Коливання — в очікуванні

Експерти не передрікають знецінення гривні цього року

Минулого місяця українці почали масово скуповувати долари. Наші співвітчизники придбали близько $3,2 млрд, а продали тільки $1,34 млрд.

Скуповування іноземної валюти в такому обсязі в Україні до цього було лише в кризовому 2008 році. Експерти звинувачують у всьому не стільки девальваційні очікування українців, скільки по¬літику держави.

Рятуючись від ПК

Як уважають експерти, сьогодні долар скуповують через політику держави відносно малого й середньо¬го бізнесу, зокрема через останній варіант Податкового кодексу, який помітно ускладнює життя підприєм¬цям, котрі працюють за спрощеною системою. А готівковий долар є універсальним розрахунковим засобом бізнесу «в тіні».
Разом з тим із 1 січня Україну чекає і зростання мінімальної заробітної плати. Попри те що такий крок здається багатьом необхід¬ним, існують серйозні сумніви в його доцільності. Принаймні деякі експерти впевнені: не можна підвищувати мінімальну зарплату з 1 січня, оскільки це потребує великих бюджетних витрат. Найкраще зробити це на місяць пізніше або раніше. А в січні підвищення надходжень до бюджету неможливе навіть теоретично: країна півмісяця гуляє. Таким чином, бюджет учергове зазнає збитків, що позначиться на курсі національної валюти.
Ще однією причиною посиленого інтересу до долара є поступовий наступ силовиків на розготівковування тіньових грошей. Як пи¬ше газета «Дело», на ринку розготівковування вартість такої процедури за минулі півроку зросла на 10—15% і збільшуватиметься. Це змушує нечистих на руку під¬приємців переводити кошти в готівку якнайшвидше.

Чого чекати від гривні?

Чи впаде національна валюта в ціні — питання, яке турбує як пересічних українців, котрі отримують зарплату в гривнях, так і політиків, яких ці рядові українці обирають. Експерти оптимістично дивляться в майбутнє, прогнозуючи, що НБУ не дозволить курсу до кінця року вийти за межі 8 грн./$. Проте навіть натяк на ослаблення гривні спричинив безліч спекулятивних прогнозів про те, що долар у найближчому майбутньому може зміцнитись і коштувати до 9, а то й до 12 грн.
Також деякі експерти впевнені, що до кінця року можлива ще одна хвиля «розгону» гривні внаслідок підвищення попиту з боку нерезидентів і мандрівників. Однак пікові показники не перевищать 8—8,05 грн./$.
Як уплине така ситуація на рядового українця? Поки важко сказати. У жовтні 2010 р. в Україні темп інфляції різко знизився. Фактичний її показник цього місяця виявився суттєво нижчим від очікуваного (прогнозували, що інфляція збільшиться на 1,7%) через те, що не так сильно, як передбачали, зросли ціни на молоко й молочну продукцію, а також несподівано знизилися ціни на фрукти. Крім того, свою роль відіграли й вибори, завдяки яким місцева влада не наважилася піти на підвищення тарифів ЖК для населення.
Однак вибори про¬-йш¬ли — і проблеми повернулися. У цілому, на думку експертів, ціни можуть збільшитися на 2—3%. Проте інфляція цього року буде нижчою, ніж у попередньому, — в межах 10—11%. У результаті питання про купі¬вельну спроможність гривні залишається відкритим.
Інфляція і девальвація пов’язані одна з одною. Перший процес пов’язаний з купівельною спроможністю національної грошової одиниці на внутрішньому товарному ринку, другий — на ринку іноземної валюти. Часто девальвація викликає інфляцію. Але іноді остан¬ня можлива і без зміни купівельної спроможності національної грошової одиниці відносно іноземної валюти.
В Україні такий виняток із правил спостерігати доводиться рідко. І головна причина цього — значний за обсягами тіньовий сектор економіки, учасники якого розраховуються один з одним здебільшого іноземною валютою — доларами США. Саме тому зміна вартості долара, по суті, девальвація, часто може провокувати зниження купівельної спроможності гривні на внутрішньому товарному ринку. Адже його значна частина розраховується, використовуючи долар.
Для зміни ситуації необхідна виважена й продумана політика держави стосовно малого й середнього бізнесу. Боротися з тіньовим сектором економіки потрібно, використовуючи не тільки батіг — силові методи, а й пряник — зменшення податкового тиску. Однак поки Уряд не демонструє бажання йти назустріч підприємцям. А отже, і доля гривні висить на волосині.

Борис РУДЬ