Закон і Бізнес


З висоти кар’єрного падіння

Для служителів Феміди складуть нову шкалу покарань


Право сусіда, №46 (981) 13.11—19.11.2010
2137

Суддівське співтовариство Росії активно обговорює ідею запровадження нового виду покарання для людей у мантіях, які чимось заплямували честь.


Серед проектів — пониження судді на посаді та у званні. Такі ідеї обговорюються в межах підготовки нового кодексу етики суддів.

Що таке погано?

Нагадаємо: чинному кодексу залишилося діяти недовго. Планується, що на найближчому з’їзді суддів його радикально змінять. Відбудеться це в 2012 році. Часу насправді не так уже й багато — для юридичного документа. Тому активна робота над проектом у самому розпалі.
Як пояснили у Вищому арбітражному суді РФ, нинішній кодекс містить в основному загальні положення. Однак більшість служителів Феміди приблизно уявляють, що таке добре і що таке погано. Проте важливі саме деталі. Нині, за словами суддів, їх кодекс не прописує чітких стандартів поведінки в тій чи іншій конкретній ситуації.
Втім, іноді ясність у голові може з’явитися від суворого покарання чи страху перед ним. Уберегти людей у мантіях від сумнівів і помилок, можливо, допоможе й нова шкала покарань, якщо її приймуть. Сьогодні закон про статус суддів передбачає дві мі¬-ри — або попередження, або дострокове припинення повноважень. За словами багатьох експертів, цього дуже мало. Нині обговорюються різні ідеї, наприклад, переводити суддів до нижчого суду, скажімо, з обласного до районного.

Удар по класу

Ще один варіант, котрий до¬повнює перший: пони¬жу¬ва¬ти кваліфікаційний клас — звання, що свідчить про професійний рівень суд¬ді і до¬свід роботи на суддів¬ських посадах. Таких класів кіль¬ка: від V до найвищого. Вперше призначеним суддям зазвичай надається V квବ¬ліфікаційний клас. Потім людині в мантії потрібно прослужити якийсь час.
Перебування в V —II кваліфікаційних класах повинно тривати від 2 до 5 років. Після закінчення цих термінів проводиться кваліфікаційна атестація для присвоєння чергового звання. Кваліфікаційний клас судді присвоюється довічно. Служителю Феміди він дає право на надбавку до окладу. Позбавлення  класу можливе  тільки як покарання, коли повноваження судді припиняються на порочних підставах.

Не ділом, а словом

Інколи трапляються ситуації, коли покарати треба суворо, та все ж рубати з плеча нібито занадто. Можливо, в цьому випадку не варто позбавляти суддю всього — і мантії, і зван¬ня, а краще вплинути якось по-іншому. Скажімо, перевести з вищого суду до  нижчого. Або зменшити клас на одну-дві сходинки. Чим більше буде варіантів покарань, тим простіше кваліфікаційним колегіям підібрати справедливе покарання для законника.
Як уважають експерти Вищого арбітражу, просто поговорити з суддею, який щось порушив, також буває важливо. Може, він щось не так зрозумів, може, просто помилився? Чом би не обговорити по-людськи ситуацію і з суддею, і з тим, хто на нього скаржиться? Такі розмови, вважають експерти, не повинні закінчуватися питанням про притягнення до відповідальності. Необхідно дати законнику рекомендації, що йому варто змінити в своєму житті чи роботі.

«Мережевий» статус

Що стосується проекту кодексу, то він уже містить 129 етичних норм і розпоря¬джень, яких має дотримуватися служитель Феміди. Недавно група російських експертів їздила в США з метою  вивчення місцевих норм суддівського життя.
Особливий інтерес ви¬кликала проблема використання суддями та пра¬цівниками судів різних соціальних мереж, систем миттєвих повідомлень, сайтів, блогів, особистих сайтів тощо. Чи діють особливі етичні норми для судді в Інтернеті? Як виявилося, в США навіть у мережі суддя повинен залишатися суддею і не забувати про честь.
В Америці етичні стандарти в Інтернеті ідентичні правилам використання інших засобів комунікації. Суддя, який потрапив у віртуальний світ, не має права поводитися непри¬стойно, коментувати справи, котрі перебувають на розгляді суду, брати участь у забороненій політичній діяльності та ін. Звичайно, в мережі інколи виникає ілюзія, що тебе ніхто ніколи не впізнає і можна писати що завгодно. Однак те, що дозволено пересічному користувачеві, не дозволено судді, навіть якщо він за¬йшов у мережу анонімно.

Владислав КУЛИКОВ, «Российская газета»