Закон і Бізнес


Каральна перевірка справ

Володарів мантій хочуть швидко вилікувати від прийняття «неправильних» рішень. А ВККС доведеться зайнятися законодавчою роботою


Нардепи пропонують, аби ВККС притягала суддів до відповідальності за скасовані рішення.

№1-2 (1195-1196) 08.01—16.01.2015
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
24413

Народні депутати вважають, що служителя Феміди потрібно притягувати до дисциплінарної відповідальності, якщо прийняте ним рішення суд вищої інстанції скасував та постановив нове. А законодавчі прогалини, які має вишукувати Вища кваліфікаційна комісія суддів, рятуватимуть володарів мантій від доган.


Такі зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» пропонують внести парламентарі Олег Купрієнко та Антон Геращенко, зареєструвавши проект №1585 щодо встановлення реальної відповідальності суддів. На думку нардепів, чинне законодавство фактично унеможливлює притягнення судді до відповідальності за неправосудне рішення. Тому вони й вирішили виправити ситуацію… Запропоновані методи «покращення» в багатьох експертів викликають подив. Розберемося, як саме народні обранці хочуть вилікувати Феміду від прийняття «неправильних» рішень.

У чинному законі «Про судоустрій і статус суддів» зазначається: скасування або зміна рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності служителя Феміди, який брав участь у його ухваленні. Але є виняток: якщо порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків, судді не вдасться уникнути покарання.

Оскільки умисність будь-яких дій володаря мантії довести важко, парламентарі пропонують вилучити цю норму, а натомість записати: суддю можна притягнути до дисциплінарної відповідальності в разі «порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи». До того ж парламентарі вирішили роз’яснити, в яких випадках норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими: «Якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню».

На думку нардепів, жоден служитель Феміди, який оступився, не повинен уникнути відповідальності. Тому вони запропонували доповнити закон нормою, яка не дозволить утекти від покарання: «Дисциплінарна справа щодо судді безумовно порушується за заявою сторони у справі або згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень у разі скасування судового рішення судом вищої інстанції з прийняттям нового рішення».

На думку окремих юристів, незрозуміло тільки, хто має шукати ці відомості в ЄДРСР. Може, самі «кваліфікаційники» чи небайдужі громадяни? Це залишається загадкою.

Парламентарі пропонують, аби за скасовані рішення законники відповідали миттєво — дисциплінарне стягнення має застосовуватися до володаря мантії не пізніше двох місяців із дня відкриття ВККС провадження у справі (нині — не пізніше 6 місяців).

До того ж, як уважають нардепи, рішення про притягнення законника до відповідальності за наслідками розгляду дисциплінарної справи про скасоване рішення «є істотною обставиною у справі та підставою для перегляду цього рішення суду за нововиявленими обставинами».

У той же час парламентарі вирішили трохи змилуватися над служителями Феміди й передбачити для них пом’якшувальні обставини. Так, суддів не притягуватимуть до відповідальності, якщо в законодавстві були виявлені прогалини. Пропонується: у разі встановлення за наслідками дисциплінарного провадження, порушеного за прийняття «неправильного» рішення, наявності колізії законодавства чи можливості неоднозначного трактування норм права ВККС «звертається до відповідного міністерства чи комітету Верховної Ради з пропозицією про необхідність внесення законодавчої ініціативи для усунення виявлених недосконалостей норм права».

Експерти вважають, що, по-перше, ВККС фактично виконуватиме роботу законотворців, а по-друге, дуже часто представники суддівської спільноти звертаються до суб’єктів законодавчої ініціативи з пропозиціями внести певні зміни до актів, аби заповнити прогалини чи позбутися суперечностей. Однак Верховна Рада залишається глухою до цих прохань. То навіщо ВККС виконувати роботу, яка не принесе жодних результатів? Якщо вже нардепи хочуть, аби судді відповідали за скасовані рішення, то, можливо, і парламентарів варто карати за погані закони?

Як кажуть експерти, право законодавчої ініціативи іноді потрапляє до рук не тих людей. А це може призвести до непоправних наслідків. Дехто дотримується думки, що в разі прийняття цих змін посилиться залежність рядових суддів від верхівки, яка диктуватиме «правильні» рішення. Тобто такі, правосудність яких не поставить під сумнів ні апеляційна, ні касаційна інстанція. То, можливо, лікувати суддів від прийняття «неправильних» рішень варто не каральними перевірками розглянутих ними справ?

ПРЯМА МОВА

Павло ГВОЗДИК,
голова Ради суддів загальних судів:

— Питання дисциплінарної відповідальності є дуже складним. І важливо не створити механізму позапроцесуального впливу на суддю. Так, він повинен розуміти, що за ним дивляться, що він має ставитися до роботи якісно й сумлінно. Однак механізм притягнення судді до відповідальності не повинен використовуватися в інтересах осіб, які мають намір тиснути на суд для задоволення власних інтересів.

Та чи можна взагалі стимулювати роботу виключно засобами дисциплінарного впливу? Напевно, треба розробити систему заохочення судді, аби він зберігав прагнення до роботи та навчання.

За весь час існування незалежної України система була побудована в спосіб, відповідно до якого держава шукала шляхи притягнути суддю до відповідальності. Втім, суддів нині не можна навіть нагородити чи преміювати за сумлінну працю. На моє переконання, не можна побудувати дієву систему лише на одних «палицях».

Ярослав ЗЕЙКАН,
адвокат:

— Світова практика не сприймає покарання судді за скасоване рішення. Тут навіть нема чого коментувати. Це звичайна некомпетентність людей, які не усвідомлюють, що треба зробити, аби в нас був справедливий суд. У судах не встановлюється об’єктивна істина (це радянська вигадка). У судових справах встановлюється доведеність або недоведеність вини або позову. Те, що сторона захисту або одна зі сторін недопрацювали (не надали потрібних доказів, не навели належної аргументації), ще може бути виправлено в апеляційному суді. У нас змагальний процес, і суддя не повинен доробляти те, що не спромоглася зробити одна зі сторін. Крім того, немає людей, які б не допускали помилок. Від судді вимагають, щоб він був безпомилковим. Не робить помилок тільки Господь.

Крім того, навіть нині у вищих спецсудах та у Верховному Суді різні судді по-різному вирішують ті чи інші правові ситуації. Щоб правосуддя запрацювало, потрібно, аби інші гілки влади усвідомили, що коментувати дії суддів — не їхня справа, як і не їхня справа безпосередньо втручатися в діяльність судової влади, що мало місце як раніше, так і нині.

Ось тепер нагальним є притягнення до відповідальності тих, хто стріляв на майдані. Вже тепер зрозуміло, що конкретна вина цих людей не буде доведена в судах. У результаті влада й суспільство будуть гвалтувати суди, щоб вони ухвалили вироки щодо людей, вина яких не буде доведена.