Закон і Бізнес


Втрата контролю

Новий закон дозволить держпідприємствам обходитися без тендерів


Завдяки новаціям держпідприємства зможуть здійснювати закупівлі в одного продавця без тендера.

№32 (1071) 04.08—10.08.2012
ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ
1846

Державні підприємства усуваються від тендерних процедур. Прихильники таких змін переконані, що це допоможе в конкуренції з приватними компаніями, а противники — побоюються розквіту корупції та розкрадання коштів.


Мільярди — під загрозою

Президент підписав акт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» №5044-VI. Цей документ був ухвалений Верховною Радою 4 липня, а невдовзі свій автограф під ним поставив спікер Володимир Литвин. При цьому Голова ВР вирішив не чекати, коли нардепи вирішать його подальшу долю на позачерговій сесії й підписав закон, незважаючи на заяву про відставку.

Серед основних змін закону — надання державним підприємствам права проводити закупівлі за скороченою процедурою. Витрачати гроші в обхід тендерів зможуть також комунальні підприємства й господарські товариства з часткою держкапіталу понад 50%. Щоправда, є винятки: тендери мають проводити підприємства, які здійснюють закупівлі за державні кошти, а також монополісти.

«Головний меседж цього закону полягає в тому, що державні підприємства не будуть підпадати під тендерні процедури у випадку, якщо закупівлі здійснюватимуться не за державні кошти, а за кошти, які вони самі заробили», — наголосив «регіонал» Олексій Плотніков. Тобто, уточнив нардеп, якщо мова йде не про бюджетні кошти чи державні кредити, держпідприємства зможуть закуповувати продукцію так само, як це роблять приватні, що зрівнює їхні можливості в комерційній діяльності.

Разом з тим новації виводять з-під дії тендерного законодавства не лише підприємства, а й усі держустанови, якщо предметом закупівлі є:

• земля, будівлі чи будь-яка нерухомість;

• освітні послуги, що надаються закордонними вищими навчальними закладами;

• фінансові послуги, які надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем, передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів;

• товари й послуги, які закуповуються для гастролей.

Противники закону переконані, що завдяки змінам керівники державних підприємств, вийшовши з-під «тендерного» контролю, зможуть створити корупційні схеми. «Мова йде про легалізацію безконтрольного розкрадання 250 млрд грн. державних коштів, які не будуть фіксуватися навіть у «Віснику державних закупівель», — наголошує народний депутат від «НУНС» Леся Оробець.

Зі свого боку прихильники змін наголошують, що тендери вже давно перетворилися на корупційну схему й функції контролю фактично не виконують. Разом з тим вони суттєво ускладнюють життя як самим держпідприємствам, так і тим, хто планує з ними співпрацювати, — створюють складну й затратну бюрократичну систему.

Юридична експертиза

Рішуче проти нового закону виступило головне юридичне управління ВР. «Передбачене законопроектом розширення переліку випадків, на які не поширюватиметься дія закону, а відтак і процедури закупівлі, може призвести до обмеження конкуренції у відповідних сферах, підвищення корупційних ризиків під час здійснення відповідних закупівель, а також до неефективного витрачання бюджетних коштів і додаткових бюджетних витрат», — наголосили фахівці. Крім цього, в управлінні зазначили, що нововведення не відповідають конституційним засадам щодо забезпечення державою захисту конкуренції в підприємницькій діяльності (ст.42 Основного Закону).

Проте така позиція експертів не завадила парламентській більшості ухвалити закон. «Головне юридичне управління дало свої зауваження. Однак комітет не підтримує їх, оскільки вони мають загальний дискусійний характер», — відзначив О.Плотніков, представляючи законопроект колегам.

При цьому прийняття закону обійшлося без дискусій. На його розгляд парламент витратив тільки 4 хв. Та й трибуну в ході розгляду нововведень ніхто не блокував: БЮТ — «Б» і «НУНС» у той час уже були зайняті «мовними» протестами.

Звісно, лідери опозиції не могли не висловитися з приводу нововведень. «Цей закон — безперечно, крок назад. Один постачальник — це завжди одноосібне рішення, за котрим, як правило, проглядається корупційна схема», — наголосив Анатолій Гриценко. Проте складається враження, що подібні заяви робляться радше для проформи. Парламентську меншість у першу чергу непокоїть небезпека запровадження російської мови як регіональної. Саме під такими гаслами пройшла кількатисячна колона «Батьківщини» до парламенту після з’їзду цієї політсили. Разом з тим економічні питання залишилися фактично без нагляду, і держпідприємства почнуть