Презент від «прапороносця демократії»

Осінній форум обіцяє Києву декларації, повчання та плани дій

У боротьбі за репутацію на міжнародній арені в пригоді стають не всі методи. Але Київ, мабуть, не засвоїв цього уроку.

Те, що за 1,5 тижня до 14-го саміту Україна — Європейський Союз наша країна нагадала про себе, — позитивний момент. Однак не зовсім радує те, як і чому вона розсварила представницький орган Старого світу. 22 листопада цю подію увагою не оминуть. А Київ, якщо не привселюдно, то віч-на-віч, у кулуарах, отримає на горіхи…

Казус напередодні зустрічі

Вибухова хвиля від українських владно-опози¬ційних чвар дійшла до Європарламенту. За багато років ЄС не вдалося прищепити нам любов до євростандартів, зате «пощастило» підхопити вітчизняну політичну недугу — використання в дискусіях аргументу «переходу на особистості».
21 жовтня Європарламент планував прийняти резолюцію щодо політичної ситуації в Україні, проте через бажання депутатів Старого світу дочекатися місцевих виборів розгляд питання довелося відкласти на три тижні.
Однак 11 листопада голосування теж не відбулося. Європарламент розділився на два табори: противників і прихильників негайного обговорення резолюції. Група Прогресивного альянсу соціалістів і демократів, яка 13 жовтня підписала меморандум про співпрацю з Партією регіонів, виступає за розгляд «українського питання» після саміту. Адже, на думку європейських со¬ціалістів, потрібно «назбирати якомога більше фактів, і тільки після цього робити висновки».
«Ми не хочемо заплющувати очі на те, що робиться неправильно, на слабкості Києва. Однак ми хочемо  бути чесними. А бути чесними — значить базувати наші висновки на фактах. Якщо немає фактажу, як можна робити висновки, як можна рухатися вперед?» — розповів журналістам представник групи прогресивного альянсу Адріан Северин, спростовуючи інформацію про те, що соціалісти начебто на прохання Партії регіонів навмисно затягують з прийняттям резолюції.
Депутати з фракції Європейської народної партії Ельмар Брок та Міхаель Галер обіцяють продовжити боротьбу за схвалення документа. «Резолюція за¬кликає до лібералізації візового режиму та прискорення процесу створення зони вільної торгівлі. Перешко¬джаючи голосуванню за цей документ, соціалісти завдали шкоди інтересам як Брюсселя, так і Києва», — зауважили представники ЄНП.
Також вони наголосили: перед самітами ЄС з керівництвом інших країн Європарламент традиційно окреслює свої позиції щодо двосторонніх відносин. Депутати з групи прогресивного альянсу не вважають відсутність такого документа проблемою.
«Усім відомо, що є моменти, які піддаються критиці. Всі учасники саміту про це теж знають», — наголосив віце-президент соціалістів Ганнес Свобода. За намагання фракції ЄНП якнайшвидше висловитися щодо ситуації в Україні Г.Свобода назвав її представників «рупором пані Тимошенко».
А от резолюцію, котра стала яблуком розбрату в Європарламенті, було ви¬рішено прийняти під час наступного тижня засідань у Страсбурзі — 22—25 листопада.

Партнерством єдиним…

Немає жодних сумнівів, що «резолюційні чвари» не стануть на заваді проведенню брюссельського саміту. Одначе, крім прийняття рішень стосовно нашої держави, у Києва та Брюсселя проблемних питань вистачає.
Починаючи з 1998 року, коли була підписана угода про партнерство та співробітництво, ми є «стратегічним другом» ЄС. Три роки тому розпочався переговорний процес про укладення угоди про асоціацію. Але за цей час ми так і не змогли перейти на сходинку від партнерства до асоціації.Наш владний Олімп 22 листопада сподівається отримати план дій щодо запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС. Але слід ураховувати, що реалізація такого документа коштуватиме нам недешево: зміни міграційної політики, гарантування безпеки документів і кордонів, дотримання прав людини тощо — тобто насамперед законодавчих коректив.
Не треба забувати, що сьогодні Київ і Брюссель перебувають на різних «законодавчих рівнях». Аби адаптуватися до норм і правил європейського життя, нашим творцям нормативно-правових актів необхідно буде витратити чимало часу й докласти багато зусиль. Тому не варто дивуватись, якщо наші відносини з Євросоюзом ще не один рік обмежуватимуться тільки партнерством.

З надією на прорив

Нещодавно стало відомо, що українську делегацію на 14-му саміті очолить Президент Віктор Янукович. ЄС представлятимуть президент Європейської Ради Герман ван Ромпей та очільник Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу. Крім питання «вільних мандрівок», на форумі йтиметься про укладення угоди про асо¬ціацію, створення зони вільної торгівлі, співпрацю у сфері енергетики і транспорту.
Гострим для Києва буде обговорення питання створення зони вільної торгівлі. Адже відбулося вже 12 раундів переговорів, та все одно сторони не можуть порозумітися стосовно доступу до сільськогосподарського ринку ЄС, ринку послуг та питання свободи здійснення підприємницької діяльності.
На думку деяких експертів, із 69 пунктів порядку денного, наданого ЄС, Київ виконав тільки 4. 55 з¬бов’язань перебувають у стадії виконання, а до решти 10 у нашої влади поки що руки не дійшли. До невиконаних, зокрема, належать питання дотримання прав людини та забезпечення основоположних свобод, інформаційного контролю, охорони навколишнього середовища.
Крім того, аналітики наголошують: позитивної ¬динаміки впровадження євроінтеграційних реформ не зафіксовано, навпаки — спостерігається певна стагнація.
Президент України не¬одноразово зустрічався з представниками Старого світу, з якими знаходив спільну мову. 22 листопада стане для нашого гаранта моментом істини. Вікторові Федоровичу треба буде вдатися до всіх відомих йому парламентерських прийомів, аби отримати від європейських партнерів взаємовигідні пропозиції і здивувати Старий світ українським проривом.

Марина ЗАКАБЛУК

Думка політолога

Чи можна від майбутнього саміту чекати прориву у відносинах України та ЄС?

Володимир КОРНІЛОВ:
— Чесно кажучи, я б акуратно вживав слово «прорив». Адже Європа дала зрозуміти, чого Києву слід чекати. З цих пояснень випливає, що значного прориву чи прогресу від саміту, можливо, очікувати не варто. Проте Україна і Євросоюз просунуться вперед у спорах щодо угод про зону вільної торгівлі, про асоціацію. При цьому, я так розумію, українському Уряду дадуть зрозуміти, що Європа задоволена політичними змінами в нашій країні.

Записала Марина БОЙКО