Закон і Бізнес


Голова ВККС Ігор Самсін:

«У всіх суддів права та обов’язки — рівні»


№33 (1072) 11.08—17.08.2012
МАР’ЯНА ПАВЛОВСЬКА
4386

Незважаючи на спеку, кримська Феміда працює в посиленому режимі. Зокрема, в останні дні липня в Апеляційному суді АРК відбулися оперативна нарада та збори суддів, на яких були обговорені підсумки роботи установи за I півріччя поточного року. До участі запросили голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів, суддю Верховного Суду Ігоря САМСІНА. Після закінчення заходів він розповів про важливість проведення оперативних нарад, роль ВККС у вивченні питань застосування положень нового кримінального процесуального законодавства та про ідею створення Спілки суддів у відставці. До речі, як з’ясувалось, І.Самсін походить зі славного козацького роду.


«Оперативні наради необхідні»

— Ігорю Леоновичу, коли ви востаннє були в Апеляційному суді АРК?

— Останнього разу я був тут ще тоді, коли Верховний Суд вивчав питання, пов’язані з розглядом судами спорів під час виборчого процесу. Ми в апеляційному суді проводили семінар щодо застосування законодавства про вибори.

— На вашу думку, чи існує сьогодні потреба в організації оперативних нарад, за участю суддів судів різної юрисдикції та представників вищих судових інстанцій, на одну з яких ви були запрошені до Апеляційного суду АРК?

— Переконаний, що такі оперативні наради необхідні. Я не кажу, що вони повинні проходити дуже часто. Вони можуть бути щоквартальними чи піврічними. Такі наради за участю керівників структурних підрозділів апарату судів дозволяють, по-перше, встановити недоліки в роботі, а по-друге, проаналізувати їх та визначитися зі шляхами їх усунення. Отже, проведення відповідних нарад сприяє покращенню організації роботи суду в цілому та здійсненню правосуддя зокрема. А це вкрай необхідно для системи, яка функціонує в цьому регіоні. Я також уважаю, що з приводу окремих питань на оперативні наради варто й досить корисно запрошувати представників вищих судових інстанцій, правоохоронних органів та інших осіб для налагодження ефективнішої співпраці.

Дуже важлива роль у цьому процесі відводиться, звісно ж, голові суду. Якщо він здатний належним чином організувати роботу, то це відчувається і в господарській діяльності, і в розгляді справ усіма суддями. У свою чергу я особисто намагаюся постійно брати участь у подібних заходах, зокрема й для того, щоб поспілкуватись із суддями, які можуть висловити власну думку про роботу суду, ВККС, а також повідомити певні факти, акцентувати мою увагу на деяких моментах, що варті реакції комісії.

— Як ви оцінюєте показники роботи Апеляційного суду АРК? Які недоліки в організації роботи можете відмітити?

— Повинен сказати, що не бачу вкрай негативних моментів чи вагомих недоліків. Звісно ж, не помиляється лише той, хто не працює. Думаю, незначні огріхи, що траплялися в роботі суду, з приходом Валерія Івановича будуть усунені. Саме керівник установи повинен першим бачити всі помилки та оперативно їх виправляти ще до того, як це стане відомо широкому загалу. Взагалі, потрібно більше уваги приділяти інформуванню громадськості про діяльність судів і всіляко сприяти формуванню образу відкритого правосуддя. Завдяки чому суспільство отримуватиме неупереджену, об’єктивну, правдиву інформацію про діяльність судової системи. Якщо виникає певний резонанс із того чи іншого приводу, то саме прес-служби судів повинні бути першоджерелом, яке надає достовірну інформацію. Вважаю, що не зайвим буде нагадувати ЗМІ приклад міжнародного інформаційного агентства Сі-Eн-Eн яке не оприлюднює інформації, не перевіривши її.

«Кваліфікований суддя — якісне судочинство»

— Яким чином можна зменшити навантаження на членів ВККС при розгляді скарг на дії суддів? Адже при такому обсязі роботи важко приймати зважені рішення.

— Ми працюємо над цим питанням. Для прикладу, нещодавно члени ВККС перебували з робочим візитом у США, який був присвячений питанням дисциплінарної відповідальності суддів. Варто зазначити, що проблема в усіх одна — велике навантаження. До ВККС надходить багато скарг на неналежне ставлення суддів до виконання професійних обов’язків, при цьому 90% — скарги, що стосуються саме процесуальних дій судді. Навантаження — більш ніж значне, однак з гордістю відзначу, що скоро виповниться 2 роки діяльності ВККС у новому статусі, й увесь цей час ми успішно справляємося з навантаженням, працюємо злагоджено та постійно намагаємося вдосконалювати свою роботу. Комісія запровадила практику розгляду заяв щодо поведінки суддів одним блоком на засіданні, якщо викладені в тих скаргах мотиви й доводи не дають підстав для висновку про необхідність проведення додаткових перевірок. Але наголошу: кожне звернення є предметом розгляду на засіданні, а до того ретельно перевіряється членом комісії, за його дорученням — дисциплінарними інспекторами. Будь-хто з членів ВККС має право здійснити запит певної інформації, зажадати роз’яснень, уточнень фактів і обставин для вирішення скарги стосовно дій того чи іншого судді. Крім того, ми звертаємось із запитами та по роз’яснення і до громадян, і до різних громадських організацій, у тому числі правозахисних. Що стосується процесуальної діяльності судді під час розгляду справи, яка перебуває в його провадженні, то контроль за такою діяльністю не належить до функцій ВККС, оскільки втручатись у здійснення правосуддя законом забороняється будь-кому.

— Громадяни звертаються до ВККС із скаргами на втручання в роботу автоматизованої системи документообігу? Які заходи вживають члени комісії, аби захистити систему?

— З такими питаннями, звісно, звертаються. Будь-яке втручання в роботу автоматизованої системи помітне, і спеціалісту відразу стає зрозуміло, хто й навіщо «заходив» до неї, тому ніяких особливих заходів захисту тут не потрібно. Інша річ — організаційні питання, які стосуються навантаження суддів. Наприклад, суддя виходить з відпустки, а йому автоматизована система відразу розподілила 300 справ, більшість із яких є складними й потребують чимало часу для вивчення. У такому разі варто було б зробити перерозподіл. У цьому я не бачу загрози для об’єктивності й неупередженості розподілу справ. В іншому випадку втручання в систему не має жодного сенсу: справу розглядатиме той суддя, якого визначила автоматизована система. Із цього й випливає головне: у всіх суддів права та обов’язки — рівні, кожен повинен упоратися з покладеними на нього обов’язками, якісно розглядати справи незалежно від їх складності. А тому важливим для нас, членів ВККС, є питання кваліфікації суддівського корпусу. Професіоналізм суддів — це те, над чим ми працюємо й до чого прагнемо, адже кваліфікований суддя — це якісне судочинство й, відповідно, стабільність громадянського суспільства.

— Сьогодні загальнодержавною тенденцією є проведення масштабних реформ у багатьох галузях. Суттєві зміни вже торкнулися судової системи та адвокатури. Вітчизняні юристи та іноземні експерти, які вивчали новий КПК, вважають його революційним. Як думаєте ви? Яким чином відбуватиметься вивчення особливостей нового кодексу та якою буде роль ВККС у цьому процесі?

— 5 липня 2012 року Президент дав нам доручення — ВККС визначена головним координатором проведення перепідготовки суддів, працівників правоохоронних органів, пенітенціарної системи та адвокатів з питань застосування положень нового кримінального процесуального законодавства. Важливо, що глава держави відмітив безумовну й головну роль у цьому процесі суддівського корпусу й комісії — органу, покликаного формувати професійний суддівський корпус, адже нова редакція КПК містить ряд новел:

• розширюється система запобіжних заходів, не пов’язаних із триманням під вартою;

• з’являєтьcя новий учасник кримінального процесу — слідчий суддя;

• буде втілюватися в життя принцип змагальності тощо.

Упевнений, що ВККС на найвищому рівні виконає свій обов’язок координатора проведення перепідготовки, більше того, безпосередньо візьме активну участь у вивченні нового КПК, адже положення нової редакції кодексу стосуватимуться не тільки судів, а й інших учасників кримінального провадження. Тому варто стимулювати вироблення єдиного праворозуміння й правозастосування норм КПК всіма учасниками процесу задля подолання можливих проблем.

— Ви один з ініціаторів створення Спілки суддів у відставці. Якою бачите роль цієї громадської організації?

— На жаль, ми забуваємо, що є така категорія наших колег, як судді у відставці. Знаємо діючих суддів, багато уваги приділяємо кандидатам на посади суддів, а от суддів у відставці згадуємо не так часто. Я розумію, що вони не мають стосунку до розгляду справ, проте можуть і повинні відігравати важливу роль у позапроцесуальній діяльності судів та суддів, у становленні позитивної атмосфери в судовій системі.

У свою чергу суддів у відставці потрібно підтримувати, не забувати про них, адже вони не один десяток років свого життя віддали служінню Феміді. Їх варто залучати до наставництва, влаштовувати з ними зустрічі, адже ці люди можуть поділитися з молодими суддями неоціненним досвідом.

Є така ідея — створення Спілки суддів у відставці. І я думаю, вони будуть із задоволенням долучатися до неї та допомагати в реалізації ідей спілки.

«Місце роботи — це добровільний вибір кожного»

— У цьому році процедура добору кандидатів на посади суддів відрізняється від тієї, що була минулого року: вперше в одному місті було проведене анонімне тестування всіх кандидатів, змінено формат кваліфікаційного іспиту. На вашу думку, яких позитивних результатів варто очікувати від цих нововведень?

— По-перше, зауважу, що процедура добору кандидатів на посади суддів передбачена законом «Про судоустрій і статус суддів». І ВККС цієї процедури не змінювала. Однак ми намагаємося запозичувати лише позитивне в різних країнах світу. Минулого року набралися досвіду й цього року процедуру добору вдосконалили, у результаті чого дещо ускладнили, зокрема в частині складення кваліфікаційного іспиту. Таке право комісії надав закон, а тому кандидати повинні об’єктивно оцінювати свої знання, навички й чітко усвідомлювати: пройдуть вони іспит чи ні. Це закономірний процес, як і в інших державах світу, коли відбір стосується майбутнього судді чи адвоката.

Деякі новели в порядку добору вже принесли позитивні плоди. Цього року тестування кандидати проходили 5 чер­вня в м.Києві. І вже ввечері ми мали інформацію про тестування 3500 осіб. Результати засвідчили експерти з міжнародної організації, які працювали разом з нами. Цікавий факт, що два експерти-тестологи не є юристами, вони — математики. Адже результат тестування — це сукупність складних математичних формул, і недоліки в тестуванні виявляються шляхом застосування цих формул, використання об’єктивних критеріїв і даних. Ми отримали позитивну оцінку експертів і задоволені, що автоматизована система нас не підводить.

Наразі важко сказати, який результат принесуть нововведення щодо порядку складення кваліфікаційного іспиту. Я бачу, що кандидати надають цьому дуже великого значення та посилено готуються до іспиту.

Для нас це вже позитив, свідчення того, що комісія досягає своєї мети — мати кваліфікованого та грамотного суддю.

— Як буде вирішено питання призначення суддів у «непрестижні» регіони? Для прикладу, в автономії існують віддалені районні центри, і не знайшлось охочих зайняти там посади суддів, тоді як місцеві кандидати не змогли подолати тестові випробування.

— Потрібно розуміти, що судова система не оперує поняттям «престижність суду» за критерієм його місцезнаходження. Кандидати повинні усвідомити, що статус судді не залежить від розташування суду і за своїм становищем посади суддів є рівними як у віддаленому районі області, так і в центрі міста. Суддя повинен якісно виконувати покладені на нього обов’язки, постійно працювати над підвищенням своєї кваліфікації та розуміти, що суддя може зробити кар’єру й перевестися на роботу в інший суд, якщо з’явиться вакансія, та піднятися сходинками кар’єри до посади у Верховному Суді. Ми ж у свою чергу не можемо нікого примушувати, не маємо права тиснути на кандидатів, місце роботи — це добровільний вибір кожного. Проте потрібно обирати людей, які бачать перспективу й бажають працювати. У нашій компетенції — лише ініціювати вирішення питань щодо належного матеріального забезпечення та фінансування цих регіонів. Приміром, у судді повинне бути службове житло, але тільки службове, якщо він успішно просуватиметься в службовій діяльності, то це житло залишиться для його наступника.

«Істина не терпить зволікань»

— Наскільки мені відомо, ви походите зі славного козацького роду Григорія Самсона, який брав участь у походах Богдана Хмельницького. А ваші предки свого часу займалися юриспруденцією? Якщо так, то чи вбачаєте в цьому певну закономірність?

— Історію свого роду знаю завдяки двоюрідному брату. Він з’ясував, що в перепису Білоцерковського полку (1648—1712) існує згадка про покозаченого шляхтича Триліської сотні Гришка Самсона. Він разом із братом брав участь у походах Б.Хмельницького, а згодом осів у с.Тишиця поблизу Львова, звідти і пішов наш рід. За словами істориків, існує певна закономірність у тому, що через кілька поколінь представник роду повернувся в місця, де колись жили його предки. Г.Самсон та його брат були освіченими козаками та служили писарями. Згідно з даними істориків та геральдистів вони мали і власний герб. На ньому зображені: Самсон у срібній одежі, який роздирає пащу золотому леву; щит, увінчаний сталевим лицарським шоломом; жовто-блакитні клейноди; срібний меч із золотим руків’ям. Коли геральдисти відновлювали герб, то додали до нього золоті терези, що є символічним для майбутніх поколінь нашого роду. На синій стрічці золотом написано девіз: «Veritas odit moras» («Істина не терпить зволікань»).

— Коли у вашому житті з’явилося це гасло: «Істина не терпить зволікань»?

— Воно постійно було в моєму житті, особливо коли я став суддею. Батьки завжди наказували мені бути порядною та справедливою людиною. Істину, і бажано без зволікань, хочуть знати всі. Я вважаю «найвищим пілотажем», коли дві сторони після закінчення процесу дякують судді. Особисто в мене були такі справи.

— І наостанок: чого ви хотіли б побажати голові Апеляційного суду АРК, суддям та працівникам апарату цієї установи?

— Хочу побажати здоров’я, благополуччя, здобутків на професійній ниві, успішної кар’єри. А також організованості, такої, яку я побачив під час оперативної наради. Якщо так триватиме й надалі, будуть злагодженість і бажання самовіддано працювати, то високий показник ефективності роботи Апеляційного суду АРК стане стабільною величиною.