Закон і Бізнес


Клопіт заради досконалості

РСЗС визначилась із кандидатами на посади керівників та з’ясувала, хто втрутився в роботу електронної системи


Голова РСЗС Павло Гвоздик налаштований на серйозну роботу, адже треба встигнути підготувати суди до виконання вимог нового КПК.

№31 (1070) 28.07—03.08.2012
Олександра Аркадієва
3416

Про те, кого Рада суддів загальних судів рекомендує Вищій раді юстиції призначити на посади керівників, про втручання в роботу системи електронного розподілу судових справ у Калінінському районному суді м.Донецька та про інші не менш цікаві питання, які вирішуються в закритому режимі, «ЗіБ» дізнався не лише з порядку денного засідання органу суддівського самоврядування, а й особисто від голови ради Павла Гвоздика.


Обрання гідних

На липневому засіданні РСЗС вирішила рекомендувати ВРЮ призначити на посади керівників 14 суддів. Зокрема, в разі позитивного рішення ВРЮ головою Солом’янського районного суду м.Києва стане Олена Калініченко. Також новий керівник може з’явитися в Апеляційному суді Кіровоградської області. РСЗС уважає за краще не пропонувати продовжувати строк повноважень Юрія Медведенка, який тривалий час керував цією установою. Посаду вирішили віддати Володимиру Мельнику, який лише нещодавно переведений до зазначеного суду. Раніше він був заступником голови Солом’янського районного суду м.Києва.

Усі кандидати гідні посад, на які їх рекомендовано. Однак голову Магдалинівського районного суду Дніропетровської області Миколу Соловйова по праву можна назвати найдостойнішим у списку, затвердженому на засіданні 17 липня. Він людина авторитетна. За плечима має 36 років суддівського стажу, з яких два десятиліття поспіль очолював указану обитель Феміди. Згідно з довідкою за 2011 рік лише кілька рішень у розглянутих ним справах різної юрисдикції оскаржено та скасовано. Якість роботи прекрасна, говорячи мовою цифр, — 95%.

«На таких суддях, як Соловйов, свого часу трималася судова система. Вони змогли впоратися з проблемами в найскладніші періоди історії нашої незалежної держави. Адже були роки, коли суди не фінансувались, отримували тільки 20% від необхідної суми. Такі керівники зуміли зробити так, щоб суди не зупинилися, продовжували працювати», — сказав П.Гвоздик. Крім М.Соловйова, до таких керівників, за словами голови РСЗС, належить і Валерій Сіротюк, який має 30 років досвіду роботи суддею. Рада рекомендувала ВРЮ знову призначити його заступником голови Апеляційного суду АРК.

Незаконне втручання

Крім адмінпризначень, на засіданні розглянули питання, що стосувалося втручання в роботу системи автоматизованого розподілу справ. Такий факт було зафіксовано в одному з районних судів м.Донецька. Перевірка ДСАУ підтвердила це. Ще у квітні поточного року до РСЗС з листом звернувся радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою Андрій Портнов. Він просив перевірити, чи належно виконує свої повноваження голова Калінінського районного суду м.Донецька Володимир Ушенко. Зокрема, радника Президента цікавило, чому керівник суду не вжив необхідних заходів щодо фактів порушення порядку автоматизованого розподілу судових справ.

Як виявила перевірка, одну справу впродовж хвилини тричі перерозподіляли. Достеменно невідомо, чи це було навмисне втручання в роботу системи, чи технічна помилка. Однак навіть якщо таке трапилося через суто технічні причини, це слід було зафіксувати у відповідному порядку. Та цього не зробили.

Розібравшись у ситуації та поспілкувавшись із головою суду В.Ушенком, який прибув до столиці із Донецька, члени РСЗС дійшли висновку, що він не в достатній мірі обізнаний із роботою системи електронного документообігу. «Керівник ніби залишається осторонь і не розуміє, що від цієї системи можна отримати і для чого її запровадили», — зауважив П.Гвоздик. Він також зазначив, що запроваджена у 2011 році система електронного документообігу в судах — річ необхідна. Завдяки їй можна повністю контролювати проходження всіх документів. У цьому випадку притягнути до відповідальності винних осіб не можна. Працівник, з вини якого було допущено помилку в суді Донецька, звільнився.

Весь час у роботі

РСЗС вирішує організаційні питання в понад 650 судах. Справ чимало. Наразі один із важливих напрямків діяльності ради — підготовка судів до роботи з урахуванням новел КПК. «Це великий обсяг нової роботи. Він тягне за собою зміну світогляду як суддів, так і всіх працівників апарату», — каже П.Гвоздик. Відомо, що на наступному (вересневому) засіданні, члени РСЗС вирішуватимуть, які організаційні заходи необхідно вжити для того, щоб суди були готові виконувати вимоги нового кодексу на момент набрання ним чинності. Зокрема, рада має провести збори, на яких обиратимуть слідчих суддів.

Також на порядку денному — підбиття підсумків роботи за перше півріччя. Поки що статистичні дані не готові. «Суди виконують покладені на них функції, з цим проблем немає, — каже П.Гвоздик, — та ми хочемо, щоб вони виконували їх своєчасно, оперативно, щоб не виникало проблем із видачею документів для відвідувачів, щоб суди були зручними для людей, особливо з обмеженими фізичними можливостями».

На жаль, є проблеми, які органам судової влади самотужки ніяк не вирішити. Зокрема, в Україні не вистачає закладів для тримання підсудних під вартою. Це питання особливо болюче для АР Крим. Часто обвинувачені перебувають у СІЗО інших областей. У результаті на транспортування витрачається багато часу та коштів. П.Гвоздик підкреслив, що це питання мають вирішувати МВС та Кабінет Міністрів. Питання про умови тримання підсудних та причини, через які особи перебувають під вартою понад 6 місяців, у порядку контролю рада розглядатиме на наступному засіданні.

Судді часто звертаються до РСЗС з питаннями, які безпосередньо не стосуються здійснення правосуддя. Є листи, де ідеться про статус, оплату праці, загрозу незалежності і в яких судді просять допомогти вирішити конфліктні ситуації. Не обходиться й без курйозів. Наприклад, нещодавно суддя-жінка, яка працювала в одному кабінеті із суддею-чоловіком, просила надати їй окремий кабінет. Як розповів П.Гвоздик, після спілкування із законниками конфлікт удалося владнати. Звичайно, подібні прохання суддів не виносяться на засідання, а вирішуються в комітетах.