Закон і Бізнес


Безперечні дискусії

Проект конституційних поправок не спроможний відстрочити вибори до ВР


Влада і закон, №46 (981) 13.11—19.11.2010
2669

Минулого тижня Конституційний Суд зайнявся проектом змін до Основного Закону в частині збільшення строків повноважень представницьких органів.


Висновок КС може дати додаткові аргументи прихильникам проведення чергових парламент¬ських виборів у березні 2011 року. Або — їхнім противникам.

«Перехідна» теорія

Письмовий формат слухань цієї справи не передбачає публічних дебатів і присутності преси. По суті, судді КС вивчають матеріали, зібрані суддею-доповідачем, а останній уточнює позиції колег із цього питання, щоб згодом об’¬єднати їх у проект висновку чи рішення. На кінцевий результат форма провадження — усна чи письмова — не впливає. Хіба що при публічних дебатах журна¬лісти і експерти можуть зробити певні висновки про найбільш спірні моменти, які можуть ускладнити шлях до досягнення консенсусу.
У цьому випадку особливої необхідності в дискусії не було. Зрозуміло, що збільшення або відновлення 5-річної каденції для рад усіх рівнів, так само як і для мерів і війтів, не буде розцінено як обмеження прав і свобод громадян. Суд уже давав зелене світло таким змінам і у 2004 році (наприклад законопроект №4180, який на 4,5 року став частиною Конституції), і зовсім недавно (проект №4177, яким нардепи збиралися зрівняти строки повноважень усіх представницьких органів). До того ж ні надзвичайного, ні воєнного стану в країні, слава Богу, не введено.
Можливо, теоретично обговорюватиметься питання, чи може цей склад ВР узагалі змінювати ті положення Конституції, які були відновлені в її тексті за рішенням Суду. Основний Закон у ст.158 подібне забороняє, але зміни ж були внесені без участі нардепів, хоча й протягом цієї каденції.
Як уже наголошувалося, головною в цьому висновку буде відповідь на питання: чи має парламент право продовжувати свої повноваження. Подібний прецедент хотіла створити ще ВР ІІІ скликання, але врешті-решт до КС наді¬йшов варіант, «Перехідні положення» якого передбачали, що на 5 років нар¬депи обиратимуться тільки з 2006-го.
Суд уже висловлювався проти практики пролонгації строку повноважень і у висновку від 17.06.2010 №2-в/2010 до проекту змін до Конституції, який, зо¬крема, передбачав перенесення виборів до місцевих рад на 27 березня наступного року.
На що ж тоді розраховують 99,9% нардепів, які, за словами спікера Володимира Литвина, не хочуть іти на вибори найближчої весни?
Навряд чи судді кардинально змінять свою думку. Хоча, знову ж таки теоретично, КС не зв’язаний правовими позиціями, які грунтувалися на нормах Основного Закону, що вже втратили силу.
Сам по собі проект конституційних поправок, як би того не хотілося, також неспроможний відстрочити вибори. Врешті-решт намір проголосувати за закон ще не означає, що він буде прийнятий.

Кампанія на гальмах

Інша справа, що, як відомо, в КС є запит Центрвиборчкому про тлумачення ч.1 ст.77 Конституції. Тут можливі варіанти. Як теоретичні, так і практичні.
З одного боку, як наголосив заступник голови ЦВК Андрій Магера, якщо найближчим часом Суд не встановить дату проведення чергових парламент¬ських перегонів, 22 листопада повинна стартувати виборча кампанія, а самі вибори будуть призначені на 27 березня 2011 року. Під питанням — кількість прихильників такого розуміння Основного Закону в самому Центрвиборчкомі. Якщо ж кампанія почнеться, то, на думку А.Магери, її вже не можна буде зупинити.
Це не зовсім так, оскіль¬ки Суд уже зупиняв у остан¬ню мить вибори мера Києва в 1998 році. Є й ваго¬міше гальмо — фінанси. Без рішення КС Уряд не передбачить, а парламент не проголосує за включення відповідних витрат до бю¬джету на 2011 рік.
Не чути і про розробку нового закону про вибори народних депутатів, який традиційно передував старту попередніх кампаній. Точніше, Президент уже дав команду поміркувати над удосконаленням і уніфікацією правил виборів, але — до 1 травня наступного року. Що це: недогляд чи відволікаючий маневр?
Мало хто сумнівається, що наступний парламент формуватиметься за змішаною системою. Як показали місцеві вибори, в «спринті» у влади більше шансів на перемогу, особливо — в мажоритарних округах, де в опонентів просто не вистачить часу на розкручування «свого» кандидата. Значить, уже на наступному сесійному тижні слід чекати або рішення КС про дату виборів, або зміни строків проведення кампанії. Часу на дискусії просто не залишається.

Роман ЧИМНИЙ

Пряма мова

Коли обиратимемо наступну Раду?

Олена БОНДАРЕНКО, ПР:
— Логічно було б проводити пар¬ламентські вибори у 2012 році: у 2007-му були дострокові вибори до ВР. Проблема в тому, що дата тягне за собою також і питання про тривалість каденції Верховної Ради VII скликання. Як ми кореспондуватимемо терміни з місцевими виборами, якщо наступні місцеві будуть у 2015-му? А якщо враховувати, що у 2015-му в нас ще й президентські, тут зовсім уже складно вгадати, коли обирати парламент VIII скликання.

Сергій ВЛАСЕНКО, БЮТ:
— Влада отримала можливість маніпулювати термінами проведення цих виборів. Якщо ми говоримо, що не обиралися пов¬новаження, а обиралися люди на термін, що дещо абсурдно, тоді про 2011 рік мови не може бути. Цей склад ВР обрано на 5 років, відповідно, в депутатів має бути 5-річний строк. Відповідно, влада може обгрунтувати березень 2012 року, хоча вона може обгрунтувати і березень 2011-го, адже є певна логіка: передбачений Конституцією строк повноважень ВР — 4 роки. І влада може обгрунтувати жовтень 2012 року тим проектом змін до Конституції, який вона внесла. Думаю, що для них найбільш сприятливою датою є жовтень 2012-го, адже сьогодні влада має підконтрольний парламент і особливого сенсу в його «переформатуванні» немає.

Алла АЛЕКСАНДРОВСЬКА, КПУ:
— Парламентські вибори не повинні призначатися на березень 2011 року. Це технічно було б неправильно, адже швидкоплинність виборів до місцевих рад не дозволила багатьом людям визначитися. Тому для того, аби вибори були демократичнішими, щоб люди змогли зорієнтуватись і почути своїх кандидатів, свої партії, потрібен час.