Закон і Бізнес


Процес на відстані

Якщо Тимошенко відмовиться від огляду, її стан здоров’я визначатимуть заочно, а судитимуть — по відео


№27-28 (1066-1067) 05.07—13.07.2012
ВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ
11630

Процес у справі щодо корпорації «ЄЕСУ» застиг на старті через відмову підсудної брати участь у засіданні. Через це суддя Київського районного суду м.Харкова Костянтин Садовський призначив судово-медичну експертизу стану здоров’я екс-прем’єра Юлії Тимошенко й переніс розгляд справи на 10 липня. Якщо експерти підтвердять нетранспортабельність підсудної, не виключено, що її участь у процесі забезпечать за допомогою відеоконференцзв’язку.


Почали з обстеження

Після того як 25 червня Ю.Тимошенко знову відмовилася від участі в засіданні, прокуратура заявила клопотання про проведення експертизи, яка має визначити, чи може підсудна за станом здоров’я брати участь у процесі. Тим більше що, за словами представників прокуратури, екс-прем’єр «продовжує активні зустрічі зі своїми захисниками, приймає відвідувачів з різних країн». Але починати слухання «справи Тимо­шенко» без неї немає сенсу. Як зауважила сторона обвинувачення, законодавство вимагає, аби судове слідство грунтувалося на певних процесуальних документах, складення яких можливе за участі в процесі підсудного.

Водночас, як відомо, німецькі лікарі вважають, що транспортування та напруженість процесу може звести нанівець увесь процес одужання екс-прем’єра. Проте їхній висновок суд не може брати до уваги із зрозумілих причин: німці не є експертами в розумінні Кримінально-процесуального кодексу.

Щоправда, проведення експертизи також може ускладнитись, оскільки Ю.Тимошенко неодноразово наголошувала, що не має довіри до вітчизняних фахівців, і відмовлялася здавати аналізи крові. Тож, передбачаючи подібну поведінку і стосовно експертизи, прокуратура заздалегідь дала зрозуміти, що «судово-медична експертиза відповідно до законів України може бути проведена із залученням відповідних фахівців та на основі медичної документації». Тобто — дистанційно від особи, яку обстежують.

Протилежні наміри

Очевидно, мета прокуратури — або констатувати неможливість Ю.Тимошенко прибути до суду, або, навпаки, довести її транспортабельність. У першому випадку слухання переведуть у режим відеоконференції. Адже рік тому КПК доповнили ст.853, яка передбачає такий заочний процес «у разі неможливості явки учасників слідчої чи іншої процесуальної дії до… суду». Принаймні в залі суду вже встановили плазмові монітори. А, як відомо, якщо на сцені з’являється рушниця — рано чи пізно вона має вистрелити.

Другий спосіб розпочати слухання з огляду на інцидент із попередньою спробою примусового доставлення до суду — менш імовірний: відповідати за синці на руках віп-підсудної не захоче жоден працівник пенітенціарної служби.

Зі свого боку захист, як зазначалося, має на меті якомога довше відстрочити початок процесу, аби унеможливити оголошення вироку у «справі «ЄЕСУ». Адже, як відомо, Європейський суд з прав людини призначив слухання скарги екс-прем’єра на 28 серпня. І, як переконаний адвокат Ю.Тимошенко Сергій Власенко, ЄСПЛ може не лише констатувати порушення конвенції, а й переглянути справу по суті. Саме для цього в скарзі згадується ст.18 конвенції, за якою «обмеження, дозволені згідно із цією конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей, ніж ті, для яких вони встановлені». Хоча, за словами експертів, до цього часу Євросуд не застосовував цієї норми в контексті «політичних переслідувань».

Крім того, скарга, що розглядатиметься в Страсбурзі, стосується стадії досудового слідства в «газовій справі», а не власне процесу та вироку. Тобто ЄСПЛ може тільки констатувати, наприклад, необгрунтованість тримання Ю.Тимошенко під вартою. Відповідно, дуже малоймовірно, що євросудді вдадуться до аналізу змісту обвинувачень, аби не порушити норм конвенції.

Податки зворотної дії

Прикметно, що перебіг другого процесу також залежить від того, чи залишатиметься в силі перший вирок. Адже саме завдяки йому з’явилася можливість висунути «податкові» обвинувачення Ю.Тимошенко за період її роботи в «ЄЕСУ». Адже за цими діяннями ще 2009 року закінчився строк позовної давності. І саме вирок у «газовій справі» дозволив повернутися до обвинувачень Ю.Тимошенко в ухиленні від сплати понад 681 тис. грн. податків.

Як зазначається в обвинувальному висновку, який ще до його виголошення в процесі вже поширили ЗМІ, протягом 1996—1998 років російським Інкомбанком було випущено 4 пластикові картки на ім’я Ю.Тимошенко. На ці картки перераховувалися кошти від компанії Somolli Enterprises Limited. Прокуратура вважає, що Ю.Тимошенко за допомогою цих карток оплачувала рахунки в готелях, магазинах, ресторанах і одержувала готівку.

Загалом набігло понад $900 тис. Усі витрати обвинувачення докладно перерахувало у висновку. Натомість такі додаткові доходи не зазначені в деклараціях екс-прем’єра, і, відповідно, з них не сплачено прибутковий податок та збори до страхових фондів. І якщо підписання газових контрактів з Росією в Європі ще можуть тлумачити як політичний акт, то ухилення від сплати податків під цю категорію аж ніяк не підвести.

До речі, менш переконливою виглядає друга частина обвинувачення — щодо збитків, яких завдала бюджету компанія «ЄЕСУ» під час керівництва нею Ю.Тимошенко. Йдеться про незаконне відшкодування ПДВ в сумі 14 млн грн., «замах на заволодіння коштами держбюджету» на суму 11,8 млн, а також ухилення від сплати ПДВ в розмірі 4,7 млн грн.

Отже, тепер для слідства важливо, аби судовий процес у другій справі завершився вироком до того часу, як своє слово скаже Євросуд. А в захисників екс-прем’єра — протилежні наміри. Але наступне слово не за ними, а за експертами.