Вирок: «перезавантаження»
Суддю покарали за хабар і втручання в програму документообігу. Чи може це повторитися?
Голову Глухівського міського районного суду Сумської області засудили до 5 років позбавлення волі за одержання хабара в розмірі 100 тис. грн. І хоча схожі обвинувачення на адресу служителів Феміди звучать досить часто, є в цій справі щось унікальне. Вперше в історії України правоохоронцям удалося зафіксувати й довести факт втручання в комп’ютерну програму «Документообіг загальних судів». Наскільки взагалі безпечна ця програма, чи може, наприклад, голова суду перерозподілити отримані справи на свій розсуд — це «ЗіБ» намагався дізнатися в самих суддів.
Син-посередник і документообіг на допомогу
Зважаючи на інформацію правоохоронців, навіть якщо судді наважуються узяти куку в руку, то, як правило, діють через посередників. Досвідчені юристи чудово розуміють, як мінімізувати ризики. От чому випадок з головою Глухівського міськрайсуду, яка втрутилася в роботу автоматизованої системи документообігу, виглядає досить дивно: адже програма фіксує будь-яку внесену зміну. Та й посередника жінка вибрала не зовсім звичайного — власного сина.
Суддя була затримана минулого року. Тоді до працівників УБОЗ надійшла інформація, що жінка отримала хабар у розмірі 100 тис. грн. за винесення завідомо неправосудного рішення — двом підсудним призначалося покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Слідчим удалося встановити, що сама обвинувачена грошей не брала та всі «питання» вирішувала через свого 25-річного сина. Той заздалегідь домовлявся з підслідними й отримував гроші, щоб передати матері.
«55-річна суддя чинила тиск на підлеглих і змушувала їх вносити неправдиві відомості до комп’ютерної програми «Документообіг загальних судів». У результаті таких операцій туди потрапляли справи, в яких вона була зацікавлена і за які отримувала хабарі. Такий випадок в Україні був зареєстрований уперше», — стверджує заступник начальника УМВС у Сумській області Валерій Єфремов. За його словами, в цілому стосовно зловмисниці було порушено 3 кримінальні справи за ч.1 ст.3761, ч.2 ст.368 і ч.1 ст.364 КК («Зловживання владою або службовим становищем», «Одержання хабара», «незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду», ухвалення суддею завідомо неправосудного рішення). Її син-спільник за рішенням суду отримав 3 роки тюрми. «Про цей випадок я чув, але ми до нього не маємо жодного стосунку, — прокоментував «ЗіБ» голова Апеляційного суду Сумської області Микола Луговий. — У нашому суді система розподілу справ працює на рівні, ніхто в її роботу ніколи не втручався, і особливих зауважень у нас немає. Справи розподіляються так, як годиться. Що стосується районних судів, то апеляційний суд і я, як його керівник, не уповноважені здійснювати перевірки їх роботи. Ми до районних судів жодного стосунку не маємо».
Інтернет і людський чинник
Незважаючи на те що, за словами Генпрокурора Віктора Пшонки, тільки за перше півріччя 2012 року до кримінальної відповідальності притягнуто 11 суддів, випадок, пов’язаний з втручанням у роботу автоматизованої системи, поки що одиничний. Але, можливо, приклад глухівської судді можуть у майбутньому наслідувати її колеги? Наскільки зручна й безпечна введена в судах відносно недавно програма документообігу? Чи не зможуть знайти технічні лазівки досвідчені комп’ютерники?
«Електронний документообіг — безумовно необхідний. Він дає можливість повністю контролювати проходження всіх документів, справ і робить роботу суду простішою, — розповів «ЗіБ» голова Ради суддів загальних судів Павло Гвоздик. — Але в період уведення програмного забезпечення іноді виникають нарікання, наприклад, система інколи нерівномірно розподіляє справи. Над усуненням цих недоліків працює ДП «Інформаційні судові системи».
Саме «ІСС» є розробником програми документообігу, але, на думку досвідчених фахівців IT, незважаючи на очевидну її прогресивність, навряд чи вона сьогодні може гарантувати абсолютну безпеку.
При цьому, за переконанням всіх опитаних нашим виданням голів судів, втручання в роботу системи з боку співробітників практично неможливе — кожен користувач, котрий має до неї доступ, отримує пароль, і будь-яка його дія, навіть просто вхід, відразу ж фіксується.
«Я не фахівець, але, наскільки мені відомо, стороннє втручання в роботу системи неможливе. Увійти до неї можуть тільки ті, хто має до неї доступ, — говорить голова Солом’янського районного суду м.Києва Валерій Побережний. — У нас, наприклад, голова, як і звичайний суддя, має право відкрити й подивитися документ. Але змінити інформацію, внести щось нове, підписати за суддю документ — неможливо. У нас в суді доступ до системи має адміністратор, який здійснює техпідтримку, і відповідальні користувачі — наприклад, завідувачі канцеляріями. При повторному розподілі справ в обов’язковому порядку вказується підстава для цього. Кожна така операція фіксується в системі. Я не можу сказати, наскільки ця програма безпечна. Я не експерт у цій сфері, не знаю, як вона захищена, чи можливе втручання з Інтернету, за це відповідає власник програми. Конкретно в нас поки що жодних серйозних проблем не виникало».
«У нас на цей час поки що не було випадків, які викликали б побоювання, — згодна з колегою й голова Шевченківського районного суду столиці Олена Мелешак. — З цією програмою дуже зручно працювати, і сама ідея — дуже правильна, правда, використовувати її в повному обсязі поки що неможливо. Якщо оцінювати у відсотковому відношенні, то я думаю, що система готова до роботи на 70%. Чесно кажучи, я не розумію, як можна змусити внести неправдиві відомості до комп’ютерної програми. Адже в кожного користувача є свій пароль. У момент входу в програму фіксується дата, час, ім’я користувача, буквально кожен крок, кожна операція, яка відбувається в програмі. Це може побачити будь-яка людина, що працює в системі он-лайн, у тому числі й представники судової адміністрації. Я не володію технічними знаннями, але, міркуючи логічно, якщо ми користуємося комп’ютерами, і вони підключені до Інтернету, то безсумнівно потенційне втручання ззовні можливе».
Безумовно, обсяг повноважень і міри доступу до програми документообігу в різних судах може варіюватися. Але незмінним залишається те, що непомітно зробити якусь операцію для зареєстрованого користувача в будь-якому випадку неможливо. Мабуть, тому глухівській судді довелося змушувати своїх співробітників уносити до програми помилкові відомості.
При цьому багато суддів погоджуються, що і в роботі з новою програмою, як і скрізь, величезну роль грає людський чинник — адже максимальний доступ до програми мають лише небагато співробітників (як правило, відповідальні працівники канцелярії), і тут багато що залежить від їхньої порядності. Таким чином, можна зробити висновок, що при всій надійності програма документообігу може бути вразливою як із середини (якщо, скажімо, співробітник внесе свідомо неправдиву інформацію або встановить певні параметри розподілу справ), так і ззовні — при одночасній роботі в програмі та Інтернеті (швидше за все, для досвідченого хакера це було б справою техніки). Проте ці ризики лише гіпотетичні... якщо врахувати, що за весь час існування програми (більше півтора року) з’явилася лише одна кримінальна справа, пов’язана з втручанням в роботу системи.