Копійчана зарплата

Працівники апарату суду просять подолати «фінансову несправедливість»

Ті, хто забезпечує діяльність храмів Феміди, отримують за свою роботу копійки. Голови судів постійно звертають увагу на те, що працівники апарату з вищою юридичною освітою одержують зарплату, яка не забезпечує навіть мінімальних матеріальних умов для існування. До цього часу питання неналежної оплати праці є відкритим. До редакції «ЗіБ» надійшов лист працівників Торезького міськсуду Донецької області, які просять подолати «фінансову несправедливість». Нижче наводимо текст звернення.

З урахуванням соціально-економічної ситуації, що склалася в державі останнім часом, відчуваючи певну несправедливість умов оплати праці працівників апарату місцевих загальних судів, ми, працівники Торезького міського суду Донецької області, змушені звернутися до вас для отримання допомоги у вирішенні такої болючої проблеми. Відповідно до ст.33 закону «Про державну службу» оплата праці держслужбовців повин­на забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов’язків, сприяти вкомплектуванню апарату державних органів компетентними й досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю. Згідно з ч.2 ст.95 КЗпП до мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Згідно з ч.3 ст.96 КЗпП формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Відповідно до ст.9 закону «Про оплату праці» від 24.03.95 розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров’я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється в розмірі, не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з положеннями ст.144 закону «Про судоустрій і статус суддів» «розмір заробітної плати працівників апаратів судів… їхнє побутове забезпечення й рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади». На цей час посадовий оклад працівника апарату загального місцевого суду дорівнює мінімальній заробітній платі. Незважаючи на безліч соціально-економічних «реформ» у державі, така ситуація не змінюється протягом років. Помічники суддів та секретарі суду і судового засідання, на яких покладена левова частка тяжкої та кропіткої праці, на плечах котрих лежить обов’язок забезпечення та сприяння здійсненню правосуддя, отримують заробітну плату, яка не забезпечує навіть мінімальних матеріальних умов для існування. Єдиним джерелом збільшення розміру заробітної плати є преміювання державного службовця за результатами роботи. Прийняття та введення в дію в минулому році закону «Про судовий збір», яким ставки судового збору збільшені, а для акумуляції отриманих коштів створений спеціальний рахунок, вселило надію на достатній рівень забезпечення працівників суду. Збільшення з 1 серпня 2012 року фінансування загального фонду держбюджету уможливить підвищення заробітних плат працівників апарату місцевих загальних і апеляційних судів. Адже наразі фінансування цих видатків здійснюється за рахунок спеціального фонду, наповнення якого залежить, зокрема, від надходжень від судового збору. Найгірша ситуація з оплатою праці склалася в червні 2012 ро-ку, коли працівники суду отримали заробітну плату в розмірі від 1300 до 1400 грн., у ці суми вже вкладений «фіксований» аванс — 420 грн. Тобто помічник судді, як і секретар, маючи вищу юридичну освіту, певний стаж роботи, щоденно виконуючи великий обсяг роботи, в середньому отримав 15 червня 2012 року на свій рахунок в установі банку 420 грн., а наприкінці місяця — 880 грн. Преміювання працівників у червні не здійснювалося, персональні надбавки не нараховувалися взагалі. У багатьох працівників є сім’я та діти, а єдине джерело доходів — заробітна плата. Висловлюємо наше сподівання, що ганебна ситуація з оплатою праці працівників апарату місцевих загальних судів Донецької області буде виправлена, а компетентними органами буде змінене становище працівників судів, які є заручниками недосконалого механізму розподілення коштів.

 

Працівники апарату Торезького міського суду Донецької області