось де вигода для кожного», — пояснив голова суду.

Він також запевнив, що діяльність громадської організації жодним чином не буде йти врозріз із діяльністю суддівського самоврядування. Єдиним прагненням членів об’єднання, за твердженням засновників, є налагодження конструктивного діалогу між судовою владою та суспільством. «На жаль, наявного інструментарію захисту прав громадян недостатньо. Єдине наше бажання — допомогти Раді суддів та вищим судам узагальнити практику та сприяти підвищенню кваліфікації володарів мантій», — зауважив С.Чванкін.

Чи виправдає себе мета створення АССУ — достеменно невідомо, втім, сам факт утворення такої громадської організації породжує низку запитань. Зокрема, чому окремі категорії суддів відчувають брак теоретичної та практичної підтримки? Чи не замало часу держава приділяє підвищенню кваліфікації суддівських кадрів, змушуючи законників самостійно шукати відповіді серед уже звично зачинених дверей у коридорах влади?