Вузів багато – професіоналів мало

«Юридична практика стає інститутом, в якому переважає посередність»

Cистема юридичної освіти в різних країнах далека від досконалості і потребує серйозного реформування.

Величезна кількість юридичних вузів не забезпечує необхідного високого стандарту підготовки фахівців у галузі права. Про ці проблеми говорили представники вищих навчальних закладів на міжнародній конференції у Гарвардському інституті права в США.

Парадокси кількості

Учасники конференції обговорили проблеми, пов’язані з регулюванням кількості студентів юридичних факультетів і якістю викладання. Дехто був налаштований досить песимістично і навіть говорив про кризу цієї галузі.
І всі практично одноголосно дійшли висновку, що у сфері підготовки юристів склалася парадоксальна ситуація: з одного боку, юридичних вузів і їх випуск¬ників багато, ринок юридичних послуг переповнений молодими фахівцями. З другого — всі відзначають гострий брак по-справжньому кваліфікованих, професійних кадрів.
Річ у тому, що програми вищих навчальних закладів багато в чому залишаються надто теоретизованими, відірваними від реальності. І рівень підготовки в переважній більшості вузів ¬украй низький.
Критиці піддали, зо¬крема, Американську асоціацію юристів, з вини якої, на думку фахівців, у США з’явилося дуже багато шкіл, які готують майбутніх юристів. У результаті їх випускникам непросто знайти роботу.
Тим часом, в інших країнах, таких як Китай, Індія та Японія, фахівці відзначають ще серйознішу проблему. Вона пов’язана з величезною кількістю студентів юридичних вузів і якістю юридичної освіти в цих країнах, яка залишає бажати кращого.

Китай: знання без практики

Величезна кількість юридичних вузів і студентів-юристів у Китаї стала справжньою проблемою, визнає професор Пекінського юридичного інституту Чжан Кі. Річ у тому, що лише небагато випускників юридичних вузів у цій країні можуть знайти роботу за фахом.
Він навів цифри, з яких виходить, що в 2008 році в країні налічувалося 787 тис. студентів юридичних вузів. 30 років тому їх у країні було втричі менше. «Зростання — це добре, але коли воно перевищує необхідний рі¬вень — це поганий знак», — сказав Чжан Кі.
У Китаї нині близько 927 інститутів, в яких викладається право, і зі зростанням їх чисельності постраждала якість освіти в них. «Те, що студенти вивчили у вузах, не відповідає тому, що вони повинні знати, коли практикують право», — зауважив експерт. Так, новоспечені юристи, приходячи на роботу, не можуть скласти проект договору чи взяти участь в обговоренні угод, наголосив китайський фахівець.
Більшість представників навчальних закладів у Китаї згодні з тим, що в юридичному інституті повинні викладати програму найвищого рівня, а не спрощену версію, яка, по суті, девальвує диплом юриста. Крім того, вузам необхідно подумати про те, щоб зробити юридичну освіту більш відповідною реальній практиці, а також набирати більш здібних студентів.

Індія: за ретельний відбір

З подібними труднощами стикається й Індія. Там також зростає кількість навчальних закладів, але рівень підготовки випускників падає, розповів Радж Кумар, декан університету Jindal Global Law School в індійському штаті Хар’яна. «У системі індійської юридичної освіти спостерігається криза», — вважає Р.Кумар. «Юридична практика стає інститутом, в якому переважає посеред¬ність», — відзначив декан.
У країні існує 14 досить престижних юридичних навчальних закладів високого рівня, проте вони становлять лише незначний відсоток від загальної кількості юридичних вузів, яких у країні понад тисячу. Недоліки юридичної освіти в Індії відзначають навіть в уряді. Високопоставлені чиновники не раз скаржилися на зниження якості освіти.
При цьому Р.Кумар підкреслив, що юридичні вузи є важливим чинником для зміцнення і верховенства закону в індійському суспільстві, де доступ громадян до правосуддя залишається серйозною проб¬лемою. Проте, незважаючи на ці труднощі, є і прогрес у цій сфері. За словами Р.Кумара, запровадження вступного іспиту для майбутніх студентів юридичних вузів означає, що в країні розумі¬ють необхідність у ретель¬нішому відборі майбутніх фахівців у галузі права.

Японія: випускник — ще не юрист

Що стосується Японії, то там фахівці стикаються з іншою проблемою — браком адвокатів, відзначив професор Токійського університету права Даніель Фут. Хоча в основі та сама проблема — невідповідність навчальної програми реально необхідним юристу навичкам і знанням. Адже тільки 3% випускників вузів при попередній системі після закінчення інституту успішно складали іспит на звання адвоката. З 2004 року в Японії проводиться реформа освіти, спрямована на наближення програми університетів до реальних вимог професії.
10 років тому в країні була створена спеціальна Рада для реформування системи юридичної освіти. Проте реформа, за зізнанням Д.Фута, мала лише частковий успіх. Починаючи з 2004 року країна перейшла на нову систему підготовки юристів. Вона розрахована на 3 роки і передбачає якіснішу підготовку абітурієнтів і спеціалізацію. Курси для студентів, які не мають базової юридичної освіти, залишилися, оскіль¬ки вони приносять дохід університетам. Проте загальний рівень викладання підвищився і скоротився розрив між теоретичними знаннями і реальною юридичною практикою. Проте тільки 25% тих, хто складав іспит на звання адвоката, пройшли його минулого року.

***

Схожі проблеми існують як в Україні, так і в Росії. Зростання кількості юридичних факультетів у непро¬фільних вузах з початку 1990-х років супроводжувалося браком кваліфікованих викладачів. Це знизило якість підготовки юристів і за «принципом доміно» відчутно позначилося на рівні законодавчої і правозастосовної діяльності в країні. Іншими словами, чимало володарів юридичних ди¬п¬¬ло¬мів отримали формальне право працювати, не маючи для цього належних підстав.