Закон і Бізнес


Стражі неефективності

Нардепи рекомендують якнайшвидше позбутися податкової міліції


Злочин і покарання, №46 (981) 13.11—19.11.2010
1076

Дискусії довкола подальшої долі податкових вартових порядку ведуться з моменту реєстрації законодавчої ініціативи про їхню ліквідацію.


Автори проекту переконують: структурний підрозділ перетворився на каральний орган і за¬свідчив низьку ефективність. Чи потрібно продовжувати утримувати податкових правоохоронців, з’ясовували представники Комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Нові обіцянки

15 листопада виповниться 10 років з часу прийняття Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, яку наша держава ратифікувала 21 травня 2004 року. Україна підписала низку міжнародних документів, однак, як свідчать практика і сумна статистика, далеко не всі зобов’язання вдалося виконати. Проте нереалізовані плани не заважають нам підписуватися під новими обіцянками.
Під час засідання про¬фільного комітету більшість його членів підтримали ратифікацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму.
Як зауважив член комітету Григорій Омельченко, конвенцію розроблено з метою створення сучасної та ефективної системи міжнародного співробітництва для реалізації спільної кримінальної по¬літики.
Ратифікація документа зобов’язує сторони вжити низку заходів. Зокрема, до них віднесено швидке визначення, виявлення, блокування або арешт майна, яке підлягає конфіскації, управління таким майном, а також уповноваження судів чи інших компетентних органів видавати розпорядження про надання банківських, фінансових чи комерційних відомостей. Також відповід¬но до документа передбачається створення підрозділу фінансової розвідки.
Спрогнозувати, як від¬буватиметься імплементація цього акта, складно. Утім, як поскаржився перший заступник голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Геннадій Москаль, відколи наша держава приєдналася до Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, суттєвих змін у вітчизняному законодавстві не відбулося.
За матеріалами оперативно-розшукової діяльності спецпідрозділів боротьби з корупцією, в цьому році порушено 91 кри¬мінальну справу за ознаками злочинів, скоєних в організованих формах, винесено 54 вироки, якими засуджено 171 особу. При цьому представник Генпрокуратури у своїй доповіді переконував, що діяльність правоохоронців щодо викриття економічних злочинів активізувалася. Водночас він визнав, що ефективність оперативно-розшукової діяльності залишається низькою. Не сприяє боротьбі з оргзлочинністю й недосконале законодавство. Положення закону про ОРД, прийнятого ще 1999 року, застаріли й повинні бути скориговані відповідно до вимог сучасності.

Народження монстра

На переконання деяких членів профільного комітету, правоохоронну реформу потрібно починати насамперед з ліквідації по¬даткової міліції, оскільки більшість економічних злочинів викриває МВС. Автори такої ініціативи підрахували, що в середньому на 540 подань податкової міліції щодо обмеження конституційних прав громадян припадає тільки одна кримінальна справа, яка доходить до суду.
Як відзначив Г.Омельченко, який був противником створення податкової міліції, її діяльність не про¬йшла випробування часом і була неефективною. Хоча на підтримку парламентської більшості він не розраховує. У свою чергу його колега наголосив, що зволікання смерті подібне, оскільки народжується «справжній монстр». За його словами, вже створюється спецпідрозділ, аналогічний «Беркуту», який спочатку буде нападати на приватних під¬приємців і вилучати документи, а потім паралізувати господарську діяль¬ність. «Ми повинні набратися мужності і припинити це!» — закликав нар¬деп.
Проте податкова міліція переконує в ефективності своєї роботи, мовляв, з кожним роком збільшується кількість розкритих тяжких злочинів в економічній сфері, повертаються з незаконного обігу мільйони гривень. Однак, за інформацією прибічників лік¬відації, податкова міліція наповнює держбюджет значно менше, ніж держава витрачає на її утримання.
Щоправда, позиції щодо ініціативи розділилися. Так, член комітету Олександр Рябека запропонував відхилити законопроект, однак один у полі не воїн. Решта колег висловилися за ліквідацію, але крапку у вирішенні долі податкових вартових порядку поставить парламентська біль¬шість.

Не виносити сміття

Водночас члени про¬фільного комітету поскаржилися на нещодавні висновки міжнародної організації Transparency International, відповідно до яких ми продовжуємо лідирувати за коефіцієнтом сприйняття корупції. Так, ця організація, яка займається визначенням указаного показника, почала роботу на вітчизняних теренах у 1998 році. Між іншим, тоді Україна займала чи не найнижчу за всю історію незалежності 58 сходинку в рейтингу. З кожним роком індекс корупційного сприйняття стрімко зростав. У 2008-му Україна зайняла 134-е місце, в 2009-му — 146-е, а в цьому році міжнародні експерти повернули нас на 134-е місце, яке ми розділяємо з Гондурасом.
Як наголосив О.Рябека, дивуватися немає чого, адже все, що ми сьогодні маємо, «застаріле». «Ми не маємо ні кодексів поведінки, ні чітких правил декларування», — зазначив нар¬деп. У свою чергу Г.Москаль уніс свою долю песимізму. «Наша країна єдина у світі, яка не має в кримінальному кодексі визначення поняття «корупція», а тому неодноразово ставала об’єктом критики з боку європейських фахівців», — поскаржився парламентар.
Зі свого боку один з членів комітету запевняв: у тому, що наша держава займає перші місця в коруп¬ційному рейтингу, винні не лише законодавці та правоохоронці, а й представники мас-медіа, які надто оперативно розголошують інформацію. Він визнав, що рівень корупції високий, але закликав не виносити сміття з хати. «Не встигли порушити кримінальну справу, як повідомлення вже передають по телебаченню. Інформацію запустили, але незрозуміло, що з цими кримінальними справами», — зауважив нардеп. Щоправда, серед ключових новел нової антикорупційної стратегії — залучення ЗМІ та інституту громадянського суспільства (останні, за результатами опитування, мають найбільший потенціал у боротьбі з незаконним збагаченням) для реалізації антикорупційних заходів і формування філософії несприйняття корупції.

Тетяна КУЛАГІНА